Література

1. Джигерей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища: Навчальний посібник. – К.: Знання, 2000. – 52с.

2. Дорошенко Ю., Семенюк Н., Семко Л. Біологія та екологія з комп’ютером. – К.: Шкільний світ, 2005. – 126 с.

3. Злобін Ю.А. Основи екології: Підручник. – К.: Лібра, 1998. – С.31-32, 36-58, 62-75.

4. Шабанов Д. А., Кравченко М. О. Екологія у шкільному курсі біології. – Харків: Основа, 2005. – 138 с.

5. Шабанов Д. А., Кравченко М. О. Екологія в шкільному курсі біології. – Харків: Основа, 2005. – 144 с.

Лекція 2 мета, зміст і структура шкільної екологічної освіти План

1 . Стратегії екологічної освіти в Україні. Зміст, структура, мета, завдання та функції шкільної екологічної освіти, її варіативний та елективний характер.

2. Мультидисциплінарний та внутрішньодисциплінарний підходи до розгортання змісту екологічної освіти.

3. Спрямованість змісту на формування особистості з екологічною світоглядною установкою.

Тези лекції

Зміст шкільної екології ґрунтується на багатьох навчальних дисциплінах, тому проблема вибору раціональних методів її викладання актуальна для сучасної школи. Усвідомлення сутності методу, його характеристики, різноманітності, критеріїв вибору і поєднання в кожній конкретній навчальній ситуації залежить від творчої діяльності вчителя.

Під час вибору методів викладання екології враховують:

• зміст теми;

• вікові особливості учнів;

• можливості матеріальної бази школи;

• методичну підготовку вчителя;

• профіль школи.

Об’єктивний вибір методів дозволяє правильно узгодити слово вчителя та навчальну діяльність учня. З допомогою методів вчитель орієнтує учнів або на відтворення знань, або на творче їх набуття і використання.

Зміст управлінської діяльності вчителя визначається об’єктивними механізмами, процесом оволодіння школярами змістом навчального предмета та внутрішніми можливостями учнів.

При викладанні шкільного курсу екології методи виконують три функції:

• навчальну;

• виховну;

• розвиваючу.

Навчальна функція методів спрямована на оволодіння знаннями, уміннями і навичками. Вчитель використовує такі способи діяльності, що дозволяють учням отримати реальне знання предмета, навчають учня конкретним поняттям і діям. Важливе значення має установка «з якою метою навчати та які якості особистості сформувати в процесі навчання».

Виховна функція методу реалізується у виробленні морально-етичних та трудових якостей школяра. Від цього залежить перехід знань у переконання, у певну систему поглядів.

Для вивчення основ екології важливо розвивати в дітей самостійність оцінюючих суджень, аргументацію думки на основі зіткнення різних точок зору, уміння відстоювати власний погляд на проблему.

Розвиваюча функція виражається у формуванні свідомого оволодіння знаннями. Функція передбачає активність кожного методу на всіх рівнях навчання: при засвоєнні знань на репродуктивному рівні, при використанні елементів дослідницького пошуку в навчальних цілях. Однією з важливих умов вибору оптимальних методів є врахування різноманітних об’єктів, що створюють передумови для різноманітної і глибокої їх характеристики з урахуванням конкретних навчальних тем.

Теоретичні аспекти екологічної освіти та виховання значною мірою реалізуються на уроках біології (екології). Великі виховні можливості має позакласна та позашкільна робота з предмета.

Враховуючи специфіку психолого-педагогічних методів і психологічні особливості старшокласників, у навчально-виховний процес у 10-11 класах доцільно впроваджувати такі комплексні форми й засоби екологічної освіти та виховання: еколого-психологічний тренінг; інтегрально-пошукові групові та рольові ігри; творчу «терапію»; імітаційне моделювання.