43. Облік використання прибутку підприємства

Порядок використання прибутку визначає власник підприємства або уповноважений ним орган згідно з статутом підприємства.

За рахунок прибутку, в першу чергу здійснюються розрахунки з бюджетом, формуються цільові фонди на підприємстві, покриваються збитки минулих років.

Нерозподілений прибуток – це сума чистого прибутку, нерозподіленого у вигляді дивідендів між акціонерами і власниками підприємства.

Для обліку нерозподіленого прибутку або непокритих збитків передбачений рахунок 44 „Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)”- пасивний, балансовий.

По кредиту рахунка відображається збільшення прибутку від усіх видів діяльності, по дебету – збитки та використання прибутку.

До рахунку 44 відкривають такі субрахунки:

441 „Прибуток нерозподілений”

442 „Непокриті збитки”

443 „Прибуток, використаний у звітному періоді”

Чистий прибуток, одержаний акціонерним товариством як результат його господарської діяльності, після сплати податків до бюджету, спрямовується на виплату дивідендів учасникам товариства в розмірі, обумовленому зборами учасників товариства.

Сума, що залишається спрямовується на формування таких фондів:

- резервного фонду;

- фонду сплати дивідендів;

- фонду соціально-культурного розвитку.

В разі потреби підприємство можу формувати й інші фонди.

Збитки, що можуть виникнути в результаті діяльності підприємства, покриваються з резервного фонду, а у разі недостатності – з інших фондів, створених на підставі установчих документів.

1. Визначення результатів від реалізації Дт 70 Кт 79

2. Списання собівартості реалізації Дт 79 Кт 90

3. Списання адміністративних витрат Дт 79 Кт 92

4. Списання податку на прибуток Дт 79 Кт 981

5. Визначення фін. результату в кін. звітного періоду Дт 79 Кт 44.

44. Загальна характеристика фінансової звітності

Останнім етапом облікових робіт є складання фінансової звітності.

Фінансова звітність — це система взаємопов'язаних узагальнюючих показників, що відображають фінансовий стан підприємства на визначену дату і результати його діяльності за звітний період та базуються на бухгалтерському обліку підприємств.

Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства.

Класифікація звітності:

1) за будовою:

— звітність, у якій інформація наводиться станом на певну дату;

— звітність, що містить інформацію за певний (звітний) період.

2) за змістом і джерелами формування:

- статистична (містить інформацію, що є необхідною для статистичного вивчення господарської діяльності підприємств);

- фінансова (містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період);

- податкова (містить інформацію про валові доходи та валові витрати, фінансові результати та розрахунок сум податків, що підлягають сплаті до бюджету);

- спеціальна (подається з питань розрахунків і використання коштів фонду соціального страхування, пенсійного фонду, фонду зайнятості тощо);

- внутрішньогосподарська (управлінська) (відображає необхідну інформацію для прийняття рішень на рівні структурних підрозділів і розробляється підприємством самостійно).

3) за обсягами відображених результатів діяльності:

- повна;

- скорочена.

4) за періодичністю подання:

- річна;

- проміжна (щоквартальна, щомісячна).

Таким чином, суб'єкти підприємницької діяльності в Україні зобов'язані

подавати державну річну і квартальну фінансову звітність, яка складається із таких

типових форм:

Назва форм фінансової звітності Періоди подання за квартал за рік

Баланс (форма № 1) + +

Звіт про фінансові результати (форма № 2) + +

Звіт про рух грошових коштів (форма № 3) - +

Звіт про власний капітал (форма № 4) - +

Примітки до річної фінансової звітності (форма № 5) - +

Інформація за сегментами (форма 6) — додаток до форми № 5 - +

Розрахунок податкових різниць за даними бухгалтерського обліку (форма № 7) - +

Підприємства, що мають дочірні підприємства, крім фінансових звітів про власні господарські операції, складають та подають консолідовану фінансову звітність. Консолідована фінансова звітність відображає фінансовий стан і результати діяльності юридичної особи та її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці.

Об'єднання підприємств, крім власної звітності, складають і подають зведену фінансову звітність щодо всіх підприємств, які входять до їхнього складу.

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік, тобто період з 1 січня по 31 грудня. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року.

Фінансова звітність складається на основі даних бухгалтерського обліку, за достовірність якого несуть відповідальність керівник і головний бухгалтер підприємства.

Квартальна фінансова звітність (крім зведеної та консолідованої) подається підприємствами адресатам не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річна — не пізніше 20 лютого наступного за звітним року.

Підприємства, що мають дочірні підприємства, крім фінансових звітів про власні господарські операції, подають консолідовану фінансову звітність власникам (засновникам) у визначені ними терміни, але не пізніше 45 днів після закінчення звітного кварталу та не пізніше 15 квітня наступного за звітним року.

Датою подання фінансової звітності для підприємства вважається день фактичної її передачі за належністю, а в разі надсилання її поштою — дата одержання адресатом звітності, зазначена на штемпелі підприємства зв'язку, що обслуговує адресата.

Відкриті акціонерні товариства, підприємства — емітенти облігацій, банки, довірчі товариства, валютні та фондові біржі, інвестиційні фонди, інвестиційні компанії, кредитні спілки, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії та інші фінансові установи зобов'язані не пізніше 1 червня наступного за звітним року оприлюднювати річну фінансову звітність та консолідовану звітність шляхом публікації у періодичних виданнях або розповсюджувати її у вигляді окремих друкованих видань.