Запитання та завдання для самоперевірки

1. Які на ваш погляд найвидатніші відкриття були здійснені у ХІХ ст.?

2. Розкажіть про творчість іспанського художника Франсіско Гойї.

3. Що вам відомо про живопис Франції ХІХ ст.?

4. Тематика живопису Англії першої половини ХІХ ст.

5. Творчість Огюста Родена.

6. Назвіть художників Барбізонської школи та іх твори.

7. Що вам відомо про імпресіонізм в образотворчому мистецтві?

8. Неоімпресіоністи та постімпресіоністи, їх творчість.

9. Творчість прерафаелітів.

Словник термінів

Акварель – живопис фарбами (зазвичай з клеєм), які розводяться водою і легко нею змиваються; відрізняється прозорістю фарб через які просвічується фактура основи.

Акватинта – вид гравюри на поверхні металевої площини, яка вкрита пилюкою із асфальту або каніфолі, пензликом наносять зображення лаком; потім пластину занурюють в кислоту, яка роз’їдає асфальт або каніфоль, і використовують як друкована форма.

Архітектура – мистецтво проектування, спорудження і художнього оздоблення будов; будівельне мистецтво.

Балюстрада – невисока огорожа сходів, терас, балконів з фігурних стовпчиків (балясин), з’єднаних угорі горизонтальним брусом або бильцями.

Барбізонська школа, барбізонці – група французьких художн ків, які працювали у 30-60-х роках ХІХ ст. переважно в жанрі пейзажу (чістіше на пленері у селищі Бар бізон поряд з Парижем).

Барельєф – скульптурний твір, в якому опукле зображення виступає над плоскою поверхнею менш ніж на половину його об’єкту.

Гема – невеликий різьблений камінь з опуклим або врізаним углиб зображенням, відомий з давнини як печатка або прикраса.

Гліптика – мистецтво різьби на дорогоцінному або напівдорогоцінному камінні.

Гобелен – килим-картина, руками вигаптувана із шовку та шерсті.

Горельєф – скульптурний твір, в якому зображення виступає над площиною фону більш ніж на половину свого об’єму.

Гравюра – вид графіки, де зображення є друкованим, відбитком з малюнка, вирізьбленого або витравленого на спеціально підготовленій дощиці або пластині.

Графіка – вид образотворчого мистецтва, до якого належить рисунок і основані на ньому друковані художні зображення (гравюра, літографія тощо).

Гуаш – малювання водяними фарбами; картина, намальована такими фарбами.

Декор – система, сукупність декоративних елементів.

Декоративно-прикладне мистецтво – створення художніх виробів, які мають практичне значення; художня обробка предметів побуту.

Еклектизм – механічне безпринципне сполучення різнорідних, несумісних, іноді протилежних поглядів, теорій, ідейних напрямів, художніх стилів.

Енкаустика – восковий живопис, виконаний гарячим способом фарбами, змішаними з розтопленим воском.

Ескіз – попередній начерк креслення, картини тощо.

Етюд – первісний допоміжний малюнок, виконаний з натури, для майбутнього твору.

Живопис – вид образотворчого мистецтва, що зображує фарбами предмети і явища реальної дійсності. Твори цього мистецтва.

Імпресіонізм – напрям у мистецтві, що виник у кінці ХІХ ст. у Франції і прагнув відтворити найтонші суб’єктивні відчуття й переживання художника.

Інкрустація – прикраси, оздоблені з платівок або шматочків різного матеріалу (золота, кості, срібла, дерева), що їх врізають врівень з поверхнею предмета.

Інтер’єр – архітектурно і художньо оздоблена внутрішня частина будинку, приміщення.

Камея – невеликий різьблений камінь з опуклим зображенням.

Картон – первісний нарис картини або її частини, зроблений на твердому папері; етюд.

Класицизм – ідейно-художній напрямок і стиль в європейському мистецтві ХVІІ ст.: розглядав античність як етичну і художню норму. Йому властиві громадянство, героїчний пафос, пластична гармонія та ясність.

