Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Инвестиционное (вопросы + ответы).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
336.38 Кб
Скачать
  1. Угоди приватизації.

З юридичної точки зору приватизація - це майнова угода між суб'єктами приватизації, змістом якої є сплатне, частково сплатне або безоплатне відчуження державного майна. Закон регулює даний вид угод як особливі угоди (звідси спеціальні закони про приватизацію). Як окрема юридична категорія угоди мають власну назву: "угоди приватизації" (ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна"). Оплатні і частково сплатні угоди згідно із законодавством про приватизацію є особливими договорами купівлі-продажу державного майна. Тому зміст, порядок укладання та виконання цих договорів регулюються головним чином законодавчими актами про приватизацію, а також (додатково) - Цивільним кодексом.

  1. Відповідальність за порушення порядку приватизаційного інвестування та угод, що

його опосередковують.

Контроль за виконанням договорів купівлі-продажу у формі перевірок щодо виконання покупцем договірних зобов’язань здійснює державний(комунальний) орган приватизації , який уклав відповідний договір. Якщо за результатом перевірки виявляються порушення покупцем вимог законодавства про приватизацію та договірних зобов’язань, орган приватизації має застосувати відповідні санкції або ініціювати застосування заходів відповідальності, щодо яких передбачається судовий порядок.

Види юридичної відповідальності:

  • кримінальна- щодо посадових осіб державних органів приватизації, ін. органів держ виконавчої влади за наявності в їх діях ознако злочину пов’язаного з порушенням законодавства про приватизацію;

  • адміністративна – щодо посадових осіб держ органів приватизації, іш органів влади у вигляді штрафу.

  • господарсько-правова, яка відіграє роль серед заходів, що забезпечують відновлення прав і законних інтересів суб’єктів приватизації.

  1. Поняття, ознаки та нормативно-правове забезпечення лізингового інвестування.

Лізинг — це підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізинго одержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Лізинг здійснюється за договором лізингу, який регулює правовідносини між суб'єктами лізингу. Цей договір є складним за своїм змістом, оскільки містить у собі елементи декількох видів господарських договорів: договору оренди, договору купівлі-продажу, договору доручення, договору про надання кредиту.

Об'єктом лізингу може бути будь-яке нерухоме та рухоме майно, що може бути віднесене до основних фондів відповідно до законодавства.

Суб'єктний склад лізингових правовідносин складний. Суб'єктами лізингу є:

• лізингодавець — суб'єкт підприємницької діяльності, який передає в користування об'єкти лізингу за договором лізингу;

• лізингоодержувач — суб'єкт підприємницької діяльності, який одержує в користування об'єкти лізингу за договором лізингу;

• продавець лізингового майна (далі — продавець) — суб'єкт підприємницької діяльності, що виготовляє майно (машини, устаткування тощо) та/або продає власне майно, яке є об'єктом лізингу.

Основним нормативним актом, що регулює лізингові відносини в Україні, є Закон України «Про лізинг» від 16 грудня 1997 р.4

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]