
- •1 Загальна частина 6
- •2 Основна частина 33
- •1Загальна частина
- •1.1Техніко-економічне обґрунтування теми
- •1.2Короткий історичний екскурс
- •1.3Процеси ущільнення дорожньо-будівельних матеріалів
- •1.4Класифікація катків
- •1.5Сучасні котки країн снд та світових виробників
- •1.6Обгрунтування теми дипломного проекту
- •2Основна частина
- •2.1Розрахунок та вибір основних параметрів котка
- •2.1.1Передумови до розрахунку
- •2.1.2Визначення необхідних контактних зусиль
- •2.2Визначення параметрів вібровальця
- •2. 2.1. Визначення діаметра вальця
- •2. 2.2. Максимальне контактне навантаження
- •2. 2.3. Визначення ширини вальця
- •2. 2.4. Визначення параметрів вібратора
- •2. 2.5. Розрахунок віброізоляції
- •2.3Визначення площі контакту шини
- •2.4 Розрахунок маси котка
- •2.4.1 Вибір шин для котків
- •2.4.2Визначення продуктивності
- •2.4.3 Вибір параметрів колісної схеми
- •2.5Тяговий розрахунок та визначення потужності двигуна котка
- •2.5.1Тяговий розрахунок
- •2.5.2 Визначення потужності двигуна
- •2.6Системи зміни тиску повітря в шинах
- •2.6.1Схема зміни тиску в шинах
- •2.6.2Вибір компресора та трубопроводів
- •2.6.3Тепловий розрахунок трубопроводів
- •2.7Визначення стійкості котка
- •3Гідравлічний розрахунок
- •3.1.1Вибір гідромоторів пересування
- •3.1.2Вибір гідронасосів
- •4Розрахунки на міцність
- •4.1.1Розрахунок зусиль в механізмі керування
- •4.1.2Розрахунок на міцність деталей підвіски
- •4.1.3Розрахунок проушини кріплення гідроциліндра рульового керування до рами
- •4.1.4Розрахунок гальм котка
- •5Контроль якості ущільнення
- •5.1Норми ущільнення ґрунтів
- •5.2Методи контролю щільності ґрунтів
- •5.2.1Стандартний метод ущільнення
- •5.2.2М Рис. 38 Схема методу лунок етод лунок
- •5.2.3Визначення вологоміром-щільноміром системи Ковальова
- •5.2.4Метод динамічної пенетрації
- •5.2.5Радіаційні методи контролю
- •5.2.6Нейтронний метод
- •6Техніко-економічне порівняння різних машин
- •7Техніка безпеки та охорона праці
- •7.1. Загальні відомості експлуатації котка
- •7.2. Аналіз умов праці оператора
- •7.3. Аналіз шкідливих і небезпечних виробничих факторів
- •7.4. Розрахунок віброізоляції
- •7.5. Протипожежні заходи
- •7.6. Основи організації і проведення рятувальних і інших невідкладних робіт на зараженій місцевості
- •Література
2.6.2Вибір компресора та трубопроводів
Основним завданням розрахунку системи зміни тиску повітря в шинах котка є вибір компресора та шин для сумісної роботи. Звичайно для розрахунку задано кілька типорозмірів чи моделей шин, що задовольняють потрібні вимоги по якості ущільнення матеріалу, і час наповнення чи випускання повітря з шин. Для сумісної роботи приймають компресор і шини, загальна робота яких забезпечує найменші втрати.
При відсутності даних в технічній документації об’єм шини Vш визначають яку об’єм тора, тобто
Vш = 1,9·В02·(d0 + В0),
тоді
Vш = 1,9·0,262·(0,572 + 0,26) = 0,107 м3,
де В0 – поперечний габаритний розмір шини, м;
d0 – діаметр обода шини, м.
Загальний об’єм шин складає:
V'ш = n·V ш ,
отже
V'ш = 8·0,107 = 0,855 м3,
де n – кількість шин.
Нормальна робота компресорів забезпечується, якщо об’єм ресиверів
Vр = (0,01...0,05)· V'ш,
тоді
Vр = 0,035·0,855 = 0,03 м3.
Загальний об’єм магістралі, яку потрібно заповнити стисненим повітрям, складає:
Vм = V'ш + Vр,
тоді отримаємо
Vм = 0,855 + 0,03 = 0,86 м3.
Масове подавання Gк повітря в шини від компресора (кг/с)
,
отже
кг/с,
де R0 = 287 Н·м – газова постійна для повітря;
Тш – температура повітря в шинах, К;
τн – час в секундах для зміни тиску повітря в шинах на ΔРш, Па.