Колорит – поєднання кольорів у творі мистецтва; може бути холодним (переважають синій, зелений, фіолетовий відтінки) або теплим (панують жовтий, червоний, рожевий кольори); спокійним або напруженим, світлим або темним.

Кунсткамера – зібрання і місце зберігання різних – художніх, природничо-наукових, історичних та ін. – рідкісних речей.

Лінійна перспектива – спосіб передачі тривимірного простору на площині, коли віддалені предмети зображується зменшеними у порівнянні з тими, що знаходяться ближче.

Літографія – друк з плоскої поверхні каменя, на якій зроблено малюнок; зображення, отримане таким способом.

Майоліка – випалена глина, укрита поливою та малюнком; мистецтво виготовлення таких виробів.

Малюнок – основний вид графіки; зображення предмета на площині, зроблене олівцем, пером, фарбами тощо.

Марина – картина, що зображує морський краєвид.

Масляний живопис – вид живопису художніми масляними фарбами на полотні, дереві, картоні, який отримав розповсюдження у ХІV ст.

Медальйон – рельєф або малюнок в обрамленні.

Мініатюра – невеличкий кольоровий малюнок у старовинному рукописі або книзі; невеличка картина або портрет витонченої роботи.

Модернізм – загальна назва напрямків у мистецтві кінця ХІХ – ХХ ст., які відкинули класичну традицію, традиції реалізму.

Мозаїка – зображення або візерунок, зроблений з окремих, щільно припасованих один до одного і закріплених на цементі або мастиці різнокольорових шматочків скла, мармуру, камінців і т. ін.

Мольберт – підставка, на якій художник встановлює підрамник із полотном для малювання.

Монограма – одна або кілька початкових літер імені чи прізвища, з’єднаних в один знак або переплетених у вигляді візерунка.

Натуралізм – напрям і творчий метод у мистецтві, який з фотографічною точністю відображає поодинокі явища життя, заради зовнішньої правоподібності ігнорує художнє узагальнення, типізацію, показ суттєвого у суспільному житті.

Натюрморт – картина, на якій зображені предмети побуту, квіти, фрукти, забита дичина і т. ін.

Неоімпресіонізм – нарям в образотворчому мистецтві, який виник у Франції близько 1885 р., надавши методичний, науково обґрунтований характер розкладу складних тонів на чисті кольори і прийоми малювання мазками.

Неокласицизм – напрям у європейському мистецтві ХХ ст., який звертався до класичних традицій античного мистецтва.

Орнамент – оздоблюючий візерунок на ритмічному повторенні геометричних елементів або стилізованих рослинних чи тваринних мотивів.

Офорт – вид гравюри: на металевій пластині, вкритої лаком, гравірувальною голкою процарапують малюнок і протравлюють його кислотою; заглиблення, яке отримала заповнюють фарбою і роблять відбиток.

Палітра – чотирикутна або овальна дощечка, пластинка, на якій живописець змішує і розтирає фарби.

Панорама – картина, на якій плоский живописний фон поєднується з об’ємним предметним планом.

Партер – відкрита частина парку, саду і т. ін., оздоблена газонами, квітниками, фонтанами тощо, звичайно розташована на плоскій місцевості.

Пастель – м’який кольоровий олівець (без оправи), виготовлений зі спресованих стертих у порошок фарб із домішкою з’єднуючих або розбілюючих речовин (клею, фарби). Техніка живопису, заснована на застосуванні таких олівців; відповідний жанр живопису, а також картина або малюнок, виконані такими олівцями.

Пейзаж – картина або малюнок із зображенням краєвиду.

Пейзажний (англійський) парк – парк із живописно спланованою композицією, створеною як наслідування природі. Важливою рисою англійського парку є його органічне з’єднання із оточуючим середовищем.

Перистиль – чотирикутне подвір’я, з чотирьох сторін оточене колонадою.

Перспектива – спосіб зображення на площині або на кривій поверхні об’ємних предметів такими, якими ми бачимо їх з певної точки спостереження.

