
- •1)Основні поняття про бд та скбд.
- •2)Моделі даних. Типи зв’язків.
- •3)Основні групи користувачів бд.
- •5)Операції над відношеннями. Реляційна алгебра.
- •6)Теорія нормалізації.
- •7)Історія розвитку sql.
- •8)Структура мови sql.
- •9)Типи даних.
- •10)Поняття запиту,оператор Select, умови запитів, прості запити.
- •17)Оператори dll (data definition language) в мові sql із заданням обмежень цілісності.
- •18)Представлення, види представлень.
- •19)Файлові структури, що використовуються для збереження інформації в бд.
- •24)Моделі транзакції, властивості транзакції.
- •25)Типи паралелелізму.
- •26)Журнал транзакцій, журналізація та буферизація.
- •34)Клієнт-серверна архітектура в технології бах даних.
- •35Багаторівнева архітектура баз даних.
- •32)Генератори та тригери, приклади використання.
- •1)Основні поняття про бд та скбд.
- •2)Моделі даних. Типи зв’язків.
- •3)Основні групи користувачів бд.
.
Мова
запитів SQL складається з єдиного
оператора SELECT.
Один той самий запит може бути реалізований
різними способами, вони можуть істотно
відрізнятись по часу виконання, це
особливо для великих БД.
SELECT
[DISTINCT]
перелік_полів
FROM
перелік_таблиць
[WHERE
умова]
[GROUP
BY ім’я_поля
[HAVING
умова_для_групи]]
[ORDER
BY перелік_полів];
де
DISTINCT – для
виключення появи однакових рядків;
SELECT
перелік_полів
–
перелік полів і допустимих виразів над
полями, які включаються у результуючу
таблицю. Елементи списку розділяються
комами. Для заміни списку всіх полів
використовують *. Якщо використовується
декілька таблиць, тоді перед назвою
поля необхідно вказувати назву або
псевдонім таблиці. Назва або псевдонім
таблиці і назва поля розділяються
крапкою. Назву поля у результуючій
таблиці можна змінити за допомогою
ключового слова AS
ім’я_таблиці.поле
AS нове_ім’я_поля
Після
службового слова FROM
через кому вказується перелік таблиць.
Для будь-якої таблиці через пропуск
можна задати її друге ім’я (псевдонім).
11)Групування
в запитах, використання простих функцій.
12)Багатотабличні
та вкладені запити.
13)Поняття
предметної області. Опис предметної
області.
14)Системний
аналіз предметної області.
15)ER-модель.
16)Підтримка
цілісності в реляційних базах даних
Цілісність
- відповідність між об’єктами реального
світу та їх взаємодіями в кожен момент
будь-якої зміни, при цьому повинна
зберігатись однозначна інтерпретація.
В
реляційній моделі прийманню цілісності
даних відводиться особливе місце.
Нагадаймо, що ключ чи потенційний ключ
– мінімальний набір атрибутів за
значенням якого можна одночасно
визначити будь-який користувацький
кортеж. Кожне відношення має хоча б
один ключ. Один з ключів є первинним
(Бажано використовувати цілочисельні
атрибути) наприклад № залікової книжки,
№ паспорта. Не допускається, щоб
первинний ключ мав невизначене значення.
При виборі способу зв’язку відношень
в БД виникає питання про те, якими
повинні бути зовнішні ключі, та вирішити
проблему чи можуть ключі приймати
значення Null. Тобто чи може існувати
деякий кортеж у відношенні, для якого
невідомий кортеж у пов’язаному з ним
відношенні. З іншого боку, необхідно
наперед обґрунтувати питання про те,
що відбувається при видалені
кортежа з відношення, на яке посилається
зовнішній ключ.
-операція
каскадуваня –
тобто знищення кортежей у відношенні
приведе до знищення кортежем у зв’язаному
відношенні. (Наприклад, знищення
відомостей про співробітника приведе
до знищення відомостей про його заробітну
плату); -операція
обмеження –
знищуються лише ті кортежі, для яких
зв’язаної інформації в інших відношеннях
нема. Наприклад, знищення прізвища
співробітника можливе лише тоді коли
нема відомостей про його заробітну
плату. Треба також передбачати, що буде
відбуватися в разі оновлення
первинного ключа відношення, на яке
посилається деякий зовнішній ключ.
Представлення
– це віртуальна таблиця, створена на
основі запиту до реальних таблиць.
Представлення виконується кожен раз,
коли відбувається до нього звертання.
Представлення дозволяють приховати
непотрібні деталі для різних користувачів
модифікування структури даних в зручному
для додатків вигляді; розмежувати права
доступу до даних і тим самим повищити
захист від несанкціонованого доступу.
Створення представлення CREATE VIEW
ім’я_представлення
[(ім’я_поля
[, ім’я_поля
...])]AS <select> [WITH CHECK OPTION];
ім’я_поля
– задає ім’я поля в представленні.
Якщо дане ім’я відсутнє, то вибирається
по замовчуванню ім’я стовпця з основної
таблиці. Кількість імен стовпців,
визначені в представлені, має відповідати
кількості і порядку стовпців, перерахованих
в <select>.
Команда
select, яка задає критерії вибору записів.
WITH
CHECK OPTION – забороняє
модифікацію представлень (застосування
команд INSERT, DELETE або UDATE відповідно до
представлень), якщо порушуються умови,
задані в конструкції WHERE. За допомогою
модифікації представлень можна змінювати
вміст основних таблиць. Але це можливо
в тому випадку, якщо усі поля таблиці
допускають наявність NULL-значень.
Представлення не можуть включати
конструкцію ORDER
BY.
Види
представлень.
Горизонтальне
представлення.
Використовується
для зменшення об’єму реальних таблиць
і обмеження користувачів до закритої
для них інформації. Вертикальне
представлення.
Цей
вид представлення відповідає операції
деякого відношення на ряд стовпчиків.
вик. Для приховування інформації, яка
не повинна бути доступною в конкретній
зовнішній моделі. Згруповані
представлення (подання).
10)Поняття запиту,оператор Select, умови запитів, прості запити.
17)Оператори dll (data definition language) в мові sql із заданням обмежень цілісності.
18)Представлення, види представлень.