- •1. Правовий статус господарських судів в Україні, їх роль в умовах формування ринкових відносин
- •2. Історія виникнення й становлення господарських судів в Україні
- •3. Система й структура господарських судів
- •4. Завдання й функції господарських судів
- •5. Право на звернення до господарського суду
- •6. Поняття господарського процесуального права й господарського процесу
- •7. Стадії господарського процесу, їх характеристика й значення
- •8. Предмет господарського процесуального права, його система й джерела.
- •9. Поняття принципів господарського процесуального права, їх значення в правозастосовній діяльності господарських судів
- •11. Організаційні принципи діяльності господарських судів
- •12. Функціональні принципи діяльності господарських судів.
- •13. Правова природа досудового(претензійного) порядку врегулювання господарських спорів. Практика його застосування на сучасному етапі.
- •14. Порядок пред’явлення та розгляду претензії.
- •15. Порядок досудового врегулювання розбіжностей,пов’язаних з укладенням,зміною й розірванням господарських договорів.
- •16. Особливості пред’явлення претензій по спорах, пов’язаних з перевезенням окремими видами транспорту.
- •17. Розмежування підвідомчості справ між адміністративними та господарськими судами.
- •18.Підвідомчість справ господарським судам, поняття підвідомчості і її значення.
- •19. Розмежування компетенції між загальними судами й господарськими судами.
- •20. Категорії справ, віднесених до компетенції господарських судів. 21. Підсудність .
- •22. Види підсудності справ господарським судам, їх характеристика.
- •23. Виключна підсудність справ господарським судам, її особливості
- •24. Територіальна підсудність справ господарським судам, загальні правила її визначення.
- •25. Загальна характеристика учасників господарського судового процесу
- •28. Сторони в господарському процесі, їх правова характеристика
- •29. Треті особи в господарському процесі, їх права й обов'язки
- •30.Участь прокурора в господарському процесі.
- •31. Участь у господарському процесі державних та інших органів.
- •32. Поняття доказів у господарському процесі, їх види та характеристика
- •33. Особливості доказування в господарському процесі
- •34. Письмові і речові докази, особливості їх представлення сторонами та витребування судом.
- •35. Призначення господарським судом судової експертизи, значення її висновку при прийнятті судом рішення у справі.
- •36. Мирова угода в господарському процесі та порядок її затверження.
- •37. Поняття й види судових витрат у господарському судочинстві.
- •38. Судовий збір
- •39. Розподіл судових витрат підстави їх повернення. Повернення державного мита.
- •40. Процесуальні строки види і характеристика
- •41. Обчислення, зупинення,відновлення строків.
- •42. Умови й порядок пред'явлення позову в господарському процесі, наслідки їх порушення
- •43 Позовна заява, її форма й зміст
- •44. Повернення позовної заяви
- •45. Відмова у прийнятті
- •46. Порушення провадження у справі.
- •47.Забезпечення позову, заходи господарського суду по його забезпеченню
- •48.Строк розгляду справи господарським судом, підстави й порядок його продовження
- •49. Підстави відкладання господарським судом розгляду справи
- •50. Призупинення господарським судом провадження по справі та порядок його поновлення
- •51. Припинення господарським судом провадження по справі і його правові наслідки
- •52 Залишення без розгляду
- •57. Порядок виправлення господарськими судами недоліків у прийнятих ними рішеннях і ухвалах
- •58.Права господарського суду при вирішенні справи по суті й ухваленню рішення
- •59. Види проваджень у гпп по перегляду рішень господарських судів, їх характеристика та особливості – апеляція, касація… наступні питання.
- •60. Право апеляційного оскарження
- •61.Обєкти апеляційного оскарження.
- •62. Повернення апеляційної скарги
- •63. Повноваження апеляційної інстанції
- •64. Постанова апеляційної інстанції.
- •65. Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду
- •66. Право касаційного оскарження.
- •67. Зміст касаційної скарги
- •68. Повноваження суду касаційної інстанції
- •70. Перегляд господарськими судами рішень, ухвал і постанов по за нововиявленими обставинами.
- •71. Виконавче провадження - завершальна стадія господарського судового процесу. Закон "Про виконавче провадження": загальна характеристика.
- •72. Наказ господарського суду, його зміст, порядок і строки пред'явлення до виконання
- •74. Загальні умови виконання наказу господарського суду, відповідальність за його невиконання
- •75. Відстрочка, розстрочка, зміна способу виконання рішення господарського суду. Поворот виконання судового акту господарського суду.
- •76. Третейські суди, що розглядають господарські спори: порядок їх створення, мета й завдання.
- •77. Види третейських судів, що розглядають господарські спори, прийняття ними рішень і порядок їх виконання
- •78.Перегляд постанов Вищого господарського суду України Верховним судом України
- •79.Порядок подачі касаційної скарги на постанову Вищого господарського суду України у Верховний суд України
- •82.Порядок розгляду господарськими судами справ за участю іноземних підприємств і організацій.
- •I. Компетенція Міжнародного комерційного арбітражного суду
- •1. Обґрунтування необхідності прийняття акта
- •2. Цілі і завдання прийняття акта
- •3. Загальна характеристика і основні положення проекту акта
- •4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання
- •5. Фінансово-економічне обґрунтування
- •6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акта
68. Повноваження суду касаційної інстанції
Касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право:
1) залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;
2) скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення;
3) скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції;
4) скасувати рішення першої інстанції, постанову апеляційної інстанції повністю або частково і припинити провадження у справі чи залишити позов без розгляду повністю або частково;
5) змінити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції;
6) залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.
