Принцип міцності знань, умінь і навичок.

Міцні знання – це такі, які глибоко усвідомлені учнем, такі, в істинності яких дитина переконана, які закріплені і надовго зберігаються в пам’яті учнів, але це не мертві знання, а такі, які створюють передумови для дальшого розвитку, знання, які можуть бути відтворені у будь-яку хвилину

Принцип міцності результатів навчання має для початкової ланки виняткове значення, адже вона – фундамент освіти людини. Без міцно сформованих умінь і навичок з читання й письма, достатнього розвитку усного та писемного мовлення, без навичок швидких обчислень подальше навчання якщо й можливе, то пов´язане з великими труднощами і для самих учнів, і для вчителів.

У вимогах до кінцевих результатів засвоєння знань з кожного предмета вчитель повинен виділяти рівні: ознайомлення, запам´ятання – відтворення, самостійного застосування. Те, що учень має засвоїти міцно, вимагає самостійного застосування знань або вмінь. Диференційований підхід до рівнів засвоєння учнями навчального матеріалу створює умови міцного оволодіння саме головними знаннями, запобігає перевантаженню дитячої пам´яті механічним заучуванням другорядного матеріалу.

Опора на психологічні особливості пам´яті є однією з умов досягнення міцних результатів навчання.

Необхідно при організації навчання використовувати прийоми і способи запам´ятовування і збереження в пам´яті вивченого матеріалу:

-повторення (слід поєднувати з елементами нового);

-мнемонічні прийоми;

-правильна організація роботи над текстом;

-настанови на запам´ятання ;

-свідомість запам´ятовування;

-використання опори.

Якщо знання міцні – це знаряддя мислення , основа світорозуміння , засіб свідомої діяльності.

Як дізнатись чи знання міцні? Ознака міцності знань – точність, доказовість, глибока усвідомленість.

Шляхи досягнення міцності знань:

- організація раціонального повторення і закріплення;

• виділення головної думки у навчальному матеріалі;

• активізувати учнів під час повторення (запитання, порівняння, аналіз, синтез, класифікація, узагальнення );

• добре розуміти систему знань, яка об´єднується навколо головної думки;

• зв´язок нових знань з життєвим досвідом учня;

• використання знань на практиці;

• використання самостійної роботи по творчому застосуванню знань;

• опора на образні уявлення і стимулювання інтелектуальних почуттів;

• своєчасне використання пам´яток, таблиць, інструкцій, зорових опор;

• формування позитивних мотивів учіння.

Завдання вчителя:

• вчити виділяти головну думку;

• правильно підбирати об´єм матеріалу;

Ушинський К.Д. вказував, що не всі знання треба давати дітям, а тільки ті, на основі яких буде будуватись подальше навчання, а непотрібні факти тільки приносять шкоду.

• правильно організовувати повторення (не пасивне відтворення, а активна робота над матеріалом );

• використання різноманітних вправ на закріплення та інш.

Правила реалізації принципу міцності :

1.Привчайте кожного учня працювати згідно з його здібностями, можливостя-

ми і водночас на повну силу. Боріться з лінощами, формуйте оптимальний темп діяльності.

2.Не допускайте закріплення в пам´яті учнів хибного сприйняття знань.

3.Організовуйте самостійне повторення, вміло застосовуйте взаємонавчання .

4.Стежте за логікою подачі нового матеріалу. Знання й переконання, які логічно пов´язані між собою, засвоюються міцніше.

5.Домагайтесь. щоб на всіх етапах учні не тільки активно сприймали, а й активно діяли.

6.Перед вправлянням чітко повідомляйте, що і як треба виконувати, які вимоги пред´являтимуться до наслідків роботи.

7.Привчайте виконувати завдання продумано, акуратно і швидко.

8.Не намагайтесь відтворювати знання, коли вони глибоко не засвоєні.Якщо знання поверхові, то помилки під час відтворення можуть міцно пов´язуватися з елементами знань і закріплюватись у пам´яті.

9.Вчіть учнів правильному засвоєнню знань. Під час вивчення нового матеріа-лу необхідно збагнути його загальну ідею,виділити основні структурні елементи, запам´ятати найважливіші положення.