
- •2. Поняття екологічного права в широкому і вузькому розумінні. Основні критерії самостійності екологічного права.
- •3. Принципи екологічного законодавства і права.
- •4. Система екологічного права.
- •5. Визначення поняття й особливості змісту джерел екологічного права.
- •6. Конституційні основи екологічного права України та їх основоположне значення для розвитку природоохоронного законодавства.
- •7. Спеціальні закони як джерела екологічного права.
- •8. Нормативно-правові акти органів центральної виконавчої влади і спеціальних відомчих органів управління як джерела екологічного права.
- •9. Нормативні акти місцевих органів самоврядування в галузі екології та співвідношення їх змісту із законодавчими і нормативно-правовими актами центральних органів влади й управління.
- •10. Екологічні правовідносини, їх особливості, види і зміст.
- •11. Суб'єкти екологічного права.
- •12. Екологічна правосуб'єктність і природоохоронні права й обов'язки юридичних і фізичних осіб.
- •13. Природокористування як природна умова існування людини і суспільства: загальне (загальнодоступне) і спеціальне (врегульоване) природокористування.
- •14. Основні принципи природокористування.
- •15. Здійснення права природокористування, права й обов'язки природокористувачів.
- •16. Підстави й умови припинення права природокористування: тимчасове призупинення діяльності природокористувачів, які забруднюють навколишнє природне середовище.
- •17. Система органів державного управління у сфері охорони навколишнього природного середовища.
- •18. Основні функції управління у сфері охорони навколишнього природного середовища.
- •19. Правовий механізм забезпечення ефективності природоохорони: форми екологічного контролю та їх здійснення.
- •20. Правові гарантії участі громадськості в управлінні природокористуванням і природоохороною.
- •21. Основні цілі й завдання стандартизації та нормування у сфері охорони навколишнього природного середовища.
- •22. Екологічні стандарти: умови і порядок їх розробки, затвердження, впровадження і застосування на практиці, їх види.
- •23. Екологічні нормативи та їх значення для забезпечення охорони навколишнього природного середовища: види і порядок впровадження
- •24. Основні цілі та завдання спостереження, прогнозування і інформації у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •25. Законодавчі вимоги щодо ведення екологічного моніторингу та його юридичне і практичне значення.
- •26.Короткострокові та довгострокові екологічні прогнози, їх народногосподарське й природоохоронне значення.
- •27. Правове регулювання ведення кадастрів природних ресурсів та їх еколого-правовий зміст.
- •28. Державний облік об'єктів та речовин, що негативно впливають на стан навколишнього природного середовища.
- •29. Функції юридичної відповідальності за природоохоронні правопорушення й основні види екологічних правопорушень.
- •30. Підстави й умови юридичної відповідальності за екологічні правопорушення.
- •31. Види юридичної відповідальності за екологічні правопорушення: кримінальна, адміністративна, цивільна, дисциплінарна.
- •32.Особливості відшкодування шкоди, заподіяної природному середовищу.
- •33. Землі як об'єкт правової охорони: правовий режим цільового використання окремих категорій земель.
- •35. Правове забезпечення охорони земель при здійсненні господарської діяльності: рекультивація і консервація земель.
- •38. Юридична відповідальність за порушення законодавства про охорону земель, її види, умови і порядок застосування.
- •39. Співвідношення між державним фондом надр і державним фондом родовищ корисних копалин.
- •40. Види корисних копалин і критерії їх розмежування за значенням на загальнодержавні та місцеві: державний облік родовищ і запасів корисних копалин.
- •Глава 7. Групи лісів Стаття 36. Поділ лісів за групами і віднесення до категорій захисності
31. Види юридичної відповідальності за екологічні правопорушення: кримінальна, адміністративна, цивільна, дисциплінарна.
Види юридичної відповідальності за екологічні правопорушення: кримінальна, адміністративна, цивільна, дисциплінарна.В екологічній сфері домінуючими є заходи адміністративної, кримінальної, цивільно-правової і дисциплінарної відповідальності як інтегрованого методу галузі екологічного законодавства. Дія комплексного інституту юридичної відповідальності у цій сфері має екологічний відтінок, але в цілому вона підпорядкована загальним закономірностям дії зазначених видів юридичної відповідальності і в інших сферах суспільних відносин.