Коментар:
Під повноваженнями суду касаційної інстанції розуміється сукупність прав суду на здійснення встановлених законом процесуальних дій щодо рішень (постанов), які перевіряються за касаційною скаргою. Коментована стаття визначає повноваження Вищого господарського суду України за результатами розгляду касаційної скарги (подання). Так, законодавець визначив, що касаційна інстанція має право:
залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу (подання) без задоволення;
скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення;
скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо суд припустився порушень, передбачених ч. 2 ст. 111-10 цього Кодексу;
скасувати рішення першої інстанції, постанову апеляційної інстанції повністю або частково і припинити провадження у справі чи залишити позов без розгляду повністю або частково;
змінити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції;
залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов. Якщо за результатами перевірки судом касаційної інстанції буде встановлено, що фактичні обставини, які належать до предмета доказування у цій справі, з'ясовані судом першої або апеляційної інстанції з достатньою повнотою, однак допущено помилки у застосуванні норм матеріального права, у зв'язку з чим висновки суду першої і апеляційної інстанції не відповідають цим обставинам, суд касаційної інстанції приймає нове рішення.
69. Межі перегляду справи в касаційній інстанції |
у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Коментар: 1. Під межами розгляду справи судом касаційної інстанції мається на увазі обсяг, у якому проводиться перевірка рішення (постанови) суду. Судовий контроль має свої стадії, визначені процесуальним законодавством. Кожна стадія судового контролю має відповідну цій стадії компетенцію, яка визначає межі повноважень певної судової інстанції. Оскільки касаційна інстанція здійснює судовий контроль за рішеннями, що набрали законної сили, то ця стадія судового контролю має відрізнятися і відрізняється межами своєї компетенції від попередньої стадії — апеляційного контролю. Розгляд справи у касаційній інстанції — це стадія, яка здійснює перевірку права, на відміну від перевірки фактів, яку здійснює судовий контроль на апеляційній стадії. На момент набрання судовим рішенням законної сили всі факти мають бути встановлені, отже, вища інстанція може лише оцінювати чи правильно суд оцінив встановлені факти з погляду права, а також здійснювати перевірку, чи не порушувалися норми процесуального права під час розгляду справи у попередніх судових інстанціях. Отже, касаційна інстанція діє виключно в межах своєї компетенції, яка визначена цією статтею. 2. Важлива умова вказана у ч. 2 ст. 111-7 цього Кодексу. Вона визначає основний принцип, закладений в основу коментованої норми, він полягає в тому, що касаційна інстанція у процесі судового контролю не має права виходити за межі тих фактів, які були встановлені у судах попередніх інстанцій. Касаційна інстанція не може вважати доказаними будь-які обставини, які суд першої або апеляційної інстанції не прийняв до уваги або відкинув, не може вирішувати питання щодо оцінки того чи іншого доказу. Крім того, в касаційній інстанції не можна перевіряти будь-які докази або надавати нові докази, які не були предметом розгляду у суді першої або апеляційної інстанції. Водночас касаційна інстанція перевіряє правильність застосування норми закону до тих чи інших обставин, які встановлені судом на основі фактів, вивчених у судових рішеннях. Якщо суд, який прийняв рішення, неправильно застосував норму права до встановлених фактів або юридичного складу, суд касаційної інстанції може відмінити рішення і прийняти нове рішення на підставі норми закону, яка має регулювати певні, встановлені в судах нижчої інстанції, правовідносини. Якщо буде встановлено, що судами першої або апеляційної інстанції неповно вивчені фактичні обставини справи, які мають значення для прийняття рішення по суті, або прийнято рішення щодо третіх осіб, які не брали участі у справі, то суд касаційної інстанції відміняє рішення, що оскаржується, і передає спір на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому у своїй постанові суд касаційної інстанції визначає, які дії необхідно здійснити під час нового розгляду судового спору. Ці дії мають бути направлені виключно на встановлення обставин, які належать до предмета доказування і не були встановлені у рішенні, що оскаржується, або постанові суду апеляційної інстанції (роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 28 березня 2002 р. № 04-5/367 "Про деякі питання практики застосування розділу XII-1 Господарського процесуального кодексу України"). Порушення норм процесуального права, які тягнуть за собою відміну судового рішення, прямо передбачені у ч. 2 ст. 111-10 цього Кодексу. 3. На стадії розгляду касаційної скарги (подання) не приймаються і не розглядаються вимоги, які не були предметом розгляду у суді першої інстанції. Це правило ґрунтується на основних конституційних принципах судочинства: законності і рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Учасники процесу, реалізуючи своє право на позов, звертаються до суду з визначеними позовними вимогами. Ці вимоги мають бути обґрунтовані доказами і суд повинен забезпечити доступність та розуміння пред'явлених вимог іншій стороні, яка є відповідачем в суді. Якщо у суді першої інстанції вимоги не пред'являлися, а у касаційному провадженні заявляються нові вимоги, то, фактично, сторона пред'являє новий позов, який має розглядатися в суді першої інстанції і не може бути предметом судового контролю, оскільки перша інстанція не розглядала цих вимог і не встановлювала їх відповідність фактичним обставинам справи. Оскільки касаційна інстанція покликана здійснювати судовий контроль, а не прийняти первісне рішення, тому заява нових вимог на цій стадії недопустима. |