
- •1.Юриспруденція та її склад
- •2. Предмет теорії держави та права
- •3.Функції теорії держави і права
- •4.Поняття і зміст методології юридичної науки
- •5.Тдп як наука та навчальна дисципліна
- •7. Соціальне регулювання в первісному суспільстві
- •10. Поняття та основні властивості права
- •11. Принципи права
- •12.Функції права
- •14. Єдність, відмінності та типи зв’язків держави та права
- •17. Поняття і види норм: природні, технічні, соціальні
- •21. Поняття та ознаки норми права
- •23.Способи викладення правових норм
- •27. Суб’єкти правовідносин: поняття та види
- •32. Поняття та структура юридичного обов’язку
- •36. Правова культура: поняття та структура
- •37. Правова культура суспільства та правова культура особистості
- •38.Правова соціалізація і правове виховання
- •40. Поняття та види джерел права
- •47. Публічне та приватне право
- •49.Галузі права та інститути права
- •50. Співвідношення між нормами міжнародного і національного права
- •51. Законодавство: поняття та склад
- •54. Поняття та види систематизації нормативно-правових актів
- •55. Поняття, зміст та стадії юридичного процесу
- •56.Види юридичного процесу
- •68.Поняття та різновид тлумачення права
- •77. Види правопорушень
- •78. Об’єктивно протиправне діяння
- •79. Причини правопорушень та шляхи їх усунення
- •80. Соціальна відповідальність та її види
- •83. Функції юридичної відповідальності
- •84. Види юрид. Відповідальності
- •87. Поняття, ознаки та структура правового статусу
- •88. Правовий статус особистості: поняття, структура, види
- •89. Поняття, принципи та гарантії законності
- •125 Апарат держави як центральна частина її механізму
- •137Становл. І розв конц соц д-ви
- •140. Цивілізаційний підхід у державознавстві
1.Юриспруденція та її склад
Юриспруденція — комплексна наука, що вивчає сутнісні властивості держави і права; сукупність правових знань, практична діяльність юристів і система їхньої підготовки. Це система знань про об'єктивні закономірності (необхідності) і випадковості виникнення, розвитку і функціонування права і держави в їхній структурній розмаїтості, їхнє місце і роль у суспільному житті.
Юриспруденція - спеціалізована галузь знань у сфері суспільствознавства. Якщо суспільствознавство - галузь знань про суспільство взагалі, то юриспруденція - галузь знань про право і державу. Історично як самостійна галузь суспільствознавства юриспруденція виникла в Стародавньому Римі: наприкінці IV - початку III ст. до н.е. з'явився термін "юриспруденція", а до початку I століття до н.е. відбулося її оформлення як системи володіння навичками професійно-юридичної майстерності. Наприкінці середніх віків юриспруденція розвивається вже в якості зведеної наукової дисципліни.
Таким чином під юриспруденцією розуміють декілька взаємопов'язаних понять:
Науку про державу та право, що вивчають результати правового регулювання і висувають правові ідеї про можливості внесення прогресивних змін у механізм і способи регулювання суспільства.
Сукупність знань про державу, управління, право, наявність яких дає підставу для професійного заняття юридичною діяльністю.
Практичне застосування юридичних знань, діяльність юристів.
Систему підготовки фахівців-юристів у юридичних навчальних закладах.
Склад юриспруденції:
У системі юриспруденції можуть бути виділені такі групи юридичних дисциплін:
синтезуючі дисципліни - філософія права, теорія держави і права (загальнотеоретична юриспруденція), соціологія права, порівняльне правознавство, історія держави і права, історія вчень про державу і право;
галузеві дисципліни - конституційне право, цивільне право, кримінальне право, господарське право, цивільно-процесуальне право тощо;
комплексні дисципліни - банківське право, податкове право, митне право, екологічне право тощо;
прикладні дисципліни - криміналістика, кримінологія, юридична психологія, судова психіатрія;
організаційні дисципліни - судоустрій, прокуратура, адвокатура, нотаріат;
міжнародно-правові дисципліни - міжнародне приватне право, міжнародне публічне право;
регіональні дисципліни - право Ради Європи, право Європейського Союзу, право ВТО.
2. Предмет теорії держави та права
Тео́рія держа́ви і пра́ва (ТДП) — фундаментальна галузь юриспруденції і навчальна дисципліна, що вивчає державу і право.
Предметом науки є система категорій чи відносин, які досліджуються наукою з метою отримання певного приросту знань.
Предметом теорії держави і права є загальні закономірності зародження, виникнення, функціонування та вдосконалення держави і права.
Оскільки теорія держави і права характеризується як самостійна юридична наука, то її предмету властиві певні особливості, що визначають його своєрідність.
Оскільки держава і право функціонують в рамках суспільства і взаємодіють з ним, а суспільство розвивається за певними законами та закономірностями, то предметом теорії є вивчення тих закономірностей суспільного розвитку, що безпосередньо впливають на державу та право.
Теорія вивчає закономірності, що мають об'єктивний характер. Вони визначаються впродовж тривалого періоду розвитку державності і залежать від рівня розвитку суспільних відносин.
Закономірності, що вивчаються теорією, мають загальний характер. Вони характеризують державу і право як логічно завершені явища, не враховуючи історичних та національних особливостей певної держави.
Оскільки
основу будь-якого суспільства складають економічні відносини, то предметом теорії є визначення взаємодії державно-правових інститутів та економічних відносин.
Окрім держави існує система органів та організацій що беруть участь у розробці, прийнятті та реалізації політичних рішень. Ці організації складають поняття політичної системи. І предметом теорії є визначення взаємодії держави та інших елементів політичної системи в процесі реалізації владних повноважень.
Оскільки держава і право регламентують суспільні відносини як самостійно так і в процесі взаємодії між собою, то закономірності, що вивчаються теорією, можуть бути притаманні як державі і праву одночасно, так і окремо кожній з цих категорій.
Оскільки держава і право є динамічними явищами що постійно розвиваються, то теорія вивчає закономірності та перспективи їх розвитку (правова держава, громадянське суспільство).