- •1. Історія розвитку дистанційних зондувань (дз). Дз в галузі наук про Землю.
- •2. Рівняння плоскої електромагнітної хвилі:
- •3. Ефект доплера.
- •4. Теплове випромінювання.
- •5. Взаємодія електромагнітного випромінювання з атмосферою Землі.
- •6. Взаємодія електромагнітного випромінювання з речовиною: показник заломлення; абсорбція; дисперсія.
- •10. Платформи для віддалених систем спостереження
- •Форми представлення результатів дз. Основні характеристики цифрових матеріалів дз..
- •12. Системи координат і координатна «прив’язка» матеріалів дз.
- •Попередня обробка цифрових матеріалів дз: геометрична, радіометрична та атмосферна корекції.
- •14 Основні геометричні властивості аеро- та космознімків.
- •Стереофотограмметрія. Основи, способи формування 3-д зображення, область застосування, вирішувані задачі.
- •Загальні принципи дешифрування даних дз. Дешифрувальні ознаки
- •17 Дешифрування гірських порід із субгоризонтальним та нахиленим заляганням
- •Дешифрування складчастих структур і розривних порушень.
- •Дешифрування вивержених та метаморфічних порід.
- •22. Дешифрування лінеаментів та кільцевих структур.
10. Платформи для віддалених систем спостереження
1) Польові спостереження (рівень дослідження – 1м від поверхні Зем.)
2) Аерофотозйомка (10-100м)
3) Космічна зйомка 1-100км почали вик. інфрачервоний діапазон
4) Супутникові зйомки
-Перевагами наземної зйомки (геофізична зйомка) є велика інформаиивність, чітка задача, чіткі обєкти. Недоліками є обстеження невеликої території.
-Аерофотозйомка. Перевага – просторова роздільна здатність висока. Недоліки: через нестабільність атмосфери, різну вологість, різну щільність відбувається спотворення геометричного зображення (тангаж, рискання, крен літака). Щоб цього уникнути: субметрова точність і використання GPS і GCP (мережа спец. контрольних точок.
-Космічні літальні апарати. Перевагою є довгостроковість, передбачуваність, Типи орбіт косм.літ. ап-в: 1- ша косм.шв. – шв., яка необхідна для виходу з сили тяж. Землі (11км), 2-га косм.шв. – шв., яка необхідна для виходу з поля тяжіння Сонячної системи. Опис орбіти: d2 =a2 (1-e2),де е – есентрисетет. Орбіти поділяються на: прогресивні (якщо літ.ап. запущений в напр. обертання орбіти) і ретроградні.
Орбіта супутника є еліптичною, але супутник по відношенню до Землі ніколи не буде повертатися в ту саму точку (бо Земля обертається на певний кут). Зміщення положення орбіти в часі наз. процесією.
Існують метерологічні супутники GEOSAT, RADARSAT.
Форми представлення результатів дз. Основні характеристики цифрових матеріалів дз..
Характеристики в заголовках.
12. Системи координат і координатна «прив’язка» матеріалів дз.
Представлення даних ДЗЗ у географічній привязці:
Географічні системи координат (ГСК)
Проективні системи координат
Перетворення систем координат
ГСК обов’язково містить початкову точку,нульовий меридіан і датум. За градусної міри існує незручність лише уздовж екватора.
Сфероїд (апроксим.форму Землі) визначається або великою піввіссю а і малою b і стисненням f :
Ексцентриситет описує форму сфероїда. У той час, як сфероїд апроксимує форму Землі, датум визначає положення сфероїду відносно центру мас Землі. Датум надає систему відліку для визначення місцеположення об’єктів на поверхні Землі. Він визначає початкову точку і задає напрям ліній широти і довготи.
Системи координат проекцій визнач. правила проектування координат географічних на пласку двовимірну поверхню. Має місце перехід від ГСК до проективної (вона характеризується сталими довжинами, кутамиі площинами на пласкій двовимірній системі координат.
Географічні перетворення. Переміщення даних між системами координат часто передбачає перетворення самих координат. Оскільки ГСК містять датуми (як набір констант), що базуються на певних сфероїдах, географ. перетворення змінюють також покладений в основу сфероїда датум. Деякі методи перетворення географічних координату геоцентричні перетворють саме їх, а потім виконують обернене перетворення нових координат до геграфічної системи-геоцентричні перетворення. Система UTM (поперечна проекція Меркратера)подібна системі Гаусса-Крюгера. Коефіцієнт масштаба дорівнює 0.9996 і центр.меридіан першої UTM-зони складає 177 градусів Зх.Довготи.Натомість центр меридіану 1-ї зони системи координат Гаусса-Крюгера відповідає 3 градуси східної довготи.
