- •Питання до іспиту з «Історії України».
- •1. Проаналізуйте геополітичні плани країн Антанти та Троїстого союзу щодо України на передодні Першої світової війни.
- •2. Охарактеризуйте воєнні дії на території України в роки Першої світової війни.
- •3. Проаналізуйте діяльність легіону Українських січових стрільців.
- •4. Охарактеризуйте причини утворення Центральної Ради та проаналізуйте зміст і та іі Універсалів цр.
- •5. Охарактеризуйте причини проголошення Української Народної Республіки та проаналізуйте війну Радянської Росії проти унр.
- •6.Охарактеризуйте причини гетьманського перевороту та проаналізуйте зовнішню та внутрішню політику Української Держави за часів п.Скоропадського.
- •7. Охарактеризуйте причини утворення Директорії, та надайте оцінку політичній діяльності.
- •8. Проаналізуйте історичне значення акту злуки унр та зунр від 22 січня 1919 року.
- •9. Проаналізуйте причини та наслідки поразки визвольного руху 1917 – 1921 років.
- •10. Проаналізуйте культурне та духовне життя в Україні в 1917 – 1921 роках.
- •11. Охарактеризуйте основні етапи встановлення комуністичного режиму в Україні та проаналізуйте політику «воєнного комунізму».
- •12. Проаналізуйте причини та наслідки голоду 1921 - 1923 років.
- •13. Проаналізуйте економічне, соціальне та повсякденне життя населення в роки неПу.
- •14. Охарактеризуйте суть політики «українізації», зіставляючи різні точки зору щодо її оцінки.
- •15. Проаналізуйте факти щодо входження України до складу срср, статус України, та обґрунтуйте власну позицію з цього питання.
- •16. Охарактеризуйте релігійне життя в Україні в 30 – ті роки хх ст..
- •17. Охарактеризуйте, та надайте власну оцінку, політиці індустріалізації на Україні в 30 –ті роки хх ст..
- •18. Проаналізуйте основні етапи колективізації та її наслідки для України.
- •19. Проаналізуйте причини та наслідки голодомору 1932 – 1933 років.
- •20. Охарактеризуйте культурні процеси на Україні в 30 – ті роки хх ст.., та надайте їм власну оцінку.
- •21. Охарактеризуйте соціально – економічне становище українських земель у складі Польщі в 1921 – 1939 роках.
- •22. Проаналізуйте політичну ситуацію в Східній Галичині та причини розгортання українського націоналістичного руху.
- •23. Проаналізуйте причини створення та діяльність Української Військової Організації та Організації українських націоналістів.
- •24. Проаналізуйте соціально – економічне становище українського населення у складі Румунії в 1921 – 1939 роках.
- •25. Охарактеризуйте соціально – економічне становище українських земель у складі Чехословаччини в 1921 – 1939 роках.
- •26. Проаналізуйте причини та наслідки проголошення незалежності Карпатської України.
- •27.Охарактеризуйте культурне життя на західноукраїнських землях на передодні Другої світової війни.
- •28. Проаналізуйте геополітичні плани Німеччини та срср стосовно українських земель на передодні Другої Світової війни.
- •29. Проаналізуйте основні етапи встановлення комуністичного режиму на західноукраїнських землях в 1939 – 1941 роках.
- •30. Охарактеризуйте основні події на початку Великої Вітчизняної війни 1941 – 1942 роки.
- •31. Охарактеризуйте та надайте оцінку нацистському «новому порядку».
- •32. Охарактеризуйте основні течії Руху Опору в Україні, визначте причини створення упа.
- •33. Проаналізуйте основні події під час визволенні Лівобережжя України від фашистських загарбників..
- •34. Охарактеризуйте основні події під час визволення Правобережної та Південної України від фашистських загарбників.
- •35. Проаналізуйте внесок України у перемогу антигітлерівської коаліції.
- •36. Повоєнна відбудова народного господарства урср.
- •37. Причини та наслідки повоєнного голоду. Дії влади, щодо подолання кризової ситуації.
- •38. Боротьба за владу в срср після смерті і.В.Сталіна.
- •39. Прихід до влади Хрущова . Відлига.
- •40. Хх з’їзд кпрс і Україна. Розвінчання культу особистості Сталіна.
- •42. Розвиток сільського господарства. Урср за часів Хрущова. Реформи в сільському господарстві урср та їх наслідки для республіки.
- •43. Політика влади в галузі культури за часів Хрущова м.С. В урср.
- •44. Соціально –політичні рухи в урср. Шестидесятники.
- •45. Рівень життя населення в урср за часів Хрущова м.С.
- •46. Згортаня реформ Хрущова. Завершення епохи відлиги.
- •47. Усунення Хрущова від влади, прихід до влади Брежнева.
- •48. Економічне та політичне життя урср за часів Брежнева.
- •49. Обмеження політичних та економічних можливостей України за часів Брежнева.
- •50. Становлення дисидентського руху в Україні. Особливості розвитку та трансформації дисидентства в Україні.
