5 Мета та завдання оперативного аналізу

. Оперативний (поточний) аналіз здійснюють на підприємствах і в його підрозділах безпосередньо в процесі господарської діяльності, або відразу по закінченні окремих виробничих чи інших робіт. При цьому основну інформацію для аналізу постачає оперативний облік, що виключає пасивне очікування звітних даних.

Намагання поєднати проведення аналізу процесу виробництва з відносно невеликими виробничими етапами (доба, тиждень, декада) зумовлюється потребою в активізації економічної роботи, включенні аналізу в систему оперативного управління підприємством. Отже, завданням оперативного аналізу є не тільки виявлення негативних явищ, а й сприяння їх своєчасному виправ­ленню протягом певного періоду, що дає змогу реально поліпшити кінцеві результати роботи підприємства.

Інформацію для оперативного аналізу отримують в основному по каналах автоматизованих систем управління і обробляють із застосуванням стандартних програм на персональних комп’ю­терах. Незважаючи на великі технічні можливості комп’ютерних систем, в оперативному аналізі свідомо звужують коло питань, проблем і показників роботи, а отже, і зменшують обсяг інформації, яку збирають. Проте таке обмеження безпосередніх об’єк­тів аналізу не повинно погіршувати якість висновків і рекомендацій, зменшувати їх цінність для управління.

Розвиток оперативного аналізу з самого початку зумовлювався вимогами поточного управління. Тому він щільно примикає до науки й практики управління.

6 Ретроспективний аналіз його завдання

Перспективний аналіз здійснюється у перспективній або довгостроковій системі управління. Він покликаний забезпечити обгрунтування прогнозованих результатів господарської діяльності, які відображені в довгострокових планах і програмах на 5, 10, 15 та більше років, давати оцінку очікуваного і фактичного виконання цих програм.

За допомогою перспективного аналізу визначаються можливі у перспективі економічні та соціальні результати розвитку науки і техніки, розробляються науково обгрунтовані програми соціального, економічного і технічного розвитку галузей народного господарства, оптимальні управлінські рішення, які забезпечують досягнення стратегічних цілей.

На рівні підприємств такий аналіз являє собою вивчення чинників розвитку підприємства, їх взаємозв’язку та впливу на результативні показники в динаміці за довгий період часу.

У перспективному аналізі головна увага приділяється з’ясуванню можливих причинно-наслідкових зв’язків, які у майбутньому будуть обумовлювати формування результативних показників, тобто аналіз проводиться до здійснення господарських процесів, попередньо. Ця особливість тісно пов’язує його з прогнозуванням довгострокової перспективи. При такому аналізі вивчається стійкість чинників, зміна показників у минулому з метою з’ясування тих факторів, які будуть відігравати суттєву роль у майбутніх періодах.

Аналіз фактичних результатів діяльності за довготерміновий звітний період свідчить про наявність у ньому елементів ретроспективного аналізу, тобто аналізу здійснених процесів та їх результатів.

Оцінка очікуваного виконання перспективних планів та програм – важливе завдання перспективного аналізу. Вона грунтується на результатах вивчення фактичних чинників формування показників на минулу частину планового періоду і прогнозування їх прояву на частину періоду, що залишилася. У ході аналізу встановлюються напрями дії чинників (позитивних і негативних), їх розмір і сталість на фактично отримані та майбутні результати, які сприяють чи гальмують розвиток. Таким чином можна своєчасно виявити слабкі місця, нові резерви і прийняти необхідні управлінські рішення. Такий аналіз часто називають аналізом очікуваного виконання програм і виділяють в окремий вид. З його допомогою визначається найближча, поточна та довгострокова перспектива.

7

Фінансово-економічний аналіз здійснюється після закінчення кварталу або року на підставі відповідного звіту підприємства. Головний акцент у цьому аналізі робиться на вивченні й оцінюванні ключових результативних і фінансових показників роботи підприємства. Насамперед це стосується показників прибутку та рентабельності, а також продажу продукції. Багато уваги приділяють вивченню основних показників фінансового стану, руху грошових коштів і капіталу. Інші виробничі показники та витрати вивчають вибірково і в такому обсязі, щоб пояснити відхилення в прибутку та у зміні фінансового стану підприємства. Такий аналіз звичайно проводять сторонні установи, які мають тісні зв’яз­ки з даним підприємством: фінансові та банківські установи, адміністративні, наукові та посередницькі організації.