Про ранню профілізацію

Невиправну шкоду навчанню дитини наносить рання профілізація. У 2011-2012 навчальному році адміністрація Українського колежу затвердила необхідний пакет документів і відкрила профільні класи. 5Б клас назвали математичним (половина дітей неспроможні розв’язати задачу на відношення «більше на», «менше у») і виділили на вивчення математики 7 годин на тиждень. 5В клас назвали гуманітарним і виділили 4 години математики на тиждень. 5А назвали академічним і виділили 4 години математики на тиждень.

У кінці вересня 2011-2012 навчального року за результатами моніторингової контрольної роботи з математики ці класи виглядали так (діаграма 11.):

Діаграма 11.

Синім кольором виділена частина учнів, які повністю правильно виконали завдання. Червоним частина учнів які розв’язали завдання з помилками, або взагалі не бралися його виконувати.

І стовпчик – обчислення.

ІІ стовпчик – рівняння на знаходження невідомої компоненти дії.

ІІІ стовпчик – текстова задача на відношення «менше на», «більше на» та «менше у», «більше у».

У 5Б і 5В класах я пропрацював 1,5 роки. На кінець І семестру за результатами поточної тематичної контрольної роботи вони виглядають так (діаграми 12 і 13):

Діаграми 12 і 13.

За ці півтора роки у 6В класі спостерігається різке падіння математичного рівня. На мою думку можна виділити дві основні причини:

• за рахунок спарених уроків математика в 6В класі двічі на тиждень;

• повідомивши дітям, що вони гуманітарії, їм дали установку сприймати математику як дещо другорядне і тепер на уроках математики вони нічого не чують з того, про що говорить учитель.

У першу чергу це пов’язано з процесами запам’ятовування і забування. Процес забування протікає нерівномірно: спочатку швидко, потім уповільнюється. Найбільший відсоток забування припадає на перші 48 год після заучування. Звідси випливає висновок:

• повторювати матеріал треба через невеликий час після заучування;

• необхідно розподіляти повторення у часі;

• необхідне розуміння, осмислення інформації;

• для зменшення забування треба включати знання в діяльність. [4]

При існуючій в Українському колежі системі уроків 3 по 30, спарені уроки по 45 хвилин розбиті на частини. Пара – 90 хвилин складається з трьох тридцяти хвилинок. Учні бачать вчителя двічі на тиждень. Така побудова курсу не сприяє залученню властивостей пам'яті до засвоєння алгоритмів шкільного курсу математики у тому числі дій над числами. Саме алгоритми виконання дій над числами є основою курсу математики у 5-х і 6-х класах, а їх засвоєння є невід'ємною складовою подальшого успішного навчання математики.

На мою думку рання профілізація наносить невиправну шкоду як навчанню, так і вихованню дитини.

Шкода в навчанні:

Дитині, яку не змогли в молодшій школі навчити виконувати дії над числами, не змогли за 4 роки навчити розуміти відношення “більше на ”, “менше у”, перелякали до нестями текстовою задачею, говорять: “Ти – гуманітарій ”.

Як наслідок, уже в 5 класі дитина не чує вчителя на уроках математики, а в старших класах − учителів хімії, фізики тощо.

Шкода у вихованні:

Отримавши установку “нічого не робити ” на уроках природничого циклу (“я ж гуманітарій − це мені не потрібно ”) учень привчається отримувати платню (у вигляді оцінки) за те, що він і не брався робити (і спробуйте йому цю платню не заплатити). Учень вчиться годинами байдикувати і займатися фальсифікацією (списує і видає за своє).

Виходячи з вищесказаного, вважаю за необхідне:

І. Вводити профільні класи не раніше 7-го класу.

ІІ. Відмовитись у 5-6-их класах (можливо і в старших також) від системи уроків 3 по 30 двічі на тиждень (у цих класах формується обчислювальний апарат і навички розв'язування прикладних задач, у тому числі на дроби і відсотки) і повернутися до системи 45 хвилин п'ять разів на тиждень.

Підведемо підсумки:

Система навчання математики в загальноосвітніх школах України знаходиться в стані стагнації. Навчання математики в існуючому вигляді наносить невиправну шкоду переважній більшості Українських школярів і майбутньому Української нації.

Для вирішення існуючих проблем в освіті вважаю за доцільне:

Звільнити вчителя від виконання їм функцій, які не мають безпосереднього відношення до навчання (у тому числі відвідування надмірної кількості педагогічних рад, які не впливають на якість роботи вчителя, а тільки відбирають у нього час).

Використована література: 1.Шевкін О. В., Текстові задачі в шкільному курсі математики. http://www.shevkin.ru/?action=Page&ID=399

2. Гордон Драйден, Джаннетт Вос РЕВОЛЮЦІЯ В НАВЧАННІ

3. Глена М. Клейман, Центр професійнї Інтернет-освіти при Центрі розвитку освіти (Glenn M. Kleiman, The Centerfor Online Professional Education (COPE) at Education Development Center, Inc. (EDC)   Стаття була опублікована у збірнику Гарвардської школи педагогіки «Цифрова класна кімната: як технології змінюють методи, якими ми вчимо і вчимося». Про автора: Глен М. Клейман, доктор філософії, віце-президент і старший науковий співробітник у Центрі розвитку освіти та на факультеті «технології в освітніх програмах» школи педагогіки Гарвардського університету (США).