Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Билеты экологическо право.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
203.5 Кб
Скачать

20. Правові гарантії участі громадськості в управлінні природокористуванням і природоохороною.

Правові гарантії участі громадськості в управлінні природокористуванням і природоохороною: правовий статус громадських природоохоронних організацій та екологічних рухів. Конституція України і нормативні акти екологічного законодавства (хоч і з різним ступенем конкретизації) визнають громадське управління природокористуванням і охороною навколишнього природного середовища важливим конституційним принципом екологічного права. Він ґрунтується на декількох конституційних нормах. По-перше, природні багатства України є об'єктами права власності Українського народу, а кожний громадянин має право користуватися цими природними об'єктами відповідно до закону (ст. 13). По-друге, кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди (ст. 50). По-третє, громадяни зобов'язані, у свою чергу, не заподіювати шкоду природі та відшкодовувати завдані ним збитки (ст. 66). По-четверте, громадяни України мають право на свободу об'єднання в політичні партії та громадські організації для захисту своїх прав і свобод та задоволення інтересів (ст. 36), в тому числі і екологічних. Екологічна ситуація та зростання свідомості і активності населення обумовили те, що в Україні існує понад 20 екологічних організацій, асоціацій та груп національного рівня та понад 300 — місцевого. Серед них Українське товариство охорони природи, Українське товариство мисливців і рибалок, асоціація «Зелений світ», республіканські ботанічні, орнітологічні, географічні, гідро-екологічні товариства, Українська молодіжна екологічна ліга, Національний екологічний центр, Українська екологічна академія наук, Всеукраїнська екологічна ліга та ін. Для взаємодії з ними при Міністерство екології та природних ресурсів України створено Громадську екологічну раду.

21. Основні цілі й завдання стандартизації та нормування у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Основні цілі й завдання стандартизації та нормування у сфері охорони навколишнього природного середовища.Стандартизація та нормування є функцією державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища. Відповідно до ст. 31 Закону «Про охорону навколишнього природного середови­ща» екологічна стандартизація і нормування проводяться з метою встановлення комплексу обов'язкових норм, правил, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.Стандартами цей Закон визнає докумен­ти, розроблені на основі консенсусу та затверджені уповноваженим органом, що встановлюють призначені для загального і багаторазово­го використання правила, інструкції або характеристики, які стосу­ються діяльності чи її результатів, включаючи продукцію, процеси або послуги, дотримання яких є необов'язковим. Стандарт може містити вимоги до термінології, позначок, пакування, маркування чи етикетування, які застосовуються до певної продукції, процесу чи по­слуги.Ці загальні для всіх сфер управління ознаки стандартів конкрети­зуються ст. 32 Закону «Про охорону навколишнього природного сере­довища», яка визначає державні стандарти в галузі охорони навко­лишнього природного середовища як обов'язкові для виконання до­кументи, що визначають поняття і терміни, режим використання й охорони природних ресурсів, методи контролю за станом навколиш­нього природного середовища, вимоги щодо запобігання забруднен­ню навколишнього природного середовища, інші питання, пов'язані з охороною навколишнього природного середовища та використан­ням природних ресурсів. сьогодні си­стема екологічної стандартизації містить такі види стандартів.1. ГОСТи — колишні державні стандарти СРСР, які визнано чинни­ми на території України як міждержавні стандарти із збереженням аб­ревіатури «ГОСТ» 2. Державні стандарти України — ДСТУ. Система таких стандартів, у тому числі у сфері охорони довкілля, почала розвиватись в Україні з 1992 року.3. Міжнародні стандарти, в першу чергу стандарти міжнародної ор­ганізації з питань стандартизації (180). 4.Галузеві стандарти/технічні умови — стандарти, дія яких поши­рюється на підприємства (установи, організації), підпорядковані пев­ному міністерству чи іншому центральному органу виконавчої влади, яким і затверджуються відповідні стандарти. 5. Стандарти підприємства — нормативно-технічні документи, затверджені наказом керівника (органу управління) конкретного підприємства, на яке і поширюється їх дія.

Екологічне нормування — це діяльність спеціально уповноваже­них державних органів у галузі охорони навколишнього природного середовища, інших центральних органів виконавчої влади щодо роз­роблення та затвердження меж допустимого впливу на довкілля хімічного забруднення, фізичних, біологічних та інших шкідливих факторів, що походять від стаціонарних та пересувних джерел, а також меж використання природних ресурсів та дозволених природо-перетворюючих заходів.Відповідно до ст. 33 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до екологічних нормативів у першу чергу належать нормативи гранично допустимих викидів (ГДВ) у атмосфер­не повітря та гранично допустимих скидів (ГДС) у воду та грунти за­бруднюючих хімічних речовин, а також гранично допустимих рівнів (ГДР) фізичних факторів, зокрема шуму, вібрації, іонізуючого ви­промінювання (радіації), електромагнітних факторів, а також шкідливих біологічних факторів, тобто будь-яких чинників біотично­го походження (віруси, бактерії, грибки, токсини, чинники біохімічної дії, генетично модифіковані організми тощо), що здатні спричиняти масові захворювання людей, тварин, рослин, можуть призвести до погіршення стану довкілля, заподіяння значних еко­номічних збитків, погіршення умов життєдіяльності населення.

Крім нормативів ГДВ/ГДС/ГДР, до екологічних нормативів ст. 33 Закону України «Про охорону навколишнього природного середови­ща» відносить також нормативи використання природних ресурсів. Ці нормативи (законодавство називає їх «лімітами»)

Мета екологічної стандартизації і нормування - це встановлення комплексу обов'язкових норм, правив, вимог по охороні природного Довкілля, використанню природних ресурсів і забезпеченню екологічної безпеки (ст. 31).Державні стандарти визначають поняття і терміни, режим використання і охорони природних ресурсів, методи контролю за станом природного довкілля, вимоги по запобіганню шкідливій дії забрудненого природного довкілля на здоров'ї людей, інші питання, зв'язані з охоронного природного довкілля і використанням природних ресурсів (ст. 32).