
- •1 Загальна частина 6
- •2 Основна частина 33
- •1Загальна частина
- •1.1Техніко-економічне обґрунтування теми
- •1.2Короткий історичний екскурс
- •1.3Процеси ущільнення дорожньо-будівельних матеріалів
- •1.4Класифікація катків
- •1.5Сучасні котки країн снд та світових виробників
- •1.6Обгрунтування теми дипломного проекту
- •2Основна частина
- •2.1Розрахунок та вибір основних параметрів котка
- •2.1.1Передумови до розрахунку
- •2.1.2Визначення необхідних контактних зусиль
- •2.2Визначення параметрів вібровальця
- •2. 2.1. Визначення діаметра вальця
- •2. 2.2. Максимальне контактне навантаження
- •2. 2.3. Визначення ширини вальця
- •2. 2.4. Визначення параметрів вібратора
- •2. 2.5. Розрахунок віброізоляції
- •2.3Визначення площі контакту шини
- •2.4 Розрахунок маси котка
- •2.4.1 Вибір шин для котків
- •2.4.2Визначення продуктивності
- •2.4.3 Вибір параметрів колісної схеми
- •2.5Тяговий розрахунок та визначення потужності двигуна котка
- •2.5.1Тяговий розрахунок
- •2.5.2 Визначення потужності двигуна
- •2.6Системи зміни тиску повітря в шинах
- •2.6.1Схема зміни тиску в шинах
- •2.6.2Вибір компресора та трубопроводів
- •2.6.3Тепловий розрахунок трубопроводів
- •2.7Визначення стійкості котка
- •3Гідравлічний розрахунок
- •3.1.1Вибір гідромоторів пересування
- •3.1.2Вибір гідронасосів
- •4Розрахунки на міцність
- •4.1.1Розрахунок зусиль в механізмі керування
- •4.1.2Розрахунок на міцність деталей підвіски
- •4.1.3Розрахунок проушини кріплення гідроциліндра рульового керування до рами
- •4.1.4Розрахунок гальм котка
- •5Контроль якості ущільнення
- •5.1Норми ущільнення ґрунтів
- •5.2Методи контролю щільності ґрунтів
- •5.2.1Стандартний метод ущільнення
- •5.2.2М Рис. 38 Схема методу лунок етод лунок
- •5.2.3Визначення вологоміром-щільноміром системи Ковальова
- •5.2.4Метод динамічної пенетрації
- •5.2.5Радіаційні методи контролю
- •5.2.6Нейтронний метод
- •6Техніко-економічне порівняння різних машин
- •7Техніка безпеки та охорона праці
- •7.1. Загальні відомості експлуатації котка
- •7.2. Аналіз умов праці оператора
- •7.3. Аналіз шкідливих і небезпечних виробничих факторів
- •7.4. Розрахунок віброізоляції
- •7.5. Протипожежні заходи
- •7.6. Основи організації і проведення рятувальних і інших невідкладних робіт на зараженій місцевості
- •Література
3.1.2Вибір гідронасосів
Для подавання робочої рідини до гідромоторів пересування котка вибираємо об’ємний гідропривід ГСТ-90, що має насос змінного подавання по величині та напрямку потоку, механічним перемиканням напрямку потоку, гідравлічним регулюванням величини потоку. Максимальний робочий об’єм насосу НП-90 гідроприводу V0 = 90 см3, номінальний тиск – 16 МПа, максимальний – 25 МПа, коефіцієнт корисної дії насосу η = 0,95.
При робочих рухах котка насос повністю забезпечує величину витрати рідини двома гідромоторами приводу пересування за формулою:
м3/с
= 4,275 л/с.
Тоді дійсна швидкість транспортного пересування:
хв.-1;
м/с
= 14,7 км/год.
4Розрахунки на міцність
4.1.1Розрахунок зусиль в механізмі керування
При повороті ведучого блоку коліс котка між ним і поверхнею ущільнюваного матеріалу виникають сили тертя, які повинні долатися механізмом керування (рис.32). Сили тертя обумовлені різною швидкістю по ширині коліс при повороті, що викликає їх проковзування.
Рис. 32 Схема сил, діючих при повороті котка
Нехай Р1 – сила тяжіння котка, що приходиться на ведучу вісь.
,
тоді
кН,
де Gк – вага котка (див. пі дрозд. 2.1.4).
При повороті відносно керованої осі виникає момент, що заважає повороту:
,
тоді
кн.,
де μ – коефіцієнт тертя-ковзання гумових шин по ущільненому ґрунту, μ = 0,25.
Момент на шворні, створюваний поворотним механізмом, Мпов = Мтр = 18 кН·м.
