51. Фінанси державних організацій

Финансы государственных предприятий являются основным звеном общей финансовой системы Украины. Они представляют собой совокупность всех денежных средств, находящихся в распоряжении предприятия, систему их образования, распределения и использования.

К финансам государственного предприятия относятся: прибыль; кредиты банков; займы у других предприятий и населения; доходы от долевого участия в деятельности других предприятий; доходы по ценным бумагам; прочие доходы.

В материальном выражении все финансы государственных предприятий формируются из выручки и распределяются от прибыли по фондам: фонд основных средств; фонд оборотных средств; фонд накопления; фонд потребления; резервный фонд.

Правовой режим финансов предприятий зависит от того, к какой форме собственности относится предприятие. Специфика финансов государственного предприятия заключается в их распорядительном характере внутри предприятия и возвратном характере части денежных средств государству.

52. Роль державного бюджету в соціально-економічному розвитку держави

Державний бюджет є найдійовішим механізмом здійснен­ня фінансової політикидержави. У доходах бюджету відоб­ражається податкова політика держави, а увидатках — прі­оритетні напрями вкладень коштів.Держава використовує бюджет для здійснення територіального, внутрішньо- іміжгалузевого розподілу і перерозпо­ділу ВВП з метою вдосконалення структурисуспільного ви­робництва і забезпечення соціальних гарантій населенню. Вумовах формування ринкових відносин бюджетна систе­ма має надавати фінансовупідтримку щодо роздержавлен­ня і демонополізації галузей господарства,забезпечення со­ціального захисту населення. Кошти державного бюджету Українивитрачаються лише на цілі та в межах, затверджених Законом про Державнийбюджет України. У державному бюджеті України передбачається резерв­ний фондКабінету Міністрів України у розмірі до 2 % від обсягу видатків державногобюджету України для фінан­сування невідкладних витрат у народномугосподарстві, со­ціально-культурних та інших заходів, що не могли бутипередбачені під час затвердження державного бюджету України. Понадпередбачені видатки утворюється оборотна касо­ва готівка в розмірі до 2 %загального обсягу видатків бюд­жету. Вона може бути використана протягом рокуна пок­риття тимчасових касових розривів і має бути відновлена у тому самомуроці до розмірів, установлених під час затвер­дження державного бюджетуУкраїни. Збалансованість бюджетів, які входять до складу бюд­жетної системиУкраїни, є необхідною умовою фінансово-бюджетної політики. Перевищеннядоходів над видатками становить надлишок, перевищення видатків над доходами —дефіцит бюджету.

53. Бюджетне регулювання, його значення і методи

Бюджетне регулювання – один із найважливіших економічних методів державного регулювання (повніше – фінансово-бюджетне регулювання). Сутність його в тому, що держава встановлює оподаткування та державні витрати з таким розрахунком, щоб вони могли гасити коливання економічного циклу, сприяли високому рівню зайнятості, обмежували інфляцію або пом'якшували дефляцію (застій).Бюджетне регулювання як основний метод державного регулювання економіки широко використовувалося в країнах з соціальною ринковою економікою з 30-х до середини 70-х XX ст. Базувалося на основних положеннях кейнсіанської теорії: фіскальна політика повинна орієнтуватися на боротьбу з безробіттям, передбачати зростання державних витрат і скорочення податків. Фіскальна політика, орієнтована на зниження інфляції, вимагає скорочення державних витрат при зростанні податків.Стрижнем бюджетного регулювання є бюджет, через який держава виконує дві основні функції в економіці перерозподіляє дохід і активізує сукупний попит.Використання фінансово-бюджетних методів у системі державного регулювання ринку і в сучасних умовах зводиться до маніпулювання ставками податків, державними витратами для встановлення рівноваги на ринку. Якщо в економічній системі спостерігаються активізація сукупного попиту і розвиток інфляції, уряд підвищує податки на доходи підприємств і населення, обмежуючи державні витрати і навпаки, якщо в економічній системі з'являються ознаки депресії, ставки податків знижуються, бюджетні витрати зростають. Держава, використовуючи бюджет, бере участь у фінансовій допомозі щодо розвитку окремих галузей і сфер діяльності. Державний бюджет забезпечує фінансування заходів у певних галузях економічного та соціального розвитку, що мають загальнодержавне значення – об'єктів народного господарства сфери монопольної діяльності держави, цільових науково-технічних програм, розвитку сфер некомерційного сектора економіки (освіти, охорони здоров'я, культури тощо).Фінансово-бюджетна політика України запроваджена на рівні центрального уряду, на рівні місцевих органів влади (області, району, міста), а також на рівні різних позабюджетних фондів (Фонду зайнятості населення, Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування). Бюджетна система складається з загальнодержавного та місцевих бюджетів. В законодавстві визначено функції кожної ланки бюджетної системи, їхні дохідні джерела, закріплено право кожної ланки бюджетної системи на самостійний бюджет, основу якого становлять власні й закріплені законом доходи по всіх ланках бюджетної системи. Витрати з державного бюджету здійснюються не лише у вигляді прямих державних інвестицій, прямого фінансування, й у таких формах, як дотації, субсидії і субвенції.Податкова політика як складова фінансово-бюджетного регулювання у світовій практиці державного регулювання економіки діє через відсоткову політику на грошовий обіг. У сучасному господарському механізмі податки повинні посилити правовий захист майнових інтересів підприємств, об'єднань стимулювати підвищення ефективності виробництва, надаючи їм юридичну й фактичну можливість розпоряджатися доходами. Однією з особливостей сучасних систем оподаткування в країнах з розвинутою ринковою економікою є стимулювання державного розширеного відтворення і стримування прямого або прихованого використання капіталів для особистого збагачення.