2.5 Фауна і флора

Рослинні ресурси

За біологічним різноманіттям Львівська область вважається однією з найбагатших в Україні. Флора області налічує понад 2000 видів судинних рослин, що складає майже половину видового складу флори України. Мохоподібних у флорі регіону – до 400 видів. У рівнинній частині області за даними А. Т. Зеленчука росте понад 1800 видів судинних рослин [Кагало О.О. Рослинний світ Львівської області // Рідна природа. – 2003]. Для Городоцького району окремого зведення щодо флори не існує.

До початку антропогенного освоєння, сучасна територія Городоцького району майже цілковито знаходилася під лісовим покривом. Проте, зараз під лісом знаходиться лише 12,9% площі району і він відноситься до одного із найбільш трансформованих районів Львівської області. Ще гірша ситуація мала місце із природними лучними і болотними угрупованнями, які, станом на сьогодні з огляду на масштабні меліоративні роботи у минулому, збереглися на незначній території, так, за даними Львівського обласного управління земельних ресурсів, станом на 2004 р заболочені землі. займали 209.23 га або 0,3% території району.

За геоботанічним районуванням України, більша частина Городоцького району знаходиться у межах Щирецького району дубових лісів Кременецько-Хотинського геоботанічного округу букових та дубово-букових лісів Західноукраїнської підпровінції Східноєвропейсько провінції Європейської широколистяної області. Південно-західна частина району (долина р. Вишні) знаходиться у Яворівському геоботанічному районі дубово-соснових, дубових та вільхових лісів Яворівсько-Жешувського геоботанічного округу дубово-соснових, дубових, вільхових та букових лісів Балтійської підпровінції Центрально-Європейської провінції Європейської широколистяної області [Геоботанічне районування Української РСР. – Київ: Наукова думка, 1977].

Біопродуктивність земельних угідь на території району, визначена за гідротермічним потенціалом продуктивності фітомаси становить 7,5 (висока; Барановський, Шишченко, 2002р).

Лісова рослинність Дубові ліси на території району зосереджені переважно у його східній частині та пов’язані із згладженими елементами рівнинного рельєфу. Дубові ліси займають широкі погано дреновані рівні ділянки плато й похилі схили з сірими опідзоленими ґрунтами. Вони представлені 3 асоціаціями дубових лісів: трясучковидноосокового, маренкового та квасеницевого. Більш розсічені краще дреновані ділянки плато займають дубово-грабові ліси – волосистоосокові та яглицеві. Біля підніжжя горбів, ділянки з дерново-підзолистими ґрунтами займають дубово-соснові ліси квасеницеві, які зосереджені на півдні та заході району, наприклад, в урочищі Кошарки південніше від с. Підзвіринець (Шишова Є.І. Лукова рослинність району міста Львова і методи її поліпшення // Наук.записки Львів.ун-ту. Сер.біол. – 1952. – XX, вип. 6.; Шишова Є.І. Лісові асоціації району міста Львова і умови їх відновлення // Наук.записки Львів.ун-ту. Сер.біол. – 1954. – XXVI, вип. 7.).

У деревостанах звичайнодубових лісів, які поширені у східній частині району (поблизу нас. пунктів М. Любінь, Чуловичі, Бірче), панує дуб звичайний. Інші породи зустрічаються поодинокими екземплярами. Це – граб звичайний, клен гостролистий, явір, липа серцелиста, липа штроколиста. Зімкненість крон – до 0,9, тому чагарниковий і трав’яний яруси розвинуті слабо і бідні за видовим складом. Переважають тінелюбні види. Якщо наявний чагарниковий ярус, то зустрічаються вовче лико, ліщина звичайна, глід одноматочковий, гордовина, клокичка периста та інші. Домінуючими видами у трав’яному ярусі виступають: осока волосиста, квасениця звичайна. Найбільші масиви дубових лісів зосереджені біля с. Малий Любінь (урочища Любінь Малий, Повітненський ліс, Хорове поле)

