2

Бердичівський коледж промисловості, економіки і права

Курс лекцій з культурології Європейська культура хіх ст.

Розробив викладач Ремболович В.А.

Розглянуто та затверджено

на засіданні циклової комісії

лінгвістичних дисциплін.

Протокол №

від 200 р.

Голова комісії В.А.Ремболович

Ремболович В.А. Культурологія. Курс лекцій для студентів другого курсу всіх спеціальностей. Комп’ютерна верстка

У лекції розкрито матеріал з теми «Європейська культура ХІХ ст.». В кінці лекції вміщено словник термінів, питання та завдання для самоперевірки, вказано літературу.

Лекція рекомендована для студентів всіх спеціальностей денного та заочного відділень навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації.

ЗМІСТ

1. Історичний нарис…………………………………………………

2. Релігія і церква……………………………………………………

3. Наукові та технічні відкриття ХІХ ст…………………………...

4. Мистецтво першої половини ХІХ ст……………………………

Архітектура епохи Великої французької революції….

Архітектура Франції епохи Наполеона І………………

Архітектура Германії……………………………………

Скульптура Германії…………………………………….

Живопис Іспанії………………………………………….

Живопис Франції ………………………………………..

Живопис Германі…………………………………………

Назарійці………………………………………………….

Живопис Англії…………………………………………...

5. Мистецтво другої половини ХІХ ст……………………………..

Архітектура та скульптура……………………………….

Живопис Франції …………………………………………

Барбізонська школа……………………………………….

Імпресіонізм……………………………………………….

Неоімпресіонізм…………………………………………..

Постімпресіонізм………………………………………….

Живопис Германі …………………………………………

Живопис Англії. Прерафаеліти…………………………..

Європейська культура хіх ст.

1. Історичний нарис.

2. Релігія і церква.

3. Наукові та технічні відкриття ХІХ ст.

4. Мистецтво першої половини ХІХ ст.

5. Мистецтво другої половини ХІХ ст.

Історичний нарис

ХІХ століття почалося в Європі з потрясінь, викликаних наполеонівськими війнами. Вторгнення Наполеона в Росію і подальший його розгром призвели до реставрації монархії у Франції (королем став Людовік ХVІІІ – із династії Бурбонів). Але протягом всього століття у Франції продовжувалися бурхливі події, пов’язані із становленням нових форм правління В 1830 р. був скинутий з престолу Карл Х (брат Людовіка ХVІІІ), а на зміну йому приходить представник молодшої гілки Бурбонів – король-буржуа Луї-Філіпп, але і його скинула революція 1848 р. Після цього в країні була встановлена республіка (Друга республіка), президентом якої був обраний Луї Наполеон Бонапарт (небіж Наполеона І). В 1852 р. він проголосив себе імператором під іменем Наполеона ІІІ. Під час франко-пруської війни його війська зазнали поразки під Седаном, і він зі всією армією здався в полон. Під час вересневої революції 1870 року імператор був позбавлений влади. В 1871 р. в Парижі відбулося нове повстання, яке породило Паризьку Комуну. Після її поразки у Франції встановилась республіканська форма правління (Третя республіка), яка поступово набула сучасного вигляду.

Франко-пруська війна сприяла завершенню утворення в Європі двох великих національних держав: Італії та Германії, на території кожної з них до того існував конгломерат самостійних держав.

У другій половині ХІХ ст. Австрія втратила статус великої держави: в результаті війни з Прусією та Італією в 1806 р. Австрія втратила Венецію і змушена була визнати пруську гегемонію в Германії. В 1867 р. за угодою з Угорщиною була утворена нова держава – Австро-Угорщина (імперія Габсбургів), в складі якої крім австрійців та угорців було багато інших народів (чехи, словаки, хорвати, поляки, українці).

В США основною подією ХІХ ст. була війна Півночі і Півдня (1860–1865), яка закінчилася перемогою Півночі; офіційно війна велася за звільнення негрів (знищення рабства), але за цим ховалися істотні економічні протиріччя. Другою важливою причиною було заселення „Дикого Заходу” (пізніше вона знайшла широке відображення в художній культурі, перш за все в літературі і кіно – в жанрі „вестерн”).

На Близькому Сході великою і впливовою державою залишається Османська Туреччина, вона брала участь разом з Англією і Францією у війні проти Росії (Кримська війна – 1853–1856). Національно-визвольна боротьба народів Балканського півострова і допомога їм з боку Росії призвела в кінці ХІХ ст. до звільнення Балкан від турецького панування і встановлення там декількох самостійних національних держав. До кінця ХІХ ст. Туреччина перетворилася у напівколонію європейських держав.

Протягом ХVІ – ХІХ ст. європейцям вдалося колонізувати значні території в Азії, Африці, Америці і Австралії. Найбільшими колоніальними державами були Англія (колонії якої були в Азії, Африці, Америці і Австралії) та Іспанія, яка мала колонії в Центральній і Південній Америці (Латинська Америка). Але Іспанія в ХІХ ст. була відсталою, економічно не розвиненою країною. В першій чверті ХІХ ст. в іспанських колоніях Америки розпочалася боротьба за звільнення, в результаті якої всі вони (окрім Куби і Пуерто-Ріко) здобули незалежність.

Англія ж майже до кінця століття зберігала стан світового лідера і в промисловості, і в торгівлі. Але в кінці століття її починають витісняти інші держави: Германія, Франція, США. Зіткнення економічних та політичних інтересів між цими країнами і перш за все боротьба за сфери впливу (колонії) стануть причиною ряду війн початку ХХ ст.