2. Кліматичні та гідрологічні умови

Клімат Карпатських гір істотно відрізняється від клімату прилеглих рівнинних територій і формується в умовах вертикальної поясності. Він характеризується великою кількістю опадів і високою вологістю повітря, значною тривалістю морозного періоду, порівняно низькими температурами повітря і ґрунту. В умовах Карпат винятково важливим кліматотвірним чинником є рельєф — його висота, стрімкість схилів, залісненість території тощо. У цілому клімат Українських Карпат помірно континентальний, теплий, з циклонічними та антициклонічними вторгненнями атлантичного повітря. Пересічна річна температура повітря в Українських Карпатах становить +5...+7°С, а на найвищих гірських масивах — Чорногорі, Свидовці, Гринявських горах — до +4°С і менше. Навіть в умовах низькогір'я річні температури повітря не перевищують +7°С. На одних і тих самих висотах температура повітря над південно-західними схилами Карпат дещо вища, ніж над північно-східними. Пересічна річна кількість опадів у Карпатах коливається в межах 800-2000 мм і більше. Максимальна кількість опадів випадає влітку, мінімальна — взимку і напровесні. Значно підвищені масиви і високі вершини гір отримують понад 1500 мм опадів. Найбільше опадів в околиці с. Руська Мокра (2238 мм) в Закарпатті. Відносна вологість повітря в Карпатах висока, дні (у квітні-жовтні) з відносною вологістю нижчою від 30% тут бувають дуже рідко. Великий вплив на кількість опадів, їх розподіл за порами року мають циклони. Через гірські масиви протягом року проходять циклони з південного заходу на північний схід. Повітря, що його приносять циклони з південного заходу, підіймається по південно-західних (закарпатських) схилах гір, охолоджується і залишає там частину своєї вологи у вигляді дощу і снігу. Особливо активна циклонічна діяльність взимку. Циклони, що перевалили через гори, над Передкарпатським схилом уже зневоднені. На північно-східні схили Карпат волога переважно надходить з північного заходу і північного сходу. Бар'єрний ефект виявляється як на закарпатському, так і на передкарпатському схилах гір, але на закарпатських схилах цей ефект значно більший. У Карпатах часто бувають заметілі — понад 20 днів на рік. Найбільша їх інтенсивність на підвищених територіях карпатського середньогір'я. Карпатські гори посідають перше місце в Україні за кількістю грозових днів (понад 10 на рік). Найчастіше вони бувають на високогір'ях. Великої шкоди в горах завдають селі. У південно-східній і південній частинах гір трапляються зливові водно-щебеневі селі. В межах Во-додільно-Верховинського і Вулканічного гірських масивів формуються сніжно-дощові, водно-щебеневі і водно-дрібнобрилові селі. Карпати належать до найбільш лавинонебезпечного регіону України. Найчастіше лавини сходять у Чорногорі.

Карпати зі значною зволоженістю території мають досить густу і розгалужену річкову сітку, причому на краще зволожених південно-західних схилах. Через центральну частину гір проходить головний Карпатський вододіл, який у північно-західній і центральній частинах простягається вздовж Вододільно-Верховинського хребта. Тут беруть початок річки північно-східного схилу Карпат. Серед них р. Сян, що впадає у Віслу, Дністер і його праві притоки: Тисмениця, Стрий, Свіча, Лімниця, Бистриця Солотвинська і Бистриця Надвірнянська. На південний схід від Івано-Франківська карпатські річки течуть уже не в Дністер, а в Прут (мал.81), який впадає в Дунай. Прут поблизу Дністра перехоплює всі карпатські річки, найбільшою з них є його права притока Черемош (його формують Білий Черемош і Чорний Черемош).