41. Обчислення, зупинення,відновлення строків.

Строк, що призначається судом, з урахуванням конкретних об-ставин справи має бути достатнім для здійснення процесуальної дії і разом із тим не створювати умов для затримки остаточного вирішення спору. Наприклад, господарський суд відкладає в ме-жах строків, установлених ст. 69 Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в цьому засіданні.

Строки для вчинення процесуальних дій визначаються точною календарною датою, зазначенням події, що має неминуче настати, чи періодом часу. В останньому випадку дію може бути вчинено протягом усього періоду.

Перебіг процесуального строку, обчислюваного роками, міся-цями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок. Напри-клад, перебіг строку подання апеляційної скарги на рішення міс-цевого господарського суду починається з дня його оголошення місцевим господарським судом, а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформ-леного відповідно до ст. 84 Кодексу. Відповідна дія може здійсню-ватися в будь-який день строку, включаючи останній.

Строк вирішення спору зі справи, переданої на новий розгляд до суду першої інстанції, має обраховуватися з дня надходження до відповідного суду матеріалів такої справи (в яких знаходиться й позовна заява) .

Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідний мі-сяць і число останнього року строку. Строк, обчислюваний міся-цями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що не має відповідного числа, строк закінчується в остан-ній день цього місяця. У випадках, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.

Процесуальна дія, для якої встановлено строк, може бути вчи-нена до 24-ї години останнього дня строку. Якщо позовну заяву, відгук на позовну заяву, заяву про перегляд рішення та інші до¬

кументи здано на пошту чи телеграф до 24-ї години останнього дня строку, строк не вважається пропущеним.

Пропуск процесуального строку має певні процесуальні наслід-ки. Наприклад, апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених ст. 93 ГПК України, залишається без роз-гляду.

Але у ГПК України передбачена можливість відновити пропу-щений процесуальний строк. Так, відповідно до ч. 1 ст. 53 ГГІК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи госпо-дарський суд може визнати причину пропуску встановленого зако-ном строку поважною і відновити пропущений строк. При цьому ГПК України не пов’язує право суду відновити пропущений про-цесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричини¬ли пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд повинен з ура-хуванням конкретних обставин пропуску процесуального строку оцінити доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку . Згідно з роз’ясненнями ВГСУ до кола поважних причин слід відносити, зокрема, отриман¬ня заявником рішення місцевого господарського суду після закін¬чення зазначеного процесуального строку .

Про відновлення пропущеного строку зазначається в рішенні, ухвалі чи постанові господарського суду. Про відмову у відновлен-ні строку виноситься ухвала, яку може бути оскаржено

Наприклад, ухвалою Одеського апеляційного госпо¬дарського суду від 1 лютого 2011 р. у справі № 1 7/54¬08-2111 скаржнику відновлено пропущений строк на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Одеської області від 23 червня 2008 р. з урахуван¬ням поважності причини пропуску відповідного про¬цесуального строку, яка полягає в тому, що місцевий господарський суд розглянув справу без залучення скаржника до участі у справі, вирішивши при цьому питання про його права та обов'язки.

Строки, призначені господарським судом, можуть бути ним продовжені за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи.

Перебіг усіх незакінчених процесуальних строків зупиняєть¬ся із зупиненням провадження у справі. З дня поновлення прова-дження перебіг процесуальних строків продовжується.

Наприклад, відповідно до ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що роз-глядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іно-земного суду або іншого компетентного органу іноземної держави. Тим самим, із зупиненням провадження у справі водночас припи-няється перебіг процесуального строку вирішення господарським судом спору. 

При цьому має враховуватися, що для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кож-ному конкретному випадку з’ясовувати, яким чином справа, що ним розглядається, пов’язана зі справою, яка розглядається ін¬шим судом, а також те, чим зумовлюється неможливість розгля¬ду справи. Пов’язаність справ полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що вплива¬ють на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути та-кими, що мають значення для такої справи. Неможливість розгля-ду цієї справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у такій справі, тобто господарський суд не може розглянути певну справу через обмеже¬ність своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідві¬домчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог тощо.

ВГСУ, розглядаючи справу № 13/2825, у своїй по¬станові від 15 червня 2010 р. зауважив, що оскаржен¬ня стороною ухвали суду, яка не підлягає оскаржен¬ню, не входить до вичерпного кола підстав для зупи¬нення провадження у цій же справі, визначеного ст.79 ГПК України.