Адміністративна відповідальність. Сутність цього виду юридичної відповідальності полягає у застосуванні до порушників екологічного законодавства адміністративно-правових санкцій (стягнень). Перелік екологічних правопорушень, за які настає адміністративна відповідальність, закріплений у главі 7 «Адміністративні правопорушення в галузі охорони природи, використання природних ресурсів, охорони пам'яток історії та культури» КпАП України. Водночас екологічний характер мають і деякі адміністративні правопорушення, які поміщені в інших главах КпАП.Правопорушеннями в галузі охорони і використання землі є: псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель (ст. 52);порушення правил використання земель (ст. 53); самовільне зайняття земельної ділянки (ст. 53і). При цьому відповідно до ст. 12 Кодексу адміністративній відповідальності підлягають особи, які на момент вчинення адміністративного проступку досягли 16 років і є осудними. До неповнолітніх, які вчинили адміністративні проступки, можуть бути застосовані примусові заходи, які не є адміністративними стягненнями: зобов'язання публічно вибачитися; застереження; догана або сувора догана; передача під нагляд батькам або особам, що їх заміняють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання (ст. 241).Систему адміністративних стягнень за екологічні правопорушення становлять як передбачені КпАП України, так і закріплені іншими законодавчими актами стягнення. Зокрема, відповідно до ст. 24 КпАП України за відповідні правопорушення можуть накладатись такі адміністративні стягнення: попередження, штраф, оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; конфіскація: предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення; позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання); виправні роботи; адміністративний арешт.Кримінальна відповідальність. Правові засади цього виду відповідальності передбачені КК України. Вона настає за вчинення екологічного злочину. Під ним розуміється суспільно небезпечне винне діяння (дія чи бездіяльність), що посягає на екологічний правопорядок.Основною метою кримінальної відповідальності за екологічні злочини є забезпечення виконання правил охорони навколишнього природного середовища і раціонального природокористування, захист екологічних прав та інтересів громадян.Екологічним злочинам притаманний ряд основних ознак: 1) вони становлять суспільно небезпечні діяння (дію чи бездіяльність); 2) високий ступінь суспільної небезпеки цього виду злочинів обумовлений тим, що об'єктом їх посягання є екологічна безпека, якість навколишнього природного середовища, екологічні права громадян, а внаслідок їх вчинення заподіюється шкода або створюється загроза життю та здоров'ю людини, а також природним екологічним системам, атмосферному повітрю, землі, її надрам, водам, лісам, тваринному і рослинному світу, генетичному фонду, природним ландшафтам; 3) екологічні злочини є протиправними та заборонені кримінальним законом. У КК України екологічні злочини виділені в окремий розділ — «Злочини проти довкілля», який містить 19 складівЗа критерієм об'єкта захисту склади екологічних злочинів поділяють на: злочини, спрямовані на порушення екологічних правил діяльності, безпосереднім об'єктом яких є порядок діяльності (наприклад, статті 236, 237, 238, 253); злочини, що посягають на окремі природні ресурси (наприклад, статті 239-244, 254); злочини, що посягають на об'єкти флори і фауни як складову навколишнього природного середовища, умови біологічного різноманіття і збереження біосфери Землі (наприклад, статті 245, 246, 248-250 КК України).Цивільно-правова відповідальність. Специфіка цивільно-правової відповідальності за екологічні правопорушення обумовлена особливостями об'єкта правопорушення, способами обчислення і доведення шкоди та деякими іншими екологічними факторами. Сутність цієї відповідальності полягає в покладенні на правопорушника обов'язку відшкодувати майнову або моральну шкоду, заподіяну внаслідок порушення норм екологічного законодавства. Головною її функцією є компенсаційно-відновлю-вальна.Основною метою відповідальності за заподіяну шкоду є забезпечення найбільш повного поновлення (компенсація) цих прав за рахунок особи, що спричинила шкоду, або інших осіб, на яких згідно із законодавством покладений обов'язок відшкодування шкоди. Необхідною умовою виникнення зобов'язань щодо відшкодування заподіяної шкоди є наявність самої шкоди. Екологічна шкода може виявлятись у різних формах: забруднення навколишнього природного середовища, виснаження окремих природних ресурсів, руйнування екологічних зв'язків і систем, шкода, завдана здоров'ю і майну фізичних і юридичних осіб, завдання збитків природокористувачам та інше.