Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Львівський національний університет ім.Івана Франка

Природничий коледж

Курсова робота на тему: «Екологічний стан довкілля промислово-міських агломерацій Карпатської гірсько-складчастої області»

Виконав:

Студент групи ГЛК-31

Плетінка Руслан

Викладач:

Ніноленко П. М.

Львів 2013

Зміст

Вступ

Розділ 1. Характеристика природніх умов Карпатської гірсько-складчастої області

1. Рельєф

2. Кліматичні та гідрологічні умови

3. Геологічна будова

4. Грунти

5. Корисні копалини

Розділ 2. Техногенне навантаження Карпатської гірсько-складчастої області

1. Техногенне навантаження на території м.Івано-Франківськ

2. Техногенне навантаження на території м.Ужгород

3. Антропогенний вплив на річки Карпатського регіону

Розділ 3. Еколого-геологічні проблеми Карпатської гірсько-складчастої області

Розділ 4. Заходи щодо охорони довкілля у Карпатській гірсько-складчастій області

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Карпатська гірсько-складчаста область знаходиться на заході України. До її складу входять:

• Львівська область

• Івано-Франківська область

• Закарпатська область

• Чернівецька область.

Площа району становить 56,6 тис. км² (9,4 % території країни), з них Львівська область займає 21,8 тис. км², Івано-Франківська — 13,9 тис. км², Закарпатська — 12,8 тис. км², Чернівецька — 8,1 тис. км². Карпатський район межує з Польщею, Румунією, Молдовою, Угорщиною і Словаччиною, що зумовлює вигідність його географічного положення. Зв'язки з західними сусідами простежуються як на виробничому рівні, так і в