
- •Методика викладання екології
- •Передмова
- •Література
- •Лекція 2 мета, зміст і структура шкільної екологічної освіти План
- •Література
- •Лекція 1 методика викладання екології в сучасному освітньому просторі. Мета, зміст і структура шкільної екологічноїосвіти План
- •Лекція 2 методи навчання екології. Впровадження інноваційних методів навчання в шкільному курсі екології План
- •Література
- •1. Типи і структура уроків екології. Методичні особливості проведення лекцій, семінарів, лабораторних та практичних занять у шкільному курсі екології.
- •Лекція 4
- •Література
- •Лекція 6 о собливості екологічного виховання школярів та вивчення передового педагогічного досвіду екологічної освіти і виховання
- •Література
- •Бабанський ю. К. Проблеми підвищення ефективності педагогічних досліджень. – м., 1982.
- •Методика формування екологічних понять План
- •Основні етапи формування екологічних понять:
- •Способи формування екологічних понять:
- •Вчитель повинен проводити таку роботу над формуванням понять:
- •Література
- •Лекція 4 методи навчання екології План
- •Література
- •Лекція 5 впровадження інноваційних методів навчання в шкільному курсі екології План
- •Література
- •Лекція 6 форми навчальних занять з екології План
- •Література
- •Лекція 7 шкільний екологічний практикум План
- •Література
- •Лекція 8 к онтроль навчальних досягнень школярів – складова діагностування процесу вивчення екології План
- •Література
- •Лекція 9
- •Література
- •Лекція 10 позакласна робота 3 екології
- •Література
- •Лекція 6 о собливості екологічного виховання школярів та вивчення передового педагогічного досвіду екологічної освіти та виховання
- •Лекція 12 вивчення передового педагогічного досвіду екологічної освіти та виховання
- •Література
- •Бабанський ю. К. Проблеми підвищення ефективності педагогічних досліджень. – м., 1982.
- •Розділ іі Практичні заняття
- •Рекомендована література
- •Практичне заняття № 2
- •Рекомендована література
- •Практичне заняття № 3
- •Рекомендована література
- •Практичне заняття № 4-5
- •Рекомендована література
- •Практичне заняття № 6-7
- •Алгоритм
- •Рекомендована література
- •Практичне заняття №8
- •Рекомендована література
- •Практичне заняття № 9
- •Рекомендована література
- •Практичне заняття №10
- •Рекомендована література
- •Практичне заняття №11-12
- •Рекомендована література
- •Практичне заняття №13
- •Рекомендована література
- •Практичне заняття № 14
- •Рекомендована література
- •Практичне заняття № 15
- •Рекомендована література
- •Розділ ііі Завдання для самостійних робіт студентів
- •3 .1. Перелік теоретичних питань для підсумкового контролю
- •3.2. Теми для наукових рефератів
- •3.3. Завдання для практичної самостійної роботи
- •3 .4. Завдання до розробки планів-конспектів уроків
- •3.5. Практикум розв’язування екологічних задач
- •Завдання для самостійних робіт студентів
- •Теми для наукових рефератів
- •Завдання для практичної самостійної роботи
- •З авдання до розробки планів-конспектів уроків
- •Практикум розв’язування екологічних задач
- •Розділ іv Індивідуальна робота студентів
- •4.1. Методика екології як навчальний предмет. Зміст та структура шкільного курсу «Екологія»
- •4.2. Методи навчання екології
- •4.3. Форми навчальних занять з екології
- •4.4. Організаційні форми навчання в курсі «Екологія»
- •4.5. Матеріальне забезпечення екологічного відділу. Шкільна навчально-дослідна ділянка
- •4.6. Позакласна робота екологічного спрямування
- •3. Форми навчальних занять з екології
- •5. Матеріальне забезпечення екологічного відділу. Шкільна навчально-дослідна ділянка
- •Список використаних джерел
- •Тематика екологічних проектів
- •Додаток а
- •Для загальноосвітніх навчальних закладів
- •Додаток б Алгоритм підготовки вчителя до уроку екології
- •Додаток в Самоаналіз уроку екології
- •Додаток д Правила безпеки під час екологічних екскурсій
- •2. Під час екскурсії:
- •Додаток е Правила безпеки для учнів під час роботи в екологічному відділі куточка живої природи
- •2. Під час проведення роботи:
- •3. Після закінчення роботи:
- •Додаток є Правила безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці
- •1. Перед початком роботи:
- •2. Під час проведення роботи:
- •3. Після закінчення роботи:
- •Лекція 2 тема мета, зміст і структура шкільної екологічної освіти План
- •Лекція 3 методи навчання екології. Впровадження інноваційних методів навчання в шкільному курсі екології
- •Література
- •Література
- •1.Бабанський ю. К. Проблеми підвищення ефективності педагогічних досліджень. – м., 1982.
