28. Облік цільового фінансування та цільових надходжень

Одним із видів забезпечень є кошти цільового фінансування i цільових надходжень. Незважаючи на те, що ці кошти надходять на підприємство ззовні (субсидії, асигнування, гуманітарна допомога) їх можна розглядати як власний капітал. Використання цих коштів має бути спрямоване тільки на здійснення заходів цільового призначення.

Для обліку використовують рахунок 48 „Цільове фінансування і цільові надходження" – пасивний, балансовий.

На цьому рахунку також обліковують цільові надходження, зокрема внески батьків на покриття витрат з утримання дітей у дитячих дошкільних закладах або відрахування з капіталів соціального розвитку на оплату путівок для дітей у таборах.

По кредиту рахунку 48 відображають кошти цільового призначення, отримані як джерело фінансування певних заходів, по дебету — використані суми за певними напрямками, визнання їх доходом, а також повернення невикористаних сум.

Отримане цільове фінансування визнається доходом протягом тих періодів, у яких були здійснені витрати, пов'язані з виконанням умов цільового фінансування. Тобто якщо підприємству надходять цільові кошти, це не означає, що ці кошти відразу ж будуть включені до доходу.

Якщо цільове фінансування отримано для капітальних вкладень, таке

фінансування відображається у складі доходів майбутніх періодів.

69 – 48.

29. Поняття і види зобов’язань.

Зобов’язання – заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди.

Порядок формування та відображення в звітності інформації про зобов’язання визначає П(С)БО 11 „Зобов’язання”.

Зобов’язання визнається, якщо:

1) його оцінка може бути достовірно визначена;

2) існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення.

Класифікація зобов’язань:

1) за строками погашення заборгованості:

- поточні;

- довгострокові;

2) залежно від оцінки зобов’язань:

- зобов’язання з повністю визначеними умовами;

- забезпечені;

- непередбачені зобов’язання;

3) за платністю:

- відсоткові - із виплатою відсотків позичальнику;

- безвідсоткові;

4) за видами кредиторів:

- зовнішні;

- внутрішні;

6) за виконанням умов погашення:

- прострочені зобов’язання;

- дійсні зобов’язання;

- відстрочені зобов’язання.

30. Облік довгосторових кредитів банку.

Кредит – економічні відносини, що виникають між кредитором і позичальником з приводу одержання останнім позики в грошовій або товарній формі на умовах повернення в певний строк зі сплатою відсотка.

Класифікація кредитів:

1) за призначенням:

- виробничі (машини, обладнання, що при їх експлуатації покупцями забезпечують отримання прибутку, за рахунок якого здійснюватиметься погашення кредиту);

- невиробничі (придбання продовольчих, промислових, споживчих та інших товарів);

- лізинговий (при передачі майна в лізинг);

2) за об’єктами:

- товарні (кредити у вигляді товару, або призначені для оплати товару);

- грошові (кредити у грошовій формі);

- комерційний (товарна форма кредиту, що характеризує кредитну угоду між двома суб’єктами підприємницької діяльності);

- банківський (кредит усім суб’єктам кредитування всіх форм власності на умовах кредитного договору);

- споживчий (кредит в нац. валюті фізичним особам);

3) за забезпеченням:

- забезпечені (кредити надаються під будь-які цінності);

- бланкові (видаються під письмове зобов’язання боржника погасити кредит в строк);

4) за строками:

- поточні (до 1 року);

- довгострокові (понад 1 рік);