- •51. Сутність періоду застою в урср. (Рівень життя населення).
- •52. Застій в політичній, економічній та соціальній сферах урср за часів Брежнева.
- •53. Політична криза в срср за часів Брежнева, її вплив на урср.
- •54. Прихід до влади Горбачова. Курс на перебудову.
- •55. Поясніть сутність понять: перебудова, гласність, плюралізм, прискорення.
- •56. Становленя багатопартійної системи в урср. Перші вибори за багатопартійною системою.
- •57. «Рух за підтримку пребудови» та його трансформація в політичну партію.
- •58. Катастрофа на чаес, як трагедія національного масштабу.
- •59. Погіршення економічної та політичної ситуації в урср в останні роки перебудови.
- •60. Путч ккчп , спроби державного перевороту в срср. Вплив Московських подій на Україну.
- •61. Декларація про державний суверенітет України. Акт проголошення незалежності України.
- •62. Перший президент України Кравчук. Проблема розбудови державних інститутів в незалежній Україні.
- •63. Проблема становлення державного суверенітету України. Відносини України з країнами снд.
- •65. Військово –політична доктрина України, проголошення безядерного статусу України.
- •66. Сутність зовнішньої політики багатовекторності України за часів президентства Кучми л.Д.
- •67. Прихід до влади та президентство в.Ющенка.Зміна політичного курсу України.
- •Євроатлантичний напрямок зовнішньої політики України
9. Проаналізуйте причини та наслідки поразки визвольного руху 1917 – 1921 років.
Можна визначити наступні основні причини поразки українських військ у війнах УНР із Радянською Росією.
1. Загальна чисельність радянських військ складала в грудні 1917 р. - січні 1918 р. близько 60 тис. чоловік. Це були частини регулярної російської армії, що перейшли на сторону більшовиків, червоногвардійці Москви, Петрограда й інших міст Росії, загони моряків. Це були сильні, досить навчені військові підрозділи. Досвідченим воєначальником був В. Антонов-Овсієнко, його помічником - М. Мурав’єв.
Більшовицьким військам протистояли селянське ополчення «вільних козаків», січові стрільці під командуванням Є. Коновальиа, загони з колишніх військовополонених галичан, кілька невеликих загонів із фронту, кілька сотень київських гімназистів, що пішли на фронт прямо зі шкільної лави. Військовий міністр Центральної Ради С. Петлюра мав у своєму розпорядженні не так багато підготовлених у військовому відношенні підрозділів.
Український історик Ф. Гурченко вважає, що по чисельності війська УНР не уступали радянським, однак вірні Центральній Раді війська були розсіяні по всій Україні, у той час як керовані більшовиками угруповання діяли на основних напрямках.
Таким чином, численним і добре навченим радянським військам протистояли менш підготовлені, деякою мірою розрізнені українські військові підрозділи.
2. Ефективно діяла більшовицька агітація, завдяки якій удалося деморалізувати частину військових частин. Американський історик Р. Пайпс писав, що «у перші місяці громадянської війни все населення було збито з толку, дезорієнтоване і не знало, за ким йти. Гарний агітатор коштував сотень збройних солдатів: він міг залучити на свою сторону війська супротивника і тим самим вирішити долю важливих боїв». Більшовики не шкодували ні грошей, ні людей для того, щоб проникнути в українські загони, що значною мірою створювалися з дуже наївних у питаннях політики селян, і переконати останніх чи не приймати участі в боях, чи приєднатися до більшовиків.
3. Велику допомогу регулярним частинам Червоної Армії зробила «п'ята колона» - місцеві більшовики, що спираються на добре озброєні загони Червоної гвардії.
З числа організованих ними майже в кожнім великому місті повстань проти Центральної Ради саме небезпечне спалахнуло 16 січня 1918 р. у Києві, коли робітники захопили завод «Арсенал», на кілька днів скувавши дії українських військ і змусивши українське командування зняти частину військ із фронту для придушення заколоту.
Незважаючи на подвиг 300 українських гімназистів, що загинули в нерівному бої під Крутами 16 січня 1918р., опір інших українських бійців, радянські війська продовжували наступ.
Це - основні причини поразки українських військ.
Можна відзначити ще кілька факторів, що сприяли не тільки воєнній поразці військ Центральної Ради, але і поразці Української революції взагалі.
4. На думку канадського історика О. Субтельного, Центральній Раді не вдалося створити ефективний адміністративний апарат, відсутність якого позбавило її можливості підтримувати зв'язки з губерніями і селом, де зосереджувалася найбільша кількість її можливих прихильників.
5. Непослідовність соціальних перетворень Центральної Ради і її нерішучість, з погляду відомого політичного діяча і письменника В. Винничвнко, привели до того, що «українська демократія розійшлася зі своїми масами», що не підтримали Центральну Раду в критичний момент історії.
6. Історик Д. Решетар вважає, що в кінцевому рахунку поразка Центральної Ради обумовила нерозвиненість українського національного руху.