
- •Дисципліна «Міжнародна економіка»
- •Регіональні торговельні угоди (Regional Trade Agreements) в рамках сот: види, форми та їх характеристика. Стан та перспективи формування рту Україною.
- •Економічна глобалізація: сутність та прояви в різних сферах економіки. Протиріччя та ризики економічної глобалізації. Глобальне управління (Global Governance) економічними процесами.
- •Сутність міжнародної економічної інтеграції та її характерні відмінності від економічної глобалізації. Форми (етапи) економічної інтеграції та їхня характеристика.
- •Класифікація факторів виробництва у міжнародній торгівлі. Класифікація торгових товарів за факторомісткістю для пояснення принципу порівняльної переваги.
- •Класифікація факторів виробництва.
- •Принцип порівняльної переваги як рушій міжнародної торгівлі та економічного добробуту країн. Теорія Гекшера-Оліна відмінності відносних факторних пропорцій (теорема, припущення та приклад).
- •Парадокс Лєонтьєва та його пояснення. Чому може не спрацьовувати на емпіричному рівні принцип порівняльної переваги?
- •Модель Пола Кругмана «Центр-Периферія» у поясненні міжнародної торгівлі країн. Україна в процесах нової економічної географії.
- •Модель Майкла Портера при поясненні конкурентоспроможності фірм у глобальному економічному просторі.
Дисципліна «Міжнародна економіка»
Регіональні торговельні угоди (Regional Trade Agreements) в рамках сот: види, форми та їх характеристика. Стан та перспективи формування рту Україною.
Важливою рисою сучасного розвитку світового господарства є зростання ролі регіональних торговельних угод (РТУ). Їх поява та розвиток зумовлені економічними, політичними факторами, а також міркуваннями безпеки.
Регіональні торговельні угоди: ЄС, ЄЕП, АСЕАН, СНД, НАФТА, Меркосур, Андське співтовариство….
ЄС - союз держав-членів Європейських Спільнот (ЄВС, ЄОВіС, Євратом), створений згідно з Договором про Європейський Союз (Маастрихтський Трактат), підписаним в лютому 1992 року і чинним із листопада 1993 р.
МЕТА ЄС: Створення економічного союзу (спільна зовнішня економічна політика, спільний ринок послуг, матеріальних благ, капіталу і праці), монетарного (валюта (Екю), від 1999 року — Євро) і політичного (спільна зовнішня політика) союзу, а також впровадження спільного громадянства
НАФТА З 1994 р. набула чинності угода про Північноамериканську зону вільної торгівлі - НАФТА, яка об'єднує США, Канаду, Мексику. Угодою передбачено поступове скасування нетарифних бар'єрів у торгівлі товарами і послугами, ліквідація до 2010 р. мит, створення спільної арбітражної комісії, лібералізація діяльності американських і канадських банків на фінансовому ринку Мексики, інші заходи. Відмінна риса цього інтеграційного об'єднання - асиметричний характер участі, асиметрія рівнів розвитку, асиметрія інтенсивності двосторонніх економічних відносин.
АСЕАН Країни, що розвиваються, також створюють інтеграційні угру-пування, яким до інтеграції європейського типу ще дуже далеко. Це Асоціація держав Південно-Східної Азії (АСЕАН), що об'єднує Індонезію, Малайзію, Сінгапур, Таїланд, Філіппіни, Бруней, Бірму, Камбоджу, Лаос і В'єтнам.
Меркосур У 1991 р. Аргентина, Бразилія, Парагвай і Уругвай підписали Асунсьонський договір. Об'єднання отримало назву - МЕРКОСУР. Мета об'єднання - забезпечення вільного пересування факторів виробництва, проведення єдиної митної політики стосовно третіх країн, забезпечення координації макроекономічної політики, політики в галузі сільського господарства, податкової і грошової систем, збільшення конкурентоспроможності країн-учасниць.
СНД У 1992 р. Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Російська Федерація, Таджикистан, Туркменістан, Україна, Узбекистан створили Співдружність Незалежних Держав (СНД). Головне завдання СНД - економічна і політична інтеграція її учасників. Основні напрями інтеграції - виробнича, торговельна, соціальна, розрахунково-платіжна сфери
19 вересня 2003 р. президенти Білорусі, Казахстану, Росії і України підписали угоду про формування Єдиного економічного простору (ЄЕП). Ціллю ЄЕП є створення умов для стабільного та ефективного розвитку економік держав-учасниць і підвищення рівня життя населення.ЄЕП має на меті об'єднання митної території держав-учасниць і забезпечення вільного переміщення товарів, послуг, капіталу і робочої сили, а також єдиної зовнішньоторговельної та узгодженої податкової, грошово-кредитної і валютно-фінансової політики.
Діючі у СОТ регіональні торговельні угоди можна класифікувати: а) за формами економічної інтеграції (угоди про зону вільної торгівлі: прості та «поглиблені» за сферою охоплених питань; митний союз; спільний ринок; економічний та монетарний союз); б) за регіональним принципом (міжрегіональні та внутрірегіональні); в) за географічним принципом (країн Європи, Азії, Америки..); г) за кількістю учасників (двосторонні та багатосторонні).
Зо́на в́ільної торгі́влі (Free trade area) (ЗВТ) — тип міжнародної інтеграції, при якій в країнах-учасниках скасовуються митні збори і податки, а також кількісні обмеження у взаємній торгівлі згідно з міжнародним договором.
Ми́тний сою́з — це угода двох або декількох держав, що передбачає усунення внутрішніх тарифів та встановлення спільного зовнішнього тарифу.
Спільний ринок – це об”єднання національних ринків декількох країн в єдиний великий ринок з вільним переміщенням в його межах капіталів, товарів, послуг і робочої сили.
Економі́чний та монета́рний сою́з (Economic and Monetary Union) — процес гармонізації економічної та монетарної політики країн-членів Союзу з метою запровадження єдиної валюти — євро
Україні також треба знайти своє місце у системі РТУ. З одного боку, Україна повинна активно інтегруватися до місткого високотехнологічного Єдиного внутрішнього ринку ЄС, залучати масштабні іноземні інвестиції як складову цього ринку, структурно адаптувати свою економіку до більш розвинених економік країн—членів ЄС, зберегти незалежність щодо вибору напрямків, форм, етапів і темпів міжнародної економічної інтеграції. З іншого — нам слід також поширювати свою присутність на традиційних ринках збуту країн СНД, враховувати свою залежність від імпорту енергоносіїв з країн субрегіону, поглиблювати кооперацію з метою просування товарів і послуг на ринки третіх країн. Вільна торгівля з ЄС та на двосторонній або багатосторонній (у рамках ЄЕП, ГУАМ) основі з країнами СНД — це прагматична коротко- та середньострокова формула участі нашої держави в європейських інтеграційних процесах, яка найбільш повно відповідає сучасним тенденціям розвитку вітчизняної економіки та регіональних торговельних угод.