1. Поняття, значення, завдання та метод економ аналізу.

Економічний аналіз – це наука, що вивчає економічні явища і процеси, що відбуваються на підприємстві, дає їм об’єктивну оцінку і виявляє резерви для поліпшення виробничої і фінансово-економічної діяльності підприємства.

В сучасних умовах господарювання, які характеризуються мінливістю і невизначеністю зовнішнього середовища, економічною і політичною нестабільністю, використання аналізу у діяльності підприємства відіграє важливу роль, так як дає можливість вчасно виявити негативні тенденції у розвитку, проаналізувати можливі ризики та розробити заходи щодо покращення діяльності у майбутньому.

Під предметом економаналізу розуміють господарські процеси підприємства, соціально-економічну ефективність і його фінансові результати, обумовлені дією суб’єктивних і об’єктивних факторів інформаційного середовища.

Об’єктами аналізу можуть бути виробництво і реалізація продукції, собівартість продукції, використання всіх видів ресурсів на підприємстві, фінансові результати діяльності та фінансовий стан підприємства.

Суб’єктами економаналізу можуть бути менеджери, власники, працівники підприємства , його ділові партнери, державні податкові органи, кредитори.

Головним завданням економаналізу є прогнозування очікуваних результатів господарської діяльності.

Основним завданнями економаналізу є:

оцінка динаміки основних економічних показників підприємства – обсягу виробництва і реалізації продукції, чисельності персоналу і продуктивності праці, матеріалоємності продукції, прибутку і рентабельності;

виявлення впливу аналізованих факторів на досліджувані показники;

пошук і визначення величини виробничих резервів підвищення ефективності виробництва;

розробка конкретних заходів щодо використання виявлених резервів і здійснення контролю за їх виконанням;

узагальнення результатів аналізу для прийняття раціональних управлінських рішень;

дослідження конкурентноздатності підприємства і кон’юнктури ринку.

Методом економаналізу є порівняння, вивчення позитивних і негативних сторін кожного явища і процесу у їх взаємозв’язку.

2. Методи економаналізу та їх характеристика.

До основних методів і прийомів економаналізу належать:

1. Порівняння – невідомі явища порівнюються з відомими; дозволяє розглядати економічні показники у порівнянні, давати оцінку виконання планових завдань, виявляти темпи економічного розвитку та внутрішні резерви.

2. Угруповання – всі аналізовані показники ділять на однорідні групи за певними ознаками; використовують для виявлення зв’язку між окремими економічними явищами з метою вивчення структури, складу і динаміки розвитку, визначення середніх величин.

3. Прийом деталізації – дозволяє всебічно розглядати зміст економічних явищ, визначати ступінь впливу на них окремих факторів, визначити тенденції розвитку, динаміку і ритмічність виробництва.

4. Прийом узагальнення – зворотний деталізації; дає можливість на основі деталізації вивчити складові узагальнюючого показника діяльності підприємства з урахуванням мобілізації виявлених резервів.

5. Прийом елімінування – ізольоване вивчення впливу багатьох різноманітних факторів на узагальнюючий економічний показник. Розрізняють такі види прийому елімінування:

- спосіб повних ланцюгових підстановок;

- спосіб скорочених ланцюгових підстановок або абсолютних різниць;

- спосіб відносних різниць.

Сутність способу повних ланцюгових підстановок полягає у розрахунку скорегованих умовних величин показника, що аналізується, в якому почергово відображається зміна з планового на фактичний показник кожного фактора впливу. Потім шляхом віднімання від кожного наступного скорегованого узагальнюючого показника попереднього розраховують вплив кожного з факторів.

Спосіб скорочених ланцюгових підстановок використовують тоді, коли вихідні дані мають абсолютні відхилення за факторними показниками. Тоді по кожному фактору впливу розраховують абсолютне відхилення, а ті фактори. Які вже проаналізовані підставляють по факту, а які ще ні- по плану. Цим способом зразу розраховується вплив кожного фактора без попередніх розрахунків корегуючих показників.

Спосіб відносних різниць використовують, коли на аналізуємий показник впливає велика кількість факторів ( 5-10) і тільки для мультиплікативних типів моделей. Суть його полягає в тому, що спочатку розраховують темп зміни (динаміку) кожного з факторів впливу на аналізуємий показник, потім визначають проміжний показник – відносну різницю в % по кожному фактору впливу, а потім шляхом множення проміжного показника по кожному фактору на плановий аналізуємий показник, визначають їх вплив.

6. Інтегральний метод – дозволяє виключити недоліки методів елімінування і дає можливість одержати більш точні розрахунки за рахунок застосування стандартних формул для розрахунку впливу факторів.

7. Індексний метод – вплив факторів визначають за допомогою індексів зміни аналізуємого показника.

8. Графічні методи – за допомогою фігур, ліній, діаграм, графіків.

9. Економіко-математичні методи – базуються на застосуванні методів математичного аналізу і статистики, математичного програмування, економічної кібернетики.