19. Аналіз руху робочої сили.

Чисельність персоналу може змінюватись як з об’єктивних так і суб’єктивних причин. Основними причинами звільнення працівників можуть бути:

звільнення з причин фізіологічного характеру (стан здоров’я);

вихід на пенсію;

звільнення колективні і індивідуальні, так званий необхідний оборот робочої сили (заклик в армію, надходження в навч.заклади з відривом від виробництва, обрання в органи держ.влади, перехід на інші підприємства, переїзд до місця проживання чоловіка або дружини);

зміна службового становища або перехід на інші посади;

закінчення строку контракту з фіксованим терміном;

зайвий оброт робочої сили або плинність кадрів із причин, не передбачених законом і пов’язана зособистістю працівника (низькі заробітки, тяжкі умови праці, відсутність перспектив професійного зростання, незадовільний психологічний клімат);

за прогули та інші порушення трудової дисципліни, у зв’язку з рішенням судів.

В ході аналізу розраховують такі коефіцієнти:

1) коефіцієнт обороту кадрів по прийому = загальна кількість прийнятих на роботу працівників / середньоспискову чисельність;

2) коефіцієнт обороту кадрів з вибуття = загальна кількість вибувшого персоналу / середньоспискову чисельність;

3) коефіцієнт плинності кадрів = чисельність звільнених за прогули, інші порушення трудової дисципліни та звільнені за власним бажанням, крім тих, які пішли в армію, на пенсію / середньоспискову чисельність;

4) коефіцієнт сталості кадрів = чисельність робітників, які є в списочному складі весь звітний рік / середньоспискову чисельність за звітний рік.

20 Аналіз продуктивності праці.

В ході аналізу рівня продуктивності праці оцінюють середньорічну, середньоденну і середньогодинну продуктивність праці.

Середньорічна Пп = Обсяг випуску продуктції / чисельність працівників (робітників);

Середньоденна Пп = Обсяг випуску продуктції / людино-дні;

Середньогодинна Пп = Обсяг випуску продуктції / людино-години.

В процесі розрахунків порівнюють фактичну продуктивність з плановою та з фактичною за попередні періоди, визначають відхилення, % виконання плану, динаміку та основні причини змін. За допомогою методу ланцюгових підстановок визначають вплив кожного з факторів, які формують дану продуктивність праці.

21. Аналіз фонду заробітної плати.

Аналіз ФОП є дуже важливим етапом аналітичної роботи ,оскільки витрати на зарплату формують одну із найбільших статтей собівартості продукції. В ході аналізу розраховують абсолютне і відносне відхилення фактичного ФОП від планового, % виконання плану та динаміку.

Абсолютна зміна ФОП визначається порівнянням фактично використаних коштів на оплату праці із запланованим ФОП в цілому по підприємству, виробничих підрозділах і категоріях працівників. Оскільки абсолютне відхилення не враховує ступінь виконання плану по виробництву продукції, то по ньому не можна судити про економію чи перевитрату ФОП.

Тому більш вагомим показником є відносна зміна ФОП, яка розраховується як різниця між фактичним і плановим ФОП, скорегованим на коефіцієнт виконання плану з виробництва продукції. При цьому слід враховувати, що коректується тільки змінна частина ФОП, т.б. та, яка змінюється пропорційно обсягу виробництва продукції. До змінної частини ФОП відносяться:

зарплата робітників за відрядними розцінками;

премії робітникам і управлінському персоналу за виробничі результати;

сума відпускних, що відповідають частці змінної зарплати.

Постійна частина ФОП не змінюється при зміні обсягу виробництва. До неї належать:

зарплата робітників по тарифних ставках;

зарплата керівників, фахівців, тех.службовців по ставках;

всі види доплат;

оплата праці працівників непромислових виробництв;

сума відпускних, що відповідає частці постійної зарплати.

Відповідно, відносна зміна ФОП з урахуванням виконання плану з виробництва продукції визначається за формулою:

∆ФОП відн.= ФОПфак. – ФОП скорег. = ФОПфак. – (ФОП пл.змін. * Квп + ФОПпл.пост.)

Крім того, в ході аналізу ФОП погодинного за допомогою методу ланцюгових підстановок або абсолютних різниць розраховують вплив зміни наступних факторів на величину ФОП:

1) середньоспискова чисельність робітників-погодинників;

2) кількість відпрацьованих днів одним робітником в середньому за рік;

3) середня тривалість робочої зміни у годинах;

4) середньогодинна зарплата робочого-погодинника.

ФОП погод.= Ч * Дн * Тр * ЗПгод.

Розглянемо вплив даних факторів на ФОП методом абсолютних різниць. За допомогою цього методу зразу здійснюється розрахунок самого впливу без допоміжних розрахунків:

1) вплив зміни чисельності на ФОП = (Чфак. – Чплан.) * Днпл. * Трпл. * ЗПгод.пл. = ±;

2) вплив зміни кількості відпрацьованих днів одним робітником в середньому за рік на ФОП = Чфак. * (Днфак. - Днпл. ) * Трпл. * ЗПгод.пл. = ±;

3) вплив зміни середньої тривалості робочої зміни у годинах на ФОП =

= Чфак. * Днфак. * (Трфак. - Трпл.)* ЗПгод.пл. = ±;

4) вплив зміни середньогодинної зарплати робочого-погодинника на ФРП =

= Чфак. * Днфак. * Трфак. * (ЗПгод.фак. - ЗПгод.пл.) = ±.

Перевірка = сума факторів впливу = ФОПфак. – ФОП пл.

При проведенні аналізу ФОП одним з найбільш важливих етапів є аналіз співвідношення між темпом зростання середньої зарплати і темпами росту продуктивності праці. Для ефективної роботи треба щоб темпи росту продуктивності випереджали темпи росту зарплати. Якщо цей принцип не дотримується, то відбувається перевитрата ФОП, підвищення собівартості продукції і зменшення суми прибутку.