22. Дешифрування лінеаментів та кільцевих структур.

Лінеамент – регіональний, лінійно орієнтований елемент структури і рельєфу земної кори, довжина якого у багато разів перевищує ширину. Встановлюється за геологічними (ланцюжки інтрузій, складок, розривів, геологічні границі) і фізико-географічними (випрямлені хребти, долини, ланцюжки озер) ознаками, добре вираженими на аерокосмічних знімках. Лініаменти розглядаються як відображення глибинних розломів у земній корі. Поховані розломи можуть виявлятися на космознімках за умови малопотужного осадового чохла, або за умови новітніх тектонічних рухів в межах цих розломів. За протяжністю лініаменти розрізняють: транс-континентальні, транс-регіональні, локальні. Лініаменти утворюють орієнтовані межі із кількох домінуючих напрямків - субширотних, субмеридіональних, 330, 120, 150, 300. Упорядкована система тріщенуватості є наслідком кутового обертання Землі, та його впливу на напружено-деформаційний стан верхньої частини літосфери.

Кільцеві структіри - це структури, що мають центр симетрії Кільцеві структури — різнорідні за генезисом і формою проявів на знімках геологічні об'єкти з центральною симетрією. Запропонована велика кількість класифікацій кільцевих структур. Загальноприйнято розділяти такі структури на:

- Тектонічні розділяють на позитивні (склепіння і куполи) і негативні (западини і мульди). До цього ж типу належать розриви і зони тріщин кільцевої і дугової форм в плані.

- Магматичні. Серед них виділяють структури, зумовлені нерозкритими або частково розкритими інтрузивними масивами, інтрузіями округлої форми або концентричної будови з ореолами контактово-змінених порід. Деякі структури відповідають кільцевим дайковим комплексам. У полях розвитку вулканічниз порід кільцеві структури виражені системою кільцевих і дугових тріщин біля вулканів центрального типу, кальдерами, вулкано-тектонічними підняттями і депресіями.

- Метаморфічні включають граніто-гнейсові куполи і овали.

- Імпактні або астроблеми, генеза яких до кінця не з'ясована — можливе як їх метеоритне походження, так і геологічне. До них належить більшість кільцевих структур, планетних тіл земної групи. Екзогенні кільцеві структури, утворені в наслідок карсту, суфозії, термокарсту