33 Значення, завдання та джерела інформації аналізу витрат на виробництво

і собівартість продукції

Витрати являються важливим економічним показником виробничо-збутової діяльності підприємства, від величини яких залежить ефективність господарювання.

Основними завданнями аналізу витрат і собівартості є:

* дати загальну оцінку виконання плану за собівартістю в цілому по підприємству і по окремих видах продукції;

* провести аналіз витрат з метою оцінки досягнутих результатів;

* перевірити обгрунтованість прийнятих управлінських рішень щодо собівартсоті;

* вивчити причини відхилень фактичних витрат від планових у розрізі статей собівартсоті, а також по окремих видах і групах продукції;

* проаналізувати витрати з метою управління беззбитковістю виробництва;

* управляти витартами по місцях формування і центрами відповідальності;

* проводити оперативний аналіз відхилень по витратах на виробництво за нормативним методом;

* виявити резерви зниження собівартсоті і витрат;

* розробити відповідні заходи щодо мобілізації внутрішньовиробничих резервів і використання їх у виробництві.

Аналіз витрат і собівартості здійснюють в такій послідовності:

1) аналізують витрати на виробництво;

2) аналізують калькуляцію собівартсоті одиниці продукції;

3) аналізують витрати на гривню товарної продукції;

4) аналізують прямі матеріальні витрати;

5) аналізують прямі трудові витрати;

6) аналізують комплексні статті витрат.

Джерелами інформації аналізу собівартсоті і витрат на виробництво є:

планова собівартість продукції;

аналітичні розрахунки, норми й нормативи використання ресурсів;

звітність підприємства: „Звіт про фінансові результати”, „Звіт з праці”;

дані оперативного обліку: первинні документи, відомості, зведення, реєстри відпущених матеріалів на виробництво, відомості про нарахування зарплати, норми витрат матеріалів, технологічна документація, паспортні дані.

34. Аналіз витрат на виробництво та на гривню товарної продукції

Аналіз витрат на виробництво всієї товарної продукції здійснюють за економічними елементами (матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соц.заходи, амортизація основних фондів, інші витрати).

В ході аналізу витрат за економічними елементами вивчають:

- склад елементів витрат, питому вагу кожного елемента витрат;

- динаміку окремих елементів витрат;

- виконання плану за сумою загальних витрат;

- зміну по окремих елементах витрат (суму економії чи перевитрати);

- причини економії чи перевитрати по кожній статті витрат;

- резерви зниження собівартості.

Основними резервами зниження собівартості продукції є:

зниження норм витрат сировини і матеріалів;

економія за рахунок заміни окремих матеріалів більш економічними;

зниження відходів виробництва і браку;

підвищення рівня продуктивності праці;

зниження закупівельних цін на сировину і матеріали;

режим економії та інші.

Аналіз витрат за економічними елементами здійснюють в цілому по підприємству, цеху, ділянках шляхом порівняння фактичної суми з плановою. Визначається планова і фактична структура витрат на виробництво, розраховуються абсолютні і відносні відхилення.

В процесі аналізу методом ланцюгових підстановок розраховують вплив факторів на загальну суму витрат на виробництво, а саме: обсягу випуску продукції, її структури, рівня змінних витрат на одиницю продукції, суми постійних витрат підприємства на загальний обсяг продукції за формулою:

Взаг. = ∑(Овзаг. * Пві * Взм.і) + Впост.заг.

Основним узагальнюючим показником, що характеризує собівартість і рівень рентабельності продукції є витрати на одну гривню товарної продукції. Саме цей показник дозволяє простежити динаміку зміни собівартості за ряд років діяльності підприємства. Цей аналіз дозволяє виявити і оцінити резерви зниження поточних витрат підприємства.

На цей показник мають вплив такі фактори:

1) зміна структури асортименту товарної продукції,т.б. співвідношення окремих видів продукції в загальному її обсязі;

2) зміна рівня собівартості окремих видів продукції;

3) зміна рівня цін на спожиті сировину і матеріали, а також тарифи на електроенергію і вантажні перевезення;

4) зміна рівня оптових цін підприємства на продукцію, яка випускається.