2З. Порядок укладення, зміни та розірвання інвестиційних договорів.

Для інвестора важливо визначитися зі своїми майбутніми контрагентами , спроможними забезпечити найбільш ефективне вкладення інвестицій. Цієї мети дозволяє досягти застосування конкурентних способів укладення договорів( торги-аукціони, тендери; конкурси, двоступеневі торги, процедура редукційну, процедура запиту цінових пропозицій.

Серед вище визначених конкурентних способів визначення виконавця (покупця, продавця) і, відповідно, укладення договору особливу роль відіграють торги та конкурси, оскільки дозволяють залучити максимальну кількість претендентів.

Конкурентні процедури інвестування мають незаперечні переваги( можливість відбору найбільш оптимального контрагента, проте є досить дорогими і потребують значних організаційних зусиль і майнових витрат.

Існують неконкурентні способи укладення інвестиційних договорів:

1.загалиний порядок укладання господарських договорів.

2.шляхом проведення прямих переговорів.

Зміна чи розірвання договору здійснюється зазвичай за згодою сторін( якщо інше не передбачено законом або договорм), а в разі відсутності згоди-в судовому порядку.

24. Зміст та форма інвестиційного договору.

Зміст інвестиційного договору — це сукупність його умов. Розрізняють:

а) істотні умови, тобто такі, без яких договір вважається неукладеним, а також умови, на включення яких до інвестиційного договору наполягає хоча б одна зі сторін;

б) звичайні, відсутність яких не впливає на юридичну силу договору; вони мають диспозитивний характер і включаються до договору за згодою (бажанням) сторін;

в) випадкові умови, які не є характерними для інвестиційного договору.

До істотних умов інвестиційного договору відносяться: 1) предмет;2) кількісні та якісні характеристики предмету інвестицій;3) властива інвестиційним договорам спеціальна умова — форма та об'єкт інвестування;4) ціна договору, 5) строки інвестиційного договору.

До звичайних умов інвестиційного договору можна віднести: умови про форми платежу; визначення порядку виконання та прийняття виконання; відповідальність сторін за порушення договірних зобов'язань; порядок розгляду спорів, що виникають між сторонами в процесі виконання договору;

До випадкових умов можна віднести, наприклад, надання інвестором виконавцям робіт виробничих та житлових приміщень, забезпечення працівників виконавця харчуванням тощо.

Форма інвестиційного договору

Інвестиційний договір укладається, як правило, в письмовій формі, як і інші різновиди господарських договорів. Усна форма застосовується щодо угод, які виконуються під час їх укладання, але з обов'язковим отриманням організацією чи індивідуальним підприємцем письмового документа, що стверджує одержання грошей та підстави цього, а також в деяких інших випадках.

Розрізняють декілька модифікацій письмової форми, що застосовуються при укладанні інвестиційних договорів:

• повна письмова форма — включає комплект необхідних для укладання договору документів, протокол узгодження розбіжностей, судове рішення

• скорочена письмова форма — має вигляд комплекту листів, телеграм, факсограм та інших документів, якими сторони обмінювалися в процесі встановлення договірного зв'язку, якщо зміст цих документів свідчить про наміри сторін встановити договірних зв'язок та істотні умови договору;

• договір приєднання — умови договору є заздалегідь визначеними та не підлягають корегуванню (наприклад, придбання акцій новостворюваного або діючого акціонерного товариства шляхом підписки);

• нотаріальна форма — застосовується у разі придбання нерухомого майна (житлових будинків, квартир поза біржею), а також продажу в процесі приватизації цілісних майнових комплексів підприємств (їхніх структурних підрозділів), застави нерухомого майна тощо.