Об’ємне подавання GV компресора при всисанні, м3/год:
,
тоді
м3/год,
де Pа, Та – відповідно тиск (Па) і температура (К) атмосферного повітря; kп = 1,01...1,20 – коефіцієнт витоку повітря в системі.
По величині GV обирають компресор з більшою частотою обертання колінчатого вала, оскільки габаритні розміри машини виходять менші.
При впусканні повітря в шину діаметр dт (м) трубопроводу
,
тоді отримаємо
,
де Sп – хід поршня, т;
m – частота обертання колінчатого вала компресора, с-1;
ηк = 0,6...0,8 – коефіцієнт подавання компресора;
і – число циліндрів.
При випускання повітря з шини оптимальний діаметр трубопроводу та вентилю шини відповідно dт ≥ 0,008 м; dв ≥ 0,5·dт = 0,004 м.
Зменшення діаметра трубопроводу пов’язано з різким зростанням часу зниження тиску повітря в допустимому діапазоні.
2.6.3Тепловий розрахунок трубопроводів
Тепловий розрахунок трубопроводів пов’язаний з визначенням нерівномірності температури повітря, що подається в різні шини. Нерівномірність температури викликає необхідність вирівнювання тиску повітря в шинах.
Коефіцієнт теплопередачі від повітря, що рухається в трубопроводі, до повітря, що оточує трубопровід, визначається за формулою:
,
за якою
,
,
де αв – коефіцієнт тепловіддачі від повітря, що рухається в трубопроводі, до внутрішньої поверхні трубопроводу, Вт/(м2·К); αн – коефіцієнт тепловіддачі від зовнішньої поверхні трубопроводу до зовнішнього повітря, Вт/(м2·К); αкн – коефіцієнт тепловіддачі при перенесенні тепла конвекцією, Вт/(м2·К); αлн – коефіцієнт тепловіддачі при тепловому випромінені, Вт/(м2·К).
При теплообміні конвекцією в зоні турбулентного режиму критеріальне рівняння має вигляд:
,
де Nu – критерій Нуссельта; Gr – критерій Грасгофа; Pr – критерій Прандтля.
Представляючи значення критеріїв подібності, отримаємо вираз для коефіцієнта тепловіддачі при переносі тепла конвекцією:
,
тоді
,
де ТТ – температура зовнішньої поверхні трубопроводу;
Та – температура зовнішнього повітря.
Для пофарбованих масляною фарбою трубопроводів коефіцієнт тепловіддачі при тепловому випромінені визначається формулою:
за якою
.
При розрахунку тепловіддачі від повітря, що рухається в трубопроводі, до внутрішньої поверхні трубопроводу використовується критеріальне рівняння Nu = 0,018·Re0,8, де Re = критерій Рейнольдса.
З цього рівняння отримаємо формулу для визначення коефіцієнта тепловіддачі:
,
звідки
,
де λ – коефіцієнт теплопровідності, Вт/(м2·К);
Рш1, Рш2 – початковий і кінцевий тиск повітря в шинах, Па;
μ – динамічна в’язкість, Н·с·м/кг.
Значення коефіцієнтів αн, αв і κтр для шини великого розміру і часу зміни тиску на 0,1 МПа за 120 – 390 с наведені в таблиці 1.
Таблиця 1
Коефіцієнти, що характеризують теплопередачу від повітря, яке рухається в трубопроводі, до зовнішнього повітря
Рш1, МПа |
Рш2, МПа |
τн, с |
αв, Вт/(м2·К) |
αн, Вт/(м2·К) |
κтр, Вт/(м2·К) |
0 |
0,1 |
120 |
75,4-77,5 |
10,4-8,4 |
9,2-8,8 |
0,2 |
0,3 |
156 |
58,0-61,0 |
12,8-10,4 |
10,6-9,0 |
0,4 |
0,5 |
198 |
48,5-50,2 |
12,3-10,7 |
9,8-8,8 |
0,6 |
0,7 |
264 |
38,8-40,4 |
11,9-10,2 |
9,1-8,2 |
0,8 |
0,9 |
390 |
28,5-29,5 |
11,9-10,2 |
8,4-7,6 |
Температура повітря в кінці трубопроводу визначається за формулою:
,
де Тк – температура повітря на виході з компресора, тобто на початку трубопроводу, К;
с = 1012 Дж/(кг·К) – питома тепломісткість повітря;
ρ = Рш/R0·Тш – щільність повітря, кг/м3;
v = Gк/ρ – швидкість повітря, м/с;
lТ – довжина трубопроводу, м.
Температуру Тт·в розраховують для ближньої і найбільш віддаленої від компресора шини.
Щільність повітря визначається за формулою:
,
тоді
кг/м3.
Швидкість повітря розраховуємо за такою формулою:
,
отже
м/с.
Тоді температура повітря в кінці трубопроводу:
К.