32. Облік та документальне оформлення розрахунків з постачальниками і підрядниками

Досить часто операції з придбання товарів і операції з їх оплати не збігаються в часі. Тобто відбувається придбання товарів з відстроченням платежу. Такі операції призводять до виникнення кредиторської заборгованості. Основними контрагентами в таких розрахунках є постачальники і підрядники.

Постачальники – це юридичні або фізичні особи, які здійснюють постачання товарно-матеріальних цінностей або надають послуги чи виконують роботи.

Підрядники – спеціалізовані підприємства або фізичні особи, які виконують будівельно-вантажні роботи при спорудженні об’єктів на підставі договорів підряду на капітальне будівництво.

Порядок та формування розрахунків з постачальниками і підрядниками визначаються в господарських договорах. При купівлі товарів укладається договір купівлі-продажу. При розрахунках з вітчизняними постачальниками формуються наступні документи: накладна, ТТН, рахунки, акти приймання робіт, податкова накладна.

Надходження імпортних товарів проводиться на підставі зовнішньо-економічного договору купівлі-продажу, вантажно-митної декларації, приймального акту.

Перерахування коштів за поставлені товари залежно від форми розрахунків здійснюються на підставі таких документів: платіжне доручення, акредитив, інкасо, ВКО.

Облік розрахунків з постачальниками і підрядниками ведеться на рахунку 63 „Розрахунки з постачальниками та підрядниками”. Цей рахунок пасивний, балансовий, розрахунковий, призначений для обліку поточних зобов’язань.

По кредиту відображається заборгованість за одержані від постачальника товарно-матеріальні цінності, по дебету – її списання чи погашення.

Рахунок 63 має такі субрахунки:

631 „Розрахунки з вітчизняними постачальниками”;

632 „Розрахунки з іноземними постачальниками”;

633 „Розрахунки з учасниками ПФГ”.

Синтетичний облік розрахунків з постачальниками та підрядниками ведеться в журналі №3.

Аналітичний облік – окремо за кожним постачальником.

33. Заробітна плата: поняття, види та форми

Заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому вираженні, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовують

показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці відносяться нарахування

найманим працівникам у грошовій та натуральній формі за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат.

Фонд оплати праці складається з таких нарахувань:

• Основна заробітна плата — це винагорода за виконану роботу відповідно до

прийнятих норм праці.

• Додаткова заробітна плата — це винагорода за роботу понад встановлені

норми, за трудові успіхи, винахідливість і за особливі умови праці\

• Інші заохочувальні та компенсаційні виплати - виплати у формі

винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і

положеннями, компенсаційні та інші грошові та матеріальні виплати,

На підприємствах використовують дві форми оплати праці:

1) погодинну – оплата праці, яка залежить від кількості відпрацьованих

годин і тарифної ставки (окладу) за одну годину;

2) відрядну – оплата праці, яка залежить від кількості виготовленої

продукції чи виконаних робіт.

Як відрядна, так і погодинна форми оплати праці мають декілька різновидів, які

називають системами оплати праці.

Система оплати праці – це сукупність правил, які визначають співвідношення між мірою праці й мірою винагороди працівників.

Використовують такі системи оплати праці:

Проста погодинна – розмір заробітної плати залежить від кількості

відпрацьованого часу і кваліфікації працівника.

Погодинно-преміальна – крім оплати за тарифом, передбачається виплата премії за досягнення високих кількісних і якісних показників. Застосовується з метою підвищення матеріальної зацікавленості працівників у результатах їхньої праці

Пряма відрядна – це система, при застосуванні якої заробіток нараховується тільки за виконану роботу (виготовлену продукцію).

Відрядно-преміальна – це система, при якій крім заробітку за відрядними розцінками передбачено премії за перевиконання кількісних і якісних показників.

Відрядно-прогресивна – при цій системі, робота виконана в межах

встановлених норм, оплачується за звичайними відрядними розцінками, а частина

роботи, виконана понад норм, - за прогресивно-зростаючими розцінками і в

залежності від проценту виконання норм.

Акордна – при цій системі, норма і розцінка для виконавця або групи виконавців встановлюється не за кожною окремою операцією, а на весь комплекс робіт.

Відрядна бригадна – це оплата, яку визначають шляхом множення розцінки за одиницю роботи на фактично виконаний обсяг робіт бригадою.

Трудові книжки ведуться за місцем основної роботи. Записи відомостей щодо роботи за сумісництвом проводяться за бажанням працівника власником чи уповноваженим ним органом.