Лекція 4
М АТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ ЕКОЛОГІЇ
План
1. Матеріальна база навчання екології. Склад і значення матеріального забезпечення процесу навчання еколога.
2.Шкільний кабінет екології, особливості його організації та інтегративний характер обладнання, значення в організації екологічної освіти учнів.
3. Куточок живої природи в школі, особливості розміщення, добір живих об’єктів, організація догляду та проведення експериментальної роботи з екології.
4. Екологічний відділ шкільної навчально-дослідної ділянки: розміщення, добір об’єктів, методика проведення спостережень і дослідів.
5. Шкільні екологічні стежки: навчальні; навчально-пізнавальні; інформаційні.
Тези лекції
У процесі вивчення екології учні загальноосвітніх навчальних закладів не лише засвоюють певну суму теоретичних знань, а й набувають теоретичних навичок. У кожній школі для цього має бути відповідна навчально-матеріальна база: кабінет екології з препараторською кімнатою й куточком живої природи, екологічний відділ навчально-дослідної ділянки, наочні посібники, лабораторне обладнання, інвентар, а також науково-методична література для вчителя й науково-популярна для учнів.
Кабінет екології є місцем проведення навчально-виховної роботи на уроках і позаурочний час, що здійснюється за комплексного використання засобів навчання, демонстрування дослідів, виконання самостійних експериментальних, лабораторних, практичних робіт, роботи з книгою, довідниками та роздатковим матеріалом.
Для успішного проведення занять екологічний кабінет повинен мати лабораторні і демонстраційні столи, підставки для кімнатних рослин і акваріумів, класну дошку, підставки і екран для використання проекційної апаратури, лабораторні шафи і стелажі для розміщення навчального обладнання і роздаткового матеріалу. Обладнання кабінету повинно не тільки відповідати навчально-виховним цілям, а й сприяти естетичному вихованню учнів.
Влаштовуючи екологічний кабінет, слід звернути увагу на колір стін, панелей, меблів. Кольори повинні бути з матовим відтінком, щоб не утворювалися відблиски при прямому попаданні променів. Стіни рекомендується фарбувати в білий або світло-зелений колір, а меблі – у світло-коричневий або не фарбувати, а лише покрити безколірним лаком.
Теоретичне вивчення основ наук без зв’язку з практикою не може забезпечити всебічного розвитку молодого покоління. Тому викладання екології в школі має пов’язуватися з працею учнів на шкільній навчально-дослідній ділянці. Екологічний відділ шкільної навчально-дослідної ділянки є базою для формування в учнів практичних умінь і навичок. Вона дає можливість вчителеві проводити практичні заняття, заняття гуртка, дослідну роботу, екскурсії, уроки серед природи.
У 1995 р. наказом Міністерства освіти і науки України було затверджено «Положення про навчально-дослідну земельну ділянку загальноосвітніх та позашкільних навчально-виховних закладів»
Навчально-дослідна земельна ділянка закладу освіти є базою проведення навчальних і практичних занять, передбачених програмою.
Навчально-дослідна земельна ділянка надається в порядку, встановленому Земельним кодексом України.
На шкільній навчально-дослідній земельній ділянці може бути відкритий і закритий ґрунт, підсобне приміщення тощо. Навчально-дослідна ділянка міських шкіл може мати колекційний, квітково-декоративний, селекційно-генетичний, дендрологічний та інші відділки.
Куточок живої природи є невід’ємною складовою частиною кабінету екології загальноосвітнього навчального закладу. В ньому учні систематично доглядають за рослинами і тваринами, закладають досліди та проводять експерименти. В куточку живої природи вчитель має змогу виховувати в учнів інтерес і любов до природи, до праці, прищеплювати практичні вміння й навички, збагачувати знання, розширювати світогляд і розвивати допитливість.
Для куточка живої природи, залежно від умов школи, вибирають світлу кімнату площею 20-40 м2 із вікнами, що виходять на південь або південний схід. Підлогу кімнати покривають лінолеумом або керамічними плитками.
Якщо в школі немає спеціального приміщення для куточка живої природи, то взимку дослідну роботу з рослинництва учні проводять у шкільній теплиці. Рослини й тварини можна утримувати також у препараторській, частину рослин – розміщувати в класі-лабораторії на спеціальних підставках.