Визначення параметрів рульового механізму і розрахунок його деталей на міцність виконуються відповідно з обраним видом (ручне, гідравлічне) і конструкцією. При ручному керуванні момент на штурвалі
Мшт = Мтр/(u·η),
де u – передаточне число механізму ручного керування;
η – ККД механізму ручного керування.
Зусилля на штурвалі
Ршт = Мшт/(r·η),
де r – радіус штурвала.
По нормам економічних показників, зусилля на штурвалі не повинно перевищувати Ршт = 225 Н, тоді визначимо момент на штурвалі та передаточне число механізму керування:
Мшт = Ршт ·r·η,
отже
Мшт = 0,225·0,6·0,95 = 0,128 кН·м,
тоді
.
4.1.2Розрахунок на міцність деталей підвіски
Цей розрахунок виконується по найбільшим зусиллям, що виникають при наїзді коліс на перепону.
Штовхаючи зусилля, що передається на колеса від рами котка, приймають рівним зусиллю, яке розвивається двигуном котка при русі на першій передачі, кН.
Зусилля на колесо при швидкості руху 1 м/с:
Н
≈ 33 кН.
Реакція перепони на вісь колеса:
,
де r1 – радіус колеса;
hпр – висота перепони;
k – коефіцієнт динамічності, який вводиться для врахування динамічної дії зусиль при наїзді на перепону.
Щоб визначити граничну висоту перепони, що долається котком на робочій швидкості, з умови рівноваги колеса навкруги точки А знаходимо:
.
Виразивши довжину плечей сил за допомогою кута φ отримаємо:
;
де Т1 – зусилля на колеса з урахуванням коефіцієнта динамічності, Н;
G1 – вага колеса разом з вагою котка, яка приходиться на валець,
G1 = Gк/4 = 147/4 =- 36,8 кН.
Звідси
,
тоді
;
м;
м;
кН.
Шкворень підлягає сумісній дії стискання зі згином. Небезпечним перерізом буде місце замурування шворня в раму, переріз І-І (рис. 33).
Рис. 33 Схема до розрахунку шкворня
Тут згинаючий момент дорівнює:
,
де Т1 – зусилля на колесо з урахуванням динамічності;
hшк – висота розташування небезпечного перерізу шворня від поверхні пересування, hшк = 1,35 м;
hпр – висота перепони, hпр = 0,221 м.
кН·м.
Крутний момент дорівнює:
Мкр = R·c,
де с – відстань від лінії центра обертання шворня до перепони:
Мкр = 122,3·0,6 = 73,4 кН·м.
Крутний момент передається на шкворень через важіль керування вальцем.
Сумарний момент, що діє в небезпечному перерізі шворня знаходимо за формулою:
кН·м.
З умови пружності по напруженням згину знаходимо момент опору небезпечного перерізу шворня:
,
де
-
допустима напруження, що обирається
залежно від матеріалу шворня (для сталі
30ХН3А
=
550 – 700 МПа).
м3.
Діаметр шворня знаходимо за формулою:
,
тоді
м.
Приймаємо D = 140 мм.
Перевірка шворня на зріз силою Т1.
Умова міцності при зрізі:
,
де Fср – площа перерізу шворня, м2;
;
- допустима дотична напруження для сталі 30ХН3А, = 320 – 400 МПа;
Па
= 3,3 МПа ≤
.
Умова міцності виконується, отже діаметр і матеріал шворня вибрані вірно.
Вилка ведучого колеса підлягає згину. Небезпечним перерізом тут буде переріз ІІ – ІІ. Згинаючий момент в цьому перерізі:
,
де hв – висота небезпечного перерізу вилки.
кН·м.
Площа поперечного перерізу вилки і момент опору будемо знаходити виходячи з того, що кінець шворня, який входить у вилку, не змінює своїх розмірів і являє в перерізі квадрат зі стороною 0,13 м. Тоді момент опору вилки буде дорівнювати:
.
Знайшовши потрібний момент опору перерізу вилки, що виготовлена із сталі 40, у якої = 240 МПа за формулою:
м3.
Підставивши відому величину в рівняння і прирівнявши його знайденому значенню, отримаємо:
.
Прирівнявши рівняння в чисельнику нулю і розв’язавши його відносно h, наближеним методом дотичних отримаємо чисельне значення h = 0,175 м.
Перевіряємо знайдений переріз із урахуванням напруження стискання від ваги котка, що приходиться на вилку за формулою:
;
де Fb – площа поперечного перерізу спрямовуючої вилки котка.
кН;
м2;
МПа
<
.