
- •1. Поняття, значення, завдання та метод економ аналізу.
- •2. Методи економаналізу та їх характеристика.
- •3. Види економічного аналізу
- •5 Мета та завдання оперативного аналізу
- •6 Ретроспективний аналіз його завдання
- •8 Інформаційне забезпечення економаналізу.
- •10 Значення, завдання аналізу та джерела інформації
- •11 Аналіз обсягу виробництва.
- •12 Аналіз асортименту і структури випуску продукції.
- •13 Аналіз ритмічності організації виробництва та якості продукції
- •14 Аналіз попиту, стану ринку та обсягу реалізації продукції (послуг) підприємства
- •15 Характеристика
- •17. Значення, завдання аналізу та джерела інформації.
- •18. Аналіз чисельності та структури персоналу.
- •19. Аналіз руху робочої сили.
- •20 Аналіз продуктивності праці.
- •21. Аналіз фонду заробітної плати.
- •22. Поняття, завдання та джерела інформації аналізу основних фондів
- •23. Аналіз складу і структури основних фондів та ефективності їх використання
- •24. Аналіз руху основних фондів на підприємстві та їх технічного стану
- •25 Аналіз використання виробничих потужностей
- •27Резерви зростання фондовіддачі на промисловому підприємстві
- •29. Значення, завдання аналізу забезпеченості і використання матеріальних ресурсів на підприємстві
- •30. Аналіз виконання плану постачання матеріальних ресурсів на підприємстві
- •31. Аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів
- •33 Значення, завдання та джерела інформації аналізу витрат на виробництво
- •34. Аналіз витрат на виробництво та на гривню товарної продукції
- •35. Аналіз собівартості продукції по статтях калькуляції
- •36. Аналіз комплексних статей витрат
1. Поняття, значення, завдання та метод економ аналізу.
Економічний аналіз – це наука, що вивчає економічні явища і процеси, що відбуваються на підприємстві, дає їм об’єктивну оцінку і виявляє резерви для поліпшення виробничої і фінансово-економічної діяльності підприємства.
В сучасних умовах господарювання, які характеризуються мінливістю і невизначеністю зовнішнього середовища, економічною і політичною нестабільністю, використання аналізу у діяльності підприємства відіграє важливу роль, так як дає можливість вчасно виявити негативні тенденції у розвитку, проаналізувати можливі ризики та розробити заходи щодо покращення діяльності у майбутньому.
Під предметом економаналізу розуміють господарські процеси підприємства, соціально-економічну ефективність і його фінансові результати, обумовлені дією суб’єктивних і об’єктивних факторів інформаційного середовища.
Об’єктами аналізу можуть бути виробництво і реалізація продукції, собівартість продукції, використання всіх видів ресурсів на підприємстві, фінансові результати діяльності та фінансовий стан підприємства.
Суб’єктами економаналізу можуть бути менеджери, власники, працівники підприємства , його ділові партнери, державні податкові органи, кредитори.
Головним завданням економаналізу є прогнозування очікуваних результатів господарської діяльності.
Основним завданнями економаналізу є:
оцінка динаміки основних економічних показників підприємства – обсягу виробництва і реалізації продукції, чисельності персоналу і продуктивності праці, матеріалоємності продукції, прибутку і рентабельності;
виявлення впливу аналізованих факторів на досліджувані показники;
пошук і визначення величини виробничих резервів підвищення ефективності виробництва;
розробка конкретних заходів щодо використання виявлених резервів і здійснення контролю за їх виконанням;
узагальнення результатів аналізу для прийняття раціональних управлінських рішень;
дослідження конкурентноздатності підприємства і кон’юнктури ринку.
Методом економаналізу є порівняння, вивчення позитивних і негативних сторін кожного явища і процесу у їх взаємозв’язку.
2. Методи економаналізу та їх характеристика.
До основних методів і прийомів економаналізу належать:
1. Порівняння – невідомі явища порівнюються з відомими; дозволяє розглядати економічні показники у порівнянні, давати оцінку виконання планових завдань, виявляти темпи економічного розвитку та внутрішні резерви.
2. Угруповання – всі аналізовані показники ділять на однорідні групи за певними ознаками; використовують для виявлення зв’язку між окремими економічними явищами з метою вивчення структури, складу і динаміки розвитку, визначення середніх величин.
3. Прийом деталізації – дозволяє всебічно розглядати зміст економічних явищ, визначати ступінь впливу на них окремих факторів, визначити тенденції розвитку, динаміку і ритмічність виробництва.
4. Прийом узагальнення – зворотний деталізації; дає можливість на основі деталізації вивчити складові узагальнюючого показника діяльності підприємства з урахуванням мобілізації виявлених резервів.
5. Прийом елімінування – ізольоване вивчення впливу багатьох різноманітних факторів на узагальнюючий економічний показник. Розрізняють такі види прийому елімінування:
- спосіб повних ланцюгових підстановок;
- спосіб скорочених ланцюгових підстановок або абсолютних різниць;
- спосіб відносних різниць.
Сутність способу повних ланцюгових підстановок полягає у розрахунку скорегованих умовних величин показника, що аналізується, в якому почергово відображається зміна з планового на фактичний показник кожного фактора впливу. Потім шляхом віднімання від кожного наступного скорегованого узагальнюючого показника попереднього розраховують вплив кожного з факторів.
Спосіб скорочених ланцюгових підстановок використовують тоді, коли вихідні дані мають абсолютні відхилення за факторними показниками. Тоді по кожному фактору впливу розраховують абсолютне відхилення, а ті фактори. Які вже проаналізовані підставляють по факту, а які ще ні- по плану. Цим способом зразу розраховується вплив кожного фактора без попередніх розрахунків корегуючих показників.
Спосіб відносних різниць використовують, коли на аналізуємий показник впливає велика кількість факторів ( 5-10) і тільки для мультиплікативних типів моделей. Суть його полягає в тому, що спочатку розраховують темп зміни (динаміку) кожного з факторів впливу на аналізуємий показник, потім визначають проміжний показник – відносну різницю в % по кожному фактору впливу, а потім шляхом множення проміжного показника по кожному фактору на плановий аналізуємий показник, визначають їх вплив.
6. Інтегральний метод – дозволяє виключити недоліки методів елімінування і дає можливість одержати більш точні розрахунки за рахунок застосування стандартних формул для розрахунку впливу факторів.
7. Індексний метод – вплив факторів визначають за допомогою індексів зміни аналізуємого показника.
8. Графічні методи – за допомогою фігур, ліній, діаграм, графіків.
9. Економіко-математичні методи – базуються на застосуванні методів математичного аналізу і статистики, математичного програмування, економічної кібернетики.