- •1. Роль і місце поеми «Енеїда» і.Котляревського в історії української літератури.
- •2. Суть визначення «неповна література» «неповної нації».
- •3. Особливості українського романтизму.
- •4. Естетична концепція т.Шевченка.
- •5. Авторецепція т.Шевченка («Щоденник»).
- •6. Проблема «автор – адресат» в творах т.Шевченка.
- •7. Жанрові особливості повісті т.Шевченка «Близнецы».
- •8. Антимілітарний пафос повісті т.Шевченка «Близнецы».
- •9. Особливості композиції повісті т.Шевченка «Близнецы».
- •10. Ідеал життя в повісті т.Шевченка «Близнецы».
- •11. Лист як композиційний прийом у повісті т.Шевченка «Близнецы».
- •12. Реалістична парадигма в романі п.Мирного «Повія».
- •13. Особливості композиції роману п.Мирного «Повія».
- •14. І.Франко – модерніст (новела «Сойчине крило»).
- •15. Проблематика новели і.Франка «Сойчине крило».
- •16. Жанрові особливості драматичної поеми Лесі Українки «Одержима».
- •17. Неоромантичний ідеал особистості в драматичній поемі Лесі Українки «Одержима».
- •20. Структура роману в.Винниченка «Записки кирпатого Мефістофеля».
- •21. Проблема свободи вибору в романі в.Винниченка «Записки кирпатого Мефістофеля».
- •23. Літературна дискусія 1925-1928 рр.
- •24. Роман в.Підмогильного «Невеличка драма»: система персонажів.
- •25. «Невеличка драма» в.Підмогильного: конфлікт раціонального й чуттєвого.
- •2. Поліморфна природа образів у романі в. Домонтовича «Дівчина з ведмедиком»
- •34. Інтимна лірика л.Костенко.
- •35. Драматична поема л.Костенко «Сніг у Флоренції»: особливості конфлікту.
- •36. Проблема «митець і влада» в драматичній поемі Ліни Костенко «Сніг у Флоренції».
- •37. Шістдесятники в історії української літератури.
- •38. Ю.Андрухович «Московіада»: десакралізація поета-месії.
- •39. Інтертектуальність роману ю.Андруховича «Московіада».
- •40. «The bad company» ю.Андруховича: альтернативна історія української літератури.
- •41. Постколоніальний синдром поезії «Крим, Ялта. Прощання з імперією» о.Забужко.
- •42. Образ оповідача в романі о.Забужко «Польові дослідження українського сексу».
- •43. «Маргінальна» людина в романі «Депеш Мод» с.Жадана.
- •44. Час і простір у романі с.Жадана «Депеш Мод».
- •45. Особливості композиції роману і.Карпи «Фройд би плакав».
- •46. «Схід – Захід» у романі і.Карпи «Фройд би плакав»
- •Художні тексти для аналізу
9. Особливості композиції повісті т.Шевченка «Близнецы».
Близнюки рос. Близнецы — повість Тараса Шевченка російською мовою, написана орієнтовно 10 червня — 20 липня 1855 р. у Новопетровському укріпленні. Близнецы ніби логічно продовжують тему повістей Несчастный та Капитанша, створених у першій половині 1855 р.
Найімовірніше, що повість була завершена ще до кінця 1855 р., тобто через місяць і 10 днів після початку роботи над нею. Цей здогад підтверджує передусім текст автографа, який має всі ознаки скоропису: неуніфіковані імена персонажів, позначені лише початковими літерами власні імена та назви, недописані слова, пропуски, плутану нумерацію окремих аркушів, текстові повтори, випадки синтаксичної неузгодженості, невиваженість пунктуації та ін.
Головна проблема твору — проблема виховання. Питання формування особистості молодої людини, зокрема питання виховання, розглядалися також у публіцистиці журналах Современник, Отечественные записки, Морской сборник, в статтях М. О. Добролюбова, М. І. Пирогова та інших авторів[4].На утвердженні суспільного та естетичного ідеалу в повісті певною мірою позначилась сентиментально-романтична традиція Г. Квітки-Основяненка, П. Куліша. Водночас у Близнецах Шевченко вперше звертається до педагогічних ідей Г. С. Сковороди. Український філософ-просвітитель не тільки одна з дійових осіб твору. Його думки про необхідність для щастя людини обрання праці за покликанням, високої моральності, гармонійного розвитку особистості сповідують герої повісті Никифор Федорович та Саватій Сокири.
10. Ідеал життя в повісті т.Шевченка «Близнецы».
Розвиваючи провідні принципи античної естетичної думки та досягнення педагогічних теорій свого часу про сенс людського життя, Шевченко у повісті Близнецы накреслив ідеал життя щасливої людини з національно виразними рисами характеру, особистою й суспільною повноцінністю. Ним у повісті є Никифор Сокира — втілення типових рис українця-інтелігента.
Ідеальним для нього є сільський труд, який приносить моральне задоволення знищення кріпацтва обовязкове. Заможний селянин-хуторянин, дрібний поміщик чи фермер уявлялися письменникові еталоном тих зразкових окремих господарств, з яких складатиметься майбутнє суспільство. Це, по-перше. По-друге, трактуючи людину в нероздільній єдності соціального, морального і психологічного, Шевченко розглядає проблему праці у філософському аспекті — прославляє труд як життєву потребу людини і критерій її моральних цінностей при певних суспільних відносинах.
Ідеал життя у повісті Т.Шевченка Близнецы,крім античних принципів, заснований ще і на етичних ідеях Г.Сковороди, який виступає в повісті як одна з дійових осіб твору. Думки цього видатного українського філософа про необхідність для щастя людини обрання праці за покликанням сродна праця, високої моральності, гармонійного розвитку особистості сповідують герої повісті Никифор Федорович та Саватій Сокири. Тож чесна праця, демократичний, здоровий побут героїв, а також інтелектуальне дозвілля у творі герої читають на пасіці в оригіналі Горація, Гомера, Псалмів Давидових, грають на скрипці — все це і є ідеалом життя.