Пінакотека – назва деяких сучасних західноєвропейських галерей.

Пленер – правдиве відтворення природного освітлення, кольору, повітряного середовища.

Повітряна перспектива – метод передачі віддалі на площині шляхом пом’якшення обрисів, зменшення яскравості світла тощо.

Полива – особливий, склоподібний сплав, яким покривають керамічні вироби.

Портрет – мальоване, скульптурне або фотографічне зображення обличчя людини чи групи людей.

Постімпресіонізм – збірна назва деяких напрямків французького мистецтва кінця ХІХ – початку ХХ ст., яа декларувала своє несприйняття естетики імпресіонізму.

Примітивізм – напрям в образотворчому мистецтві кінця ХІХ – ХХ ст., який сповідував свідому спрощення художніх образів.

Рельєф – скульптурне зображення на площині, випукле чи заглиблене стосовно тла; основні види – барельєф, горельєф.

Розетка - орнамент у формі квітки.

Романтизм – напрям у європейському мистецтві кінця ХVІІІ – початку ХІХ ст., представники якого боролися проти канонів класицизму, висували на перший план інтереси особи та почуття і використовували у своїй творчості історичні та народнопоетичні твори.

Руст – камінь з грубо обтесаною опуклою лицьовою поверхнею, який застосовується при муруванні або облицюванні будівель.

Символізм – напрям у мистецтві кінця ХІХ – початку ХХ ст., що проголошував гловним художнім прийомом символ як вираження незбагненної суті предметів і явищ.

Скульптура – вид образотворчого мистецтва, твори якого мають об’ємну або рельєфну форму і виконуються способом витісування, виливання, різьблення, ліплення тощо з твердих чи пластичних матеріалів (каменю, металу, глини, дерева і т. ін.).

Смальта – непрозоре кольорове скла, яке застосовують у мозаїці.

Станкова скульптура – статуї, бюсти, групи.

Станковий живопис – картини, ікони.

Станкове мистецтво – твори образотворчого мистецтва, які не мають декоративного чи прикладного призначення, на яких створюється твір мистецтва в живопису це мольберт, в скульптурі – скульптурний станок.

Статуя – скульптурне тривимірне зображення людини або тварини (звичайно на повний зріст).

Стиль – усталена єдність художніх принципів і засобів, які використовуються під час створення творів мистецтва.

Темпера – фарби для живопису, приготовлені на яєчному жовткові або на суміші клейового розчину з олією тощо; картина, малюнок, виконані такими фарбами.

Теракота – випалена кольорова високоякісна гончарна глина; неглазурований керамічний виріб з такої глини.

Триптих – композиція з трьох картин, барельєфів, малюнка і т. ін. об’єднаних спільною темою. Складана ікона, що має три стулки.

Тріумфальна арка – святкова архітектурна споруда, яка обрамляє проїзд на честь перемог у війні та інших знаменних подій.

Тріумфальна колона – меморіальна споруда у вигляді окремо зведеної колони на честь прославляння воєнних перемог.

Тріумфальні ворота – меморіальна споруда у вигляді архітектурного обрамлення проїзду, створена на честь воєнної перемоги і святкового повернення переможця.

Фарфор – мінеральна маса з сумішу каоліну, пластичної глини, кварцу й полового шпату (переважно білого кольору), яка після відповідної обробки просвічується в тонкому шарі, використовується для виготовлення такого посуду, виробів декоративного та прикладного характеру; порцеляна.

Фасад – зовнішній, лицьовий бік будівлі, що звичайно виходить на вулицю.

Фаянс – мінеральна маса з особливих сортів глини з домішками гіпсу та інших речовин, що використовуються для виготовлення керамічного посуду, статуеток і т. ін.

Фреска – картина, написана фарбами по свіжій вогкій штукатурці.

Чеканка – рельєфне зображення на тонких металевих листках.

Шпалери – безворсовий настійний килим чи оббивна тканина з сюжетним або пейзажним зображенням, виконана ручним способом.