11. Використання електронної таблиці Microsoft Word

Microsoft Excel 2007 є найбільш об’ємною й істотною частиною Microsoft System 2007. Excel – найпопулярніша програма електронних таблиць, призначена для експрес-моделювання облікових, економічних, статистичних, наукових та інших табличних розрахунків. Водночас це грандіозна програма, що є універсальною системою оброблення даних.

Microsoft Excel виконує будь-які табличні розрахунки: суми по стовпчиках і рядках, відсотки, середньоарифметичні величини, банківські відсотки, дисперсію та кореляцію. У ній можна використовувати велику кількість фінансових, математичних логічних функцій. Можливості форматування тексту в Excel такі самі, як і у хорошому текстовому редакторі, що дає змогу вибирати будь-який шрифт, кольорову гаму, рамки, лінійки. Excel будує за даними таблиць графіки, діаграми; працює з графічними об’єктами.

11.1 Створення нової книги Excel. Переміщення, вставка, вилучення, перейменування аркушів книги. Введення даних типами.

Вікно програми Microsoft Excel 2007 має стандартну для програм Windows структуру. Воно складається зі смуги заголовка, меню, панелей інструментів і додаткових елементів вікна (заголовки стовпчиків, номер рядків, рядок формул, вікно імен блоків клітинок, рядок стану, смуги прокручування, ярлички аркушів). Рисунок. 10.1

У лівій частині вікна програми на ділянці завдань розміщується подання Приступая к работе, яке полегшує створення нових книг Excel та роботу з існуючими.

Під панелями інструментів Стандартная і Форматирование розташовано рядок формул, де розміщено такі елементи:

Поле імені (вікно імен блоків)

Кнопка підтвердження дії

Кнопка відміни дії

Кнопка вставки функції

Вільне місце рядка формул використовують для введення і редагування формул, тексту, цифр.

Робоче поле Excel – це пуста таблиця, яка складається з 256

Активна строчка

Назва робочої книги

Рядок формул

Меню

Панелі інструментів

Вітка розбивки ярличків

Ярличок активного робочого аркуша

Кнопки прокручування ярличків

Заголовки рядків

Заголовки стовпчиків

Рисунок 11.1- Зовнішній вигляд Microsoft Excel.

стовпчиків і 65 536 рядків. Новому файлу Excel автоматично присвоюється ім’я Книга І з розширенням .xls. Книга складається з аркушів, яких може бути до 255.

Внизу робочого поля ми бачимо рядок закладок або ярличків (Лист 1, Лист 2, …). За допомогою ярличків, можна перемішуватися по аркушах книги. Ці операціях також можна виконувати за допомого миші або комбінацій клавіш Ctrl+PgUp, Ctrl+PgDown.

Рядки таблиці нумеруються цифрами, а стовпчики позначаються літерами латинського алфавіту. Кожна клітина Excel має ім’я, яке складається з імені стовпчика і номера рядка, наприклад перша клітина має ім’я А1. Якщо потрібно звернутися до клітини А1 на аркуші 2, то записують Лист 2!А1. Одна з великої кількості клітин є активною, вона виділяється рамкою – табличним курсором.

У кожній клітині таблиці може бути число, текст, формула.

Числа — це цифрові дані. Число може бути ціле чи дробове будь-якого формату.

Текст — дані, відмінні від числових, ємністю до 32 Кбайт.

Логічні константи — на зразок ИСТИНА, ЛОЖЬ.

Формули — починаються символом = і складають сукупність операндів, що є координатами клітинок, з'єднаних знаками математичних операцій і круглих дужок.

Дата/Час — у повному чи короткому форматі.

Введення тексту. За замовчуванням текст вирівнюється по лівому краю клітини, а числа — по правому. Можна змінити роз­ташування тексту в клітині її форматуванням.

Якщо введений у клітину текст займає місця більше, ніж ши­рина стовпчика, то він відображується в сусідніх справа порожніх клітинах. Якщо розташована справа клітина містить будь-які да­ні, то буде видно тільки ту частину тексту, що розмішена в межах ширини стовпчика.

Введення чисел. За замовчуванням числа вирівнюються по правому краю клітини, однак при форматуванні число можна ви­рівнювати по лівому краю або по центру. Числа, що вводяться в таблицю, можуть містити цифри від 0 до 9, роздільник цілої і дро­бової частин і спеціальні символи (наприклад, грошові вимірники,

відсотки тощо).

При введенні від'ємного числа перед ним ставиться знак «мі­нус». Якщо десятковий дріб не можна відобразити в клітині ціл­ком, то його округляють з такою кількістю знаків, скільки розміс­титься по ширині стовпчика. Якщо ширини клітини недостатньо для показу всіх цифр, то число може відображатися символами ######, а це свідчить про те, що для відображення даних треба збільшити ширину клітини.

Введення дати й часу. Дата й час можуть бути подані в різ­них форматах. Щоб ввести час із використанням 12-годинного фор­мату, потрібно після значення часу ввести відділені пробілом лі­тери АМ або РМ. Якщо вказівок на 12-годинний формат немає, то час сприймається в 24-годинному форматі. Щоб ввести дату й час доби в ту саму клітину, як роздільник дати й часу слід використа­ти пробіл. З даними на зразок дати й часу можна виконувати різні арифметичні й логічні операції.

Редагування даних. Редагувати вміст клітини можна такими

способами:

Виділити клітину і редагувати її в рядку формул, перемістив­ши курсор на потрібне місце.

Двічі клацнути клітину мишею або виділити клітину і натис­нути клавішу Р2. У цьому разі дані можна редагувати безпосеред­ньо в клітині.

Після завершення редагування клітини натискають клавішу Enter або кнопку Ввод у рядку формул.

Виділення даних. Виділення в Excel використовують перед виконанням таких операцій, як копіювання, переміщення, вида­лення, форматування. Можна виділити один або кілька діапазо­нів, рядків, стовпчиків, аркушів книги. Для виділення можна ви­користовувати мишу, команди меню або клавіатуру.

Виділення відміняється при клацанні мишею поза межами ви­ділення або при натисканні на клавіші керування курсором.

Виділення діапазону клітин. Діапазон клітин — це дві або більше клітин аркуша. Клітини діапазону можуть бути як суміж­ними, так і несуміжними.

Прямокутний діапазон суміжних клітин визначається адреса­ми лівої верхньої та правої нижньої клітин, між якими як розді­льник ставлять двокрапку (наприклад, А1:Е1).

Виділення рядків або стовпчиків. Для виділення всього ряд­ка потрібно клацнути його заголовок, аналогічно виділяють стовп­чики таблиці (клацанням його заголовка). Щоб виділити групу рядків або стовпчиків, клацають на першому і перемішують вказів­ку миші по їхніх заголовках, утримуючи натиснутою кнопку миші.

Виділення аркуша. Для виділення аркуша цілком натиску­ють кнопку на перетині імен стовпців і номерів рядків, що розта­шована у лівому верхньому куті аркуша. З клавіатури аркуш мож­на виділити, натиснувши комбінацію клавіш Сtrl+А.