2. Антропогенний вплив на річки Карпатського регіону

Останнім часом якість води (зокрема мінералізація) в гірських річках практично не змінилася і близька до природної. Верхні гірські ділянки річок, де практично відсутня господарська діяльність, – чисті з водою високої якості. Але з просуванням до низу і розширенням річкових долин, активізується господарська діяльність, внаслідок чого відбувається інтенсивне антропогенне забруднення понизь гірських річок. Надходження неочищених чи недостатньо очищених стічних вод у річки призводить до різкого збільшення концентрації біогенних та органічних речовин, погіршення кисневого режиму, бактеріального забруднення.

За характером забрудненням річки Закарпаття та Передкарпаття дещо різняться. У Закарпатті, де більш розвинене аграрне господарство та лісопереробна промисловість, на багатьох річках відмічається значне скидання забруднених стічних вод з органічними забруднювачами. Серед річок, що найбільше потерпають від цього, – р. Уж, в басейні якої скидається 14% всього об’єму забруднених вод області. Результатом цього є значне забруднення річки органічними речовинами, особливо в районі м. Ужгорода і нижче, що призводить до зміни річкового гідробіологічного комплексу. Зараз можна спостерігати нетипове зовсім для річок регіону заростання русла Ужу заростями водних рослин, зокрема водопериці колосистої, яку вважають індикатором антропогенної евтрофікації.

Басейни Передкарпаття більш забруднені. Води тут містять як речовини органічного, так і неорганічного походження, що пов’язано із значним розвитком гірничої справи.

Найбільше потерпають гірські водозбори від масових рубок лісу на верхніх ділянках водозборів.

У гірських районах Карпат площа лісів зменшилася в 1,5-2 рази (сучасна лісистість територій складає 50%), в Передкарпатті – до 35%. Перевипас на полонинах – причина посилення процесів площинного змиву і зародження лінійної ерозії. Це призводить до посилення змивання ґрунту.

Різко знизилася і рибопродуктивність Карпатських річок (у 4-5 разів). Деякі види цінних риб (дунайський лосось та ін.) збереглися лише поодинокими екземплярами.

Головні проблеми річок регіону:

· катастрофічні паводки і їх руйнівні наслідки;

· водна ерозія;

· оглеєння ґрунтів і, як результат, водний дефіцит ґрунтів.

Розділ 3. Еколого-геологічні проблеми Карпатської гірсько-складчастої області

Екологічна ситуація Карпатської гірсько-складчастої області є дуже напруженою.Цьому є багато пояснень. До факторів, які обумовлюють складну екологічну ситуацію, належать:

1. Порушення законів природокористування при обґрунтуванні моделей споживання і виробництва та розвитку територій.

2. Галузевий підхід при плануванні природокористування, відсутність системного підходу та інтегрального управління природними ресурсами, недостатнє екологічне обґрунтування обсягів використання ресурсів.

3. Руйнування у процесі освоєння території і господарської діяльності біогеоценотичного покриву і функціональної цілісності природних екосистем,порушення оптимальної структури ландшафтоформуючих компонентів наводозборах рік.

4. Екологічно необґрунтована (деформована) структура промислово-виробничого сектора економіки, недостатня потужність і ефективність пилогазоочисних установок та споруд для очищення промислових і комунально-побутових зворотних вод.

5. Недотримання у всіх сферах виробничої діяльності природоохоронних вимог і основних принципів сталого природокористування.

6. Розселення людей і забудова територій без урахування наявності зсувонебезпечних ділянок, селевих потоків, карсту та ймовірності затоплення території.

7. Розорювання земель на ерозійно-небезпечних схилах, відсутність системи протиерозійних і стокорегулюючих заходів.

8. Значне зменшення лісистості водозборів рік, зниження верхньої межі лісу, порушення вікової структури і спрощення видового складу лісових насаджень.

9. Порушення технології лісозаготівель, переважання наземного тракторного трелювання деревини, захаращення русел водотоків.