Звичайно дубово-грабові ліси зустрічаються фрагментарно у південній частині району (поблизу сіл Тершаків, Поляна, Грабино, Піддолини). Вони утворюють або одноярусні, або двоярусні деревостани. У першому ярусі домінують бук, дуб звичайний, а також, у домішках, ясен, клен гостролистий, явір, липа серцелиста та дуб скельний. Другий ярус є там, де значну участь в утворенні деревостанів бере граб. У слаборозвиненому підліску переважає ліщина звичайна, гордовина, свидина біла, бузина чорна та червона, глід одноматочковий. Трав’яний покрив несуцільний і поширений лише на галявинах та на узліссях. Основу його становлять осока волосиста, маренка пахуча, зеленчук жовтий, щитник чоловічий, безщитник жіночий, підлісник європейський, шавлія клейка, чина весняна, грястиця збірна, медунка лікарська, підмаренник м’який, яглиця звичайна, веснівка дволиста, копитняк європейський, зірочник гайовий, барвінок малий та інші види.

На заході району, біля сіл Зелений Гай, Побережне, Путятичі, Милятин, Бар і Родатичі зустрічаються дубово-соснові ліси, які приурочені до дерново-підзолистих ґрунтів.

Лучна рослинність Лучна рослинність на території району займає біля 18% і збереглася у заплавах рік Верещиця, Щирка, Вишня та інших. Частину площі займають суходільні та низинні луки та післялісові луки, на яких зараз сіножаті і пасовища. На найвищих ділянках річкових заплав поширені тонкомітлицеві луки, які займають найсухіші ділянки з низьким рівнем ґрунтових вод. Флора складається із 40-45 видів, травостій різнотравно-злаковий.

Добре зволожені ділянки рельєфу займають дернистощучникові луки. Травостої цих лук - осоково-злакові із значною участю кислих трав. У складі флори нараховується 40-45 видів. Пануючими видами виступають щучник дернистий, мітлиця собача, тонконіг болотний, ситник членистий, осока просовидна, осока лисяча.

Лучнокострицевi луки пов’язані із більш вологими місцезростаннями, ніж тонкомітлицеві луки. Їх травостій дрібнозлаковий. Це – найбагатші у флористичному відношенні лучні угрупованні, їх флора налічує 55-65 видів. Едифікатором таких лук є костриця лучна, субдомінантами – тонконіг лучний, конюшина лучна).

Окрім заплавних лук, окремими фрагментами на міжрічкових просторах зустрічаються суходільні луки, флора яких, порівняно із заплавними луками, є значно біднішою [Природа Львівської області / За ред. проф.К.І.Геренчука. – Львів: Вид-во Львів.ун-ту, 1972].

Водно-болотна рослинність Болотна рослинність на території району зосереджена у стариці річки Верещиця, в долині р. Ставчанка та інших. Вона займає дуже незначну площу, хоча болотні угруповання відіграють надзвичайно важливу роль у формуванні річкового стоку і регуляції водного режиму територій. У районі зустрічаються евтрофні болота з багатою рослинністю, серед якої переважають очерет звичайний, рогози широколистий і вузьколистий, лепешняк великий. Також зустрічаються мезотрофні осокові та пухівкові болота. У районі с. Мшана та с. М.Любінь трапляються низинні болота з високотравним рослинним покривом. На окремих ділянках низинних боліт, де спостерігається застій вод, формується мезотрофна рослинність. Зрідка трапляються вільхові болота [Андрейко І.М. Природа Городоччини. – Львів: ВНТЛ – Класика, 2002].

Польова рослинність Серед польової рослинності району можна виділити культурні рослини (пшениця, жито, ячмінь, кукурудза, картопля, цукровий і кормовий буряки, капуста, цибуля, огірки, помідори, гарбузи, кабачки, морква та інші), а також супутні рослини – бур’яни (осот жовтий, грицики звичайні, молочай польовий, молочай садовий, хрін суповидний, щавель кінський, пирій повзучий, будяк кучерявий, лобода біла, зірочник середній, ромашка непахуча).

