Принцип свідомості і активності.

Цей принцип включає три основні сторони:

-свідоме розуміння учнями навчального матеріалу;

-свідоме ставлення до навчання;

-формування пізнавальної активності.

1.З висунення пізнавальних задач і проблемних ситуацій починається усвідомлене розуміння навчального матеріалу школярами. Свідомість навчання передбачає розуміння учнями смислу засвоюваних знань, умінь і навичок, чітке уявлення цілей і значення своєї навчальної діяльності, володіння прийомами цієї діяльності, вміння практично застосовувати набуті знання в нових умовах.

Інколи учні не можуть свідомо засвоїти зміст, тому що не сприймають навчальне завдання як проблемну ситуацію, яку можна розв’язати. Вони не продумують завдання, а запам’ятовують зі слів учителя.

Учні відтворюють ті знання, які мають відношення до нового змісту. Тільки на основі відомого можна засвоїти новий матеріал. Інколи учні не можуть зв’язати пізнавальне завдання з тими знаннями, які вони мають, і стають на шлях механічного засвоєння.

Необхідно знайти доступну і зрозумілу для дітей форму роздумів, доведень, пояснень. Співвідношення теоретичного і фактичного матеріалу в навчальному процесі і визначає осмисленість доведень. Головне в тому, щоб учні зрозуміли, що факт без теорії втрачає смисл, і навпаки, теорія, яка не має опори на факти, стає у свідомості учнів ізольованою, відірваною від життя і швидко забувається.

І накінець, дуже важливо одержати продуктивний результат:

-знати правило і вміти його пояснити;

-на основі нових знань уміти розв’язувати задачі, виконувати вправи, вміти відтворити самостійно вивчений матеріал;

-навчитись використовувати знання з інших навчальних предметів для засвоєння нового змісту;

-по можливості використовувати одержані знання в повсякденному житті;

-задуматись над тим, як поглибити свої знання.

2.Інколи учні на уроках неуважні, недисципліновані, що значно знижує можливості свідомого розуміння матеріалу. Ця сторона особистості, яка виражається у ставленні учня до школи, до уроків, до вчителів, товаришів, до самого себе як до учня, характеризує свідоме ставлення учня до навчання.

Свідоме ставлення вимагає перш за все формування пізнавальних інтересів, які пов’язані із змістом навчання, способами викладання. Учні з бажанням навчаються тоді, коли сам зміст навчальних предметів викликає інтерес. Багато залежить і від учителя, його стилю і методів роботи, від його ставлення до учнів.

Ставлення до навчальних занять багато в чому залежить і від мотивів учіння школярів. Є учні, які хочуть одержати п’ятірки, бути відмінником. Звідси їх старанність і працьовитість. Для інших потреба в знаннях, бажання пізнати нове є визначальним мотивом навчання.

Для деяких цікавий сам процес перебування у школі, зустрічі з друзями, учителями. Інколи сім’я не привчає школяра до праці, до режиму. Діти з таких сімей не вміють організувати свою навчальну працю і, не дивлячись на позитивне ставлення до навчання, вони мають низьку успішність.

Знання учителем мотивів учіння школярів і вміння впливати на їх формування є одним із вихідних положень діяльності учителя.