Ступінь ураженості несприятливими природно-антропогенними процесами на території Чернівецької і південної частини Львівської областей характеризується як сильний (від 26 до 50 % території), а на території Закарпатської області - їх практично мало (менш як 3 %), решта території регіону має середню ступінь ураженості (11-25 %). Серед цих процесів переважають зсуви, селі, яружна і площинна, ерозії, просадження лесових порід тощо.

Сумарна забрудненість природного середовища оцінюється як умовно чиста (гірська частина), помірно забруднена (Предкарпаття і Закарпаття), забруднена та дуже забруднена (Чернівецька та деякі райони Івано-Франківської областей).

Розділ 4. Заходи щодо охорони довкілля у Карпатській гірсько-складчастій області.

Господарська діяльність людини завжди була пов’язана з негативним впливом на оточуюче природне середовище. Прискорений розвиток хімічної та інших галузей промисловості, широке застосування корисних копалин, розширення використання різних видів транспорту, в першу чергу автомобільного, супроводжується надходженням в довкілля великої кількості різноманітних хімічних сполук. Це примушує нас рахуватися з можливістю виникнення дуже несприятливих наслідків: порушення нормальної життєдіяльності біосфери, зміни клімату, скорочення чисельності та зникнення багатьох видів живих організмів, зниження врожайності сільськогосподарських культур, погіршення здоров(я людства. Значна кількість токсичних речовин, які надходять у середовище, має канцерогенні властивості, що викликають зміни генетичного коду і призводять до підвищення захворюваності населення.

Карпатський регіон на Екологічній карті Європи є єдиною зеленою (екологічно чистою) плямою, де ще збереглися природні екосистеми, де лісами регенерується чисте повітря, де беруть початок головні річки басейнів Чорного і Балтійського морів, де зберігаються умови для рекреації і туризму, де можна зберегти генетичний фонд населення Європи.

Нинішній кризовий екологічний стан в Україні сформований протя-

гом багатьох років через зневажання об’єктивних законів розвитку та

відтворення природно-ресурсного комплексу. Карпатська область серед інших регіонів України ще не зазнала критичних втручань з боку людини, тут ще збереглись можливості для розвитку рекреаційної індустрії, туризму, відпочинку та оздоровлення українського народу.

Для території Західного регіону України першочерговим є:

1) ліквідація наслідків природно-техногенних аварій, катастроф та

інших природно-техногенних порушень довкілля, які вже відбулися;

2) оцінка впливів на навколишнє середовище (ОВНС) існуючих та

проектованих техногенно небезпечних об’єктів;

3) створення комп'ютерної інформаційно-аналітичної системи екологічного моніторингу та природно-техногенної безпеки областей, регіонів і держави загалом.

Велике значення для оздоровлення довкілля Карпатського регіону

має розширення мережі природно-заповідного фонду. На черзі створен-

ня міждержавного біосферного заповідника “Гуцульські Альпи (Чивчи-

ни-Марамуреш)”,

Для покращення екологічного стану довкілля на території Карпатської гірсько-складчастої області необхідно:

- забезпечити здійснення повітроохоронних заходів на підприємствах-забруднювачах атмосферного повітря.

- розширити та реконструювати міські очисні споруди, вирішити питання зменшення накопичення відходів (мулу) в мулових картах шляхом запровадження виробництва біогазу;

- побудувати сміттєпереробний (сміттєсортувальний) завод.

- забезпечити збереження та догляд за існуючими зеленими насадженнями;

- організувати навчання посадових осіб і керівників підприємств з питань охорони навколишнього середовища;

- впровадити систему інформування населення щодо охорони навколишнього середовища і проблем екологічної безпеки через теле- і радіопрограми, спеціальні випуски у газетах; забезпечити демонстрацію у школах фільмів на екологічну тематику: «День Землі», «День довкілля» та ін.;

- забезпечити викладання у школах дисциплін з питань охорони навколишнього природного середовища та енергозбереження.