Лікарська сировина До рослинних ресурсів також відносяться 19 видів рослин, що є лікарською сировиною, яка збирається на території району у різних кількостях. До цих рослин відносяться бузина чорна, шипшина собача, малина, горобина звичайна, барвінок малий, конвалія, щитник чоловічий, звіробій звичайний орляк звичайний, купина лікарська, кульбаба лікарська, полин гіркий, полин звичайний, подорожник великий подорожник середній, кмин звичайний, деревій звичайний, хвощ польовий, грицики звичайні..

Тваринний світ

До складу фауни хребетних Львівської області в її сучасних адміністративних межах належать 340 видів, зокрема: риб – 47, земноводних – 15, плазунів – 8, гніздових птахів – 199, ссавців – 71 [Татаринов К.А. Фауна хребетних заходу України. – Львів: Вид-во Львівського ун-ту, 1973]. Для Городоцького району окремого зведення щодо чисельності видів хребетних немає.

За зоогеографічним районуванням України, Городоцький район знаходиться у межах Подільського (верхньодністровсько-бузька зоогеографічна ділянка) та Українсько-Карпатського зоогеографічних районів які, відповідно, є складовими частинами європейської лісостепової та бореально-лісової зон.

Для території району характерні такі специфічні види хребетних: кумка червоночерева, горлиця кільчаста, мартин звичайний, крячок чорний, крячок річковий, лебідь-шипун, норець сірощокий, норець малий, чернь червоноголова, лунь болотний, бджолоїдка звичайна, дятел сірійський, кобилочка річкова, очеретянка велика, дрізд кам’яний, соловейко західний, підковоніс малий, нічниця довговуха, тхір чорний, ховрах сірий і звичайний, полівка економка, полівка сіра, полівка руда, білка, куниця кам’яна, кролик дикий, кутора, куниця лісова, норка, горностай, ласка, ондатра, свиня дика.

Серед земноводних на території району зустрічаються жаба озерна і ставкова, тритони звичайний і гребенистий; плазунів – вужа звичайного, дуже рідко трапляються вуж водяний і черепаха болотна..

На заболочених луках у долинах Дністра, Верещиці та інших рік зустрічаються види хребетних, які формують водно-болотний комплекс фауни. За даними К. Татаринова (1972), для рік на території Городоччини були характерні такі види риб як підуст, рибець, марена, вирозуб, краснопірка, золотий карась, лин, короп. Хижі риби були представлені щукою, окунем і білизною. Проте, запаси риби істотно зменшилися внаслідок випрямлення русел рік, меліоративних робіт, забруднення. У першу чергу це стосується чисельності щуки, лина, краснопірки, йоржа, бичка, в’юна, сома, ляща, марени, головня, плітки, верховодки [Андрейко І.М. Природа Городоччини. – Львів: ВНТЛ – Класика, 2002].

За даними ВАТ “Львівський обласний виробничий рибокомбінат”, який на території Городоцького району має 2 філії (рибгосп Городок з дільницями Городок і Дроздовичі та радгосп Комарно з дільницями Катериничі та Центральна), основними видами риб, що зараз культивуються у ставках, є коропи дзеркальний і лускатий, карась срібний, сазан і інтродукований з Одеської області товстолобик.

Найбагатшим за видовим складом є літній аспект фауни, найбіднішим - зимовий. Видовий склад іхтіофауни залишається сталим увесь рік.

Серед теріфауни (ссавці) Городоччини вирізняються дрібні і середні за розмірами ссавці, передовсім, це – полівка звичайна, польова та хатня миші, заєць-русак, кріт, лисиця звичайна, лісова полівка, тхір лісовий, горностай середньоросійський, ласка південна, водяна полівка та ондатра. В населених пунктах часто зустрічаються пацюк сірий та миша хатня. Населення розводить нутрій, норок, фредок, песців, ондатр. Вовки на території Городоцького району трапляються рідко і є мігрантами з інших районів області.