16. Методика „Малюнок сім'ї" як засіб діагностування міжособистісних відносин.

У консультативній практиці діагностичне обстеження міжособистісних відносин дитину поруч із батьками фахівець, зазвичай, звертає увагу до такі чотири аспекти:

· актуальні міжособистісні стосунки між дитиною та батьками.

· їх історія, особливо у критичних точках онтогенезу.

· міжособистісні стосунки очима їх учасників – дітей і батьків.

· об'єктивнофиксируемие міжособистісні стосунки (дітей і батьків) очима психолога.

Усі наявні методики діагностикидетско-родительских відносин О.Г.Лидерс запропонував розділити на:

1. призначені для дітей,

2. призначені для батьків,

3. однаково придатні як обстеження дітей, так обстеження батьків,

4. методики, які мають окремісубтести чи завдання для батьків для дітей,соотносимие друг з одним,

5. методики, призначені для яка взаємодієдиади батько – дитина.

Проективная методика «Малюнок сім'ї» і його модифікації і варіації. Часто застосовується у діагностиці через простоту проведення та інтерпретації результатів. Малюнки дітей з своїм змістом багатогранні. Дуже яскраво виявляється щодо внутрісімейного клімату й правничого характеру міжособистісних відносин. Особливістюрисуночних тестів і те, що дитині непотрібновербализовивать характеристики цих відносин, а досить їх зобразити. Під час аналізу оцінюються розмір постатей, особливості їх розміщення на малюнку, послідовність зображення, поза, вираз облич, деталізованість малюнків. Зіставляється склад намальованої та реальної сім'ї дитини.

Показниками сприятливої сімейної ситуації є: зображення всіх членів сім'ї, спільна діяльність членів сім'ї або контакт між ними (руки стикаються), адекватне співвідношення між ними за розміром (дитина менша за батьків, але різниця не дуже велика).

17. Діагностика пізнавальних процесів.

У психології традиційно виділяють вісім значимих для клінічної практики психічних процесів: 1) відчуття; 2) сприйняття; 3) увага; 4) пам'ять; 5) мислення, або асоціативний процес; 5) інтелект; 6) емоції; 7) воля; 8) свідомість.

Одним з найбільше часто зустрічних у клінічній практиці феноменів є гіперестезія. Крім гіпо-, гіперанастезії, при яких порушуються кількісні показники, виділяють якісні розлади відчуттів, наприклад, синестезію - виникнення відчуттів в одному з аналізаторів після подразнення іншого аналізатора.

Зі специфічних і патологічних змін сприйняття виділяють: ейдетизм, ілюзії, галюцинації, дереалізаційні і деперсоналізаційні порушення сприйняття, агнозії.

З патологічних проявів процесу уваги варто вказати на такі, як нестійкість, недостатня концентрація, порушення розподілу, сповільненість переключення, неуважність.

Патологічні зміни пам'яті є типовими для екзогенно-органічних психічних порушень, тобто їх поява після черепно-мозкових травм, судинного, інфекційного захворювання головного мозку, нейроінтоксикацій є закономірним. У той же час розладу пам'яті не є патогномонічними для шизофренії й інших ендогенних психічних розладів.

Порушення особистісного компонента мислення виявляються різноплановістю мислення, зниженням критичності і саморегуляції.

До розладів мислення за темпом відносять: прискорення й уповільнення мислення, ментизм, шперунг. До розладів мислення по цілісності відносять: розірваність, зісковзування, незв'язність, інкогеренцію і вербигерацію. Найбільш яскравими симптомами і синдромами розладів інтелектуальної діяльності є ознаки деменції і розумової відсталості.

У клінічній психології значимими для оцінки психічного стану пацієнтів виявляються як емоції і почуття, так і афекти і пристрасті. Найбільш частим симптомом порушення афективної сфери в соматичній і психіатричній клініці вважається страх.

До порушень вольової діяльності відноситься велика кількість симптомів і відхилень. Одним з найбільш важливих є порушення структури ієрархії мотивів, що часто зустрічається в умовах психічної хвороби. Іншим порушенням вважається формування патологічних потреб і мотивів. У клініці дане порушення виявляється такими симптомами, що відносяться до парабуліям, як: анорексія, булімія, дромоманія, піроманія, клептоманія, суіцидальна поведінка, дипсоманія. Особливим різновидом патологічних ознак з боку вольової сфери є симптом аутизму.

Розлади свідомості розділяють на дві групи: стан виключеної і розстроєної свідомості. До перших відносять обнубіляцію, сопор і кому, що розрізняються лише виразністю порушення свідомості (при грудці свідомість утрачається цілком); до других - делірій, аменцію, онейроід і розлад свідомості.

В своїй роботі ми пропонуємо методику оцінки рівня нервово-психічної стійкості. Проведення методики НПН дозволило виявити окремі початкові передзахворювальні прикмети порушень особистості, а також дала змогу оцінити вірогідність їх розвитку й прояву в поведінці й діяльності людини.