Тема 9 основи фінансового права україни. Державна система медичної допомоги, її фінансування План викладу і засвоєння матеріалу

9.1. Фінансове право України: поняття і предмет правового регулювання.

9.2. Бюджет і бюджетна система.

9.3. Система оподаткування в Україні.

9.4. Благодійні надходження: основні поняття та види.

9.5. Державна система медичної допомоги, її фінансування.

9.6. Фінансування системи охорони здоров’я.

6.7. Розвиток лікувальних закладів усіх форм власності.

Важливі терміни та поняття

>фінансове право > податок

> бюджет > податкове право

>бюджетна система >єдиний податок

>бюджетний кодекс >гуманітарна допомога

>бюджетний процес >грант

>бюджетний устрій >благодійництво

>система оподаткування

9.1.Фінансове право україни: поняття і предмет правового регулювання

Фінансове право — сукупність правових норм, що регулюють сус­пільні відносини у сфері збирання, розподілу та використання ор­ганами державної влади та місцевого самоврядування коштів для забезпечення виконання покладених на ці органи завдань і функцій.

Фінансове право регулює певну сферу державного управлін­ня, пов’язану з розподілом і перерозподілом національного доходу країни. У цих відносинах проявляється організаційна роль орга­нів державної влади й місцевого самоврядування, тому за характе­ром вони є владно-майновими. Ще однією ознакою є метод право­вого регулювання. У фінансовому праві використовують владний метод впливу держави на суб’єктів фінансово-правових відносин.

Причому, на відміну від державно-правових та адміністративно- правових відносин, суб’єкти яких мають певні межі у визначені форм поведінки, у фінансово-правових відносинах вони мають ді­яти суворо у межах правових норм. Фінансово-правові відносини будуються на принципі нерівності сторін.

Предметом регулювання фінансового права є відносини, що виникають у процесі:

• становлення бюджетної системи України, порядку розподі­лу доходів і видатків між її ланками;

• підготовки прийняття й виконання Держбюджету України та місцевих бюджетів;

• визначення системи оподаткування, видів і розмірів подат­ків, зборів та інших обов’язкових платежів до бюджету;

• випуску та обігу державних цінних паперів, визначення їх видів і типів;

• створення фінансового, грошового, кредитного та інвести­ційного ринків;

• державного фінансування та кредитування, утворення й по­гашення державного внутрішнього і зовнішнього боргу;

• визначення статусу національної валюти, а також статусу іноземних валют на території України.

Таким чином, фінансове право регулює певну сферу держав­ного управління, пов’язану з розподілом і перерозподілом націо­нального доходу країни. У цих відносинах проявляється організа­ційна роль органів державної влади й місцевого самоврядування, тому за характером вони є владно-майнові. Це є головною озна­кою, яка відрізняє фінансово-правові відносини від інших відно­син грошового характеру.

9.2.Бюджет і бюджетна система

Бюджет — план утворення й використання фінансових ресурсів для забезпечення функцій, що здійснюють органи державної влади та місцеве самоврядування в Україні.

Бюджет у державі виконує такі функції:

• перерозподіл національного доходу та ВВП;

• державне регулювання та стимулювання економіки;

• фінансове забезпечення соціальної політики;

• контроль за утворенням і використанням централізованого фонду грошових ресурсів.

Державний бюджет передбачає склад майбутніх доходів і видатків держави та кошти, які концентруються в руках дер­жави для виконання її функцій. Державний бюджет склада­ється з двох частин: дохідної і видаткової. Доходи держави формуються переважно за рахунок податків, які є головним джерелом надходжень до бюджету, а також надходжень від зо­внішньоекономічної діяльності. Класифікацію доходу бюдже­ту наведено на схемі 9.1.

Видатки держави йдуть на утримання державного апарату і здійснення ним своїх функцій (підтримання громадського по­рядку, оборони тощо), на фінансування заходів соціального за­хисту населення, на забезпечення функціонування народного господарства, на охорону здоров’я, освіту, культуру та ін. Де­тальну класифікацію видатків бюджету зображено на схемі 9.2.

Державним бюджетом України передбачено особливу статтю витрат, пов’язаних із ліквідацією наслідків Чорнобильської ка­тастрофи.

Доходи від операцій із капіталом			Доходи бюджету			Трансферти. Кошти, одержані від інших органів державної влади та місцевого самовряду­вання, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі
	Податкові надходження
	Загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов’язкові платежі
						Неподаткові надходження
					—доходи від власників підприємницької діяльності; —адміністративні збори та платежі; —доходи від некомерційного та побічного продажу; —надходження від штрафів та фінансових санкцій; —інші неподаткові надходження

Схема 9.1. Класифікація доходу бюджету

	Програмна класифікація (за бюджетними програмами)			Відомча класифікація (за ознакою головного розпорядника бюджетних коштів)
Функціональна класифікація (за функціями, з виконанням яких пов'язані видатки)		-ч	Видатки бюджету				Економічна класифікація (за економічною характеристикою операцій)
—розділи, в яких визначаються видатки бюджетів на здійснення відповідно загальних функцій держави, АРК чи місцевого самоврядування; —підрозділи та групи, в яких конкретизуються напрями спрямування бюджетних коштів на здійснення відповідної функції держави, АРК чи місцевого самоврядування						—поточні видатки; —капітальні видатки; —кредитування за вирахуванням погашення

Схема 9.2. Класифікація видатків бюджету

Бажано, щоб видатки держави не перевищували доходів, інакше виникає бюджетний дефіцит, створюється державний борг.

Відносини у сфері бюджетної діяльності (встановлення бю­джетної системи, розмежування доходів і видатків між загально­державним і місцевими бюджетами, складання і затвердження бюджетів, виконання їх, а також затвердження звітів про вико­нання бюджету) врегульовані Бюджетним кодексом України від 21 червня 2001 р.

Бюджетна система України — сукупність Державного бюджету, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та міс­цевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв і врегульо­вана нормами права.

Зведений бюджет України складається із сукупності всіх бю­джетів, що входять до бюджетної системи України. Його викорис­товують для аналізу й визначення засад державного регулювання соціально-економічного розвитку України.

Бюджет Автономної Республіки Крим об’єднує республікан­ський бюджет і бюджети районів і міст республіканського підпо­рядкування.

До місцевих бюджетів належать обласні, міські, районні, ра­йонні в містах, селищні та сільські бюджети.

Бюджет області — обласний бюджет і бюджети районів і міст обласного підпорядкування. Бюджет району — районний бю­джет, бюджети міст районного підпорядкування, селищні та сіль­ські бюджети. Бюджет міста, яке має районний поділ, об’єднує міський бюджет і бюджети районів, що входять до його складу.

Бюджетна система України будується на засадах справед­ливого й неупередженого розподілу багатства суспільства між громадянами і територіальними громадами. Виключно Законом України «Про Державний бюджет України» визначаються будь- які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і ці­льове спрямування цих видатків.

Бюджетний устрій — це організація і принципи побудови бюджет­ної системи, її структури, взаємозв'язок між окремими ланками бю­джетної системи.

Бюджетний устрій України визначається з урахуванням дер­жавного устрою та адміністративно-територіального поділу. Бюджетний устрій базується на принципах:

• єдності, існування єдиного рахунку доходів і видатків кож­ної ланки бюджетної системи, єдиної правової бази, бюджетної класифікації, єдності форм бюджетної документації, принципів бюджетного процесу, грошової системи, соціально-економічної політики, надання необхідної статистичної та бюджетної інфор­мації з одного рівня бюджету іншому;

• повноти, відображення у бюджеті всіх доходів і видатків;

• достовірності, формування бюджету на основі реальних по­казників, науково обґрунтованих нормативів та відображення у звіті про виконання бюджету тільки тих доходів і видатків, які є результатом кінцевих касових операцій банків;

• гласності, висвітлення в засобах масової інформації показ­ників бюджетів і звітів про їх виконання;

• наочності, відображення показників бюджетів у взаємо­зв’язку із загальноекономічними показниками в Україні та-за її межами через використання засобів максимальної інформатив­ності результатів порівняльного аналізу, визначення темпів і про­порцій економічного розвитку;

• самостійності бюджетів усіх рівнів, що забезпечується наяв­ністю власних дохідних джерел і правом визначення напрямів їх використання відповідно до законодавства України;

• врахування загальнодержавних інтересів під час складання бюджетів усіх рівнів.

Бюджетний процес — регламентований законодавством поря­док складання, розгляду, затвердження бюджетів, їх виконання і контроль за виконанням, затвердження звітів про виконання бю­джетів, що належать до бюджетної системи України.

Державний бюджет України затверджується щорічно Верхо­вною Радою України на період із 1 січня по 31 грудня, а за осо­бливих обставин — на інший період. Кабінет Міністрів України не пізніше ніж 15 вересня кожного року подає до Верховної Ради України законопроект «Про Державний бюджет України» на на­ступний рік. Разом із ним — доповідь про хід виконання Держав­ного бюджету України поточного року.

Регулярні звіти про доходи й видатки Державного бюджету України оприлюднюються в засобах масової інформації.

Контроль за використанням коштів Державного бюджету України від імені Верховної Ради України здійснює Рахункова палата.