3. Порядок відкриття рахунків в банках. Облік операцій по рахунках в банках.

Для відкриття поточного рахунку підприємства подають установі банку такі документи:

1) заяву на відкриття рахунка;

2) копію свідоцтва про державну про державну реєстрацію підприємства, завірену нотаріально;

3) копію зареєстрованого статуту підприємства, завірену нотаріально;

4) довідку з податкової адміністрації, пенсійного фонду про взяття під-ва на облік;

5) картку зі зразками підписів осі, яким надано право розпорядження рахунком та підписання розрахункових документів. У картку включають також зразок відтиску печатки підприємства.

Між банком та клієнтом укладається договір на розрахунково-касове обслуговування, який є підставою для здійснення банком розрахунків відповідно до потреб підприємства.

Джерелами надходження готівки на поточний рахунок є:

- виручка від реалізації продукції;

- внески до статутного капіталу;

- зарахування готівки зданої з каси;

- фінансова допомога, ін.

Основні напрямки вибуття грошових коштів:

- оплата рахунків постачальників;

- видача готівки в касу;

- перерахування податків до бюджету;

- перерахування страхових внесків до Пенсійного фонду і Фонду соціального страхування, ін.

Для обліку наявності та руху грошових коштів, які знаходяться на рахунку в банку і які можуть бути використані для поточних операцій призначено рахунок 31 “Рахунки в банках”. Цей рахунок – активний, балансовий, призначений для обліку господарських засобів, і має такі субрахунки:

311 “Поточні рахунки в національній валюті”

312 “Поточні рахунки в іноземній валюті”

313 “Інші рахунки в банку в національній валюті”

314 “Інші рахунки в банку в іноземній валюті”

По дебету рахунка 31 відображається надходження грошових коштів, а по кредиту – їх використання.

Синтетичний облік ведеться в журналі-ордері №1.

4. Види безготівкових розрахунків в Україні.

Безготівкові розрахунки – це перерахування грошових коштів з рахунку підприємства-платника на рахунок підприємства-отримувача. Фінансовим посередником в цих розрахунках є банк, який надає послуги своїм клієнтам – підприємствам.

Перерахування безготівкових платежів здійснюється на підставі:

- платіжного доручення

- платіжної вимоги

- платіжної вимоги-доручення

- акредитиву

- розрахункових чеків

- векселів

- інкасових доручень (розпоряджень)

- меморіальних ордерів

Платіжне доручення – є розпорядженням обслуговуючому банку про перерахування визначеної суми на рахунок іншого підприємства, оформлене на спеціальному бланку. При розрахунках платіжними дорученнями ініціатором платежу виступає платник.

Платіжна вимога – призначена для зняття коштів з рахунків інших підприємств. Дебітор має право повністю або частково відмовитись від оплати платіжної вимоги (протягом 3-х робочих днів).

Платіжна вимога-доручення – це комбінований документ, який складається з двох частин: верхньої – вимоги постачальника (отримувача коштів) безпосередньо до покупця (платника) оплатити вартість відпущеної йому за договором продукції; та нижньої – доручення платника своєму банкові про перерахування з його рахунку визначених сум. Платіжна вимога-доручення

заповнюється постачальником і передається покупцеві разом з відвантаженою продукцією.

Акредитив – це форма розрахунків, за якої банк за дорученням свого клієнта (заявника акредитиву) зобов’язаний виконати платіж третій особі (бенефіціару) за поставлені товари чи надані послуги або передати повноваження іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.

Розрахунковий чек – це документ, що містить письмове розпорядження власника рахунка (чекодавця) обслуговуючому банку сплатити чекодержателю зазначену в чеку суму.

Вексель – письмово оформлене боргове зобов’язання, яке засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця сплатити після настання строку певну суму грошових коштів власнику векселя (векселедержателю).

Інкасові доручення (розпорядження) – виписуються ДПА на стягнення податків, штрафів, пені. Передаються до установи банку, яка обслуговує підприємство для стягнення коштів в безспірному порядку (без згоди підприємства).

Меморіальний ордер – це внутрішній документ банку, яким перераховуються або знімаються кошти з власника рахунку.

Сьогодні все більшого поширення набувають розрахунки за допомогою банківських платіжних карток (БПК). Банківські платіжні картки можуть застосовуватися:

• для здійснення безготівкових розрахунків;

• для отримання готівки;

• для видачі зарплатні працівникам.

Також для оперативного ведення клієнтом своїх рахунків у банку та обміну технологічною інформацією клієнти можуть застосовувати програмно-технічний комплекс „клієнт банку-банк клієнту" (далі — система „клієнт-банк"). Суть її полягає в тому, що розпорядник коштів підприємства, не виходячи із офісу, може контролювати рух коштів на рахунку. Доручення клієнт передає банку у вигляді електронної форми встановленого зразка. Банківська частина системи „клієнт- банк" забезпечує перевірку наведених електронних підписів, якими користується підприємство, на кожному розрахунковому документі в електронному вигляді клієнта та за платіжним файлом.

Банк реєструє всі здійснені операції з надходження та списання коштів з поточного рахунку в спеціальній виписці з особового рахунку з додаванням виправдовуючи документів. У виписці відображається залишок коштів на початок дня, їх надходження за день, перерахування коштів і їх видача в касу та залишок коштів на рахунку на кінець робочого дня.