7. Склад і класифікація видатків

Під видатками розуміють державні платежі, які не підлягають поверненню, тобто такі платежі, які не створюють фінансові вимоги.

Видатки, здійснювані за рахунок загального фонду бюджету, називаються видатками загального фонду, а здійснювані за рахунок спеціального фонду – видатками спеціального фонду.

Видатки бюджетних установ:

Залежно від джерел покриття:

- видатки загального фонду;

- видатки спеціального фонду.

Залежно від етапу руху бюджетних коштів:

- касові видатки;

- фактичні видатки.

Згідно з бюджетною класифікацією:

- функціональна класифікація;

- відомча класифікація;

- економічна класифікація;

- програмна класифікація.

Касовими видатками вважаються всі виплати, здійснені з поточних чи реєстраційних рахунків як готівкою, так і шляхом безготівкових перерахувань. Повернення грошових коштів на рахунки приводить до відновлення, тобто зменшення касових видатків. Основним завданням обліку касових видатків є забезпечення контролю за цільовим витрачанням бюджетних коштів відповідно до кошторисних асигнувань.

Фактичні видатки– це дійсні, кінцеві видатки установи, оформленні відповідними документами, разом із видатками за неоплаченими рахунками кредиторів, за нарахованою, але не виплаченою заробітною платою і стипендіями.

Приклади касових і фактичних видатків: перераховані кошти з рахунка лікарняні постачальникові за продукти харчування – касові видатки, а вартість продуктів харчування, витрачених на харчування хворих, - фактичні видатки; отримання готівки з рахунків у банку чи казначействі до каси для виплати – фактичні видатки.

Бюджетна класифікація видатків застосовується для здійснення контролю за фінансовою діяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування інших розпорядників бюджетних коштів, проведення аналізу за функціональними й економічними категоріями видатків, забезпечення загальнодержавної та міжнародної порівнянності бюджетних показників.

Згідно з бюджетною класифікацією видатки класифікуються за:

1) функціями, з виконанням яких пов'язані видатки та кредитування бюджету (функціональна класифікація видатків та кредитування бюджету);

2) бюджетними програмами (програмна класифікація видатків та кредитування бюджету);

3) ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (відомча класифікація видатків та кредитування бюджету);

4) економічною характеристикою операцій, при проведенні яких здійснюються ці видатки (економічна класифікація видатків бюджету).

Відомча класифікація видатків (КВКВ) містить перелік головних розпорядників бюджетних коштів для систематизації видатків та кредитування бюджету за ознакою головного розпорядника бюджетних коштів. На основі відомчої класифікації видатків ДКУ складає та веде єдиний реєстр розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів.

Програмна класифікація видатків (КПКВ) використовується у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі.

Економічна класифікація видатків (КЕКВ) на відміну від попередніх, має забезпечує єдиний підхід до всіх учасників бюджетного процесу з точки зору виконання бюджету. Тобто економічна класифікація видатків призначена для чіткого розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними ознаками з детальним розподілом коштів за їх предметними ознаками (заробітна плата, нарахування, усі види господарської діяльності, виплати населенню, що іменуються як трансферти населенню, та інші категорії).