21. Облік загальновиробничих витрат.

Під загальновиробничими розуміють витрати на організацію виробництва й управління роботою цехів та інших підрозділів основного і допоміжного виробництва. До загальновиробничих витрат належать:

1) витрати на управління виробництвом (заробітна плата апарату

управління цехами, дільницями тощо; відрахування на соціальні заходи; службові

відрядження);

2) амортизація основних засобів загально виробничого призначення;

3) витрати на вдосконалення технології та організації виробництва;

4) витрати на утримання виробничих приміщень (опалення, освітлення,

водопостачання тощо);

5) витрати на обслуговування виробничого процесу;

6) інші витрати.

Загальновиробничі витрати поділяються на постійні та змінні.

До постійних загальновиробничих витрат належать витрати на

обслуговування та управління виробництвом, які залишаються незмінними із

зміною обсягу діяльності.

До змінних загальновиробничих витрат належать витрати на

обслуговування та управління виробництвом, які змінюються пропорційно змінам

обсягу виробництва.

На рахунку 91 "Загальновиробничі витрати" ведеться облік виробничих накладних витрат на організацію виробництва та управління цехами, дільницями, відділеннями, бригадами та іншими підрозділами основного й допоміжного виробництва, а також витрати на утримання та експлуатацію машин і устаткування. Цей рахунок не застосовується підприємствами торгівлі.

Цей рахунок – активний, витратний, збірно-розподільчий.

По дебету рахунка відображається сума визнаних витрат, по кредиту – щомісячне з відповідним розподілом списання на рахунки 23 та 90.

Аналітичний облік ведеться за місцями виникнення, центрами і статтями (видами) витрат.

22. Поняття, класифікація і облік готової продукції

Готовою продукцією, призначеною для реалізації, є закінчена обробкою продукція, яка пройшла випробування, приймання і відповідає технічним вимогам і стандартам.

Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про готову продукцію визначаються в П(С)БО 9 «Запаси» і П(С)БО 16 «Витрати».

Готова продукція за характером класифікується:

1) за формою (матеріалізована, результати виконаних робіт, наданих послуг);

2) за ступенем готовності (готова, напівфабрикати, не готова);

3) за технологічною складністю (проста, складна).

Основними завданнями обліку готової продукції є:

- систематичний контроль за випуском готової продукції, станом її запасів і збереженням на складах, об'ємом виконаних робіт і послуг;

- в правильному документуванні відвантаженої і випущеної продукції;

- контроль за виконанням плану договорів-поставок за обсягом та асортиментом реалізованої продукції, організацією розрахунків з покупцями;

- вчасному і достовірному визначенні результатів від реалізації продукції і їх облік.

Синтетичний облік наявності і руху готової продукції за фактичною собівартістю ведеться на активному, балансовомурахунку 26 «Готова продукція».

По дебету рахунку 26 відображається надходження готової продукції власного виробництва по первісній вартості, по кредиту - її вибуття.

Аналітичний облік готової продукції на підприємстві ведеться по місцях зберігання і окремих видах в натуральному і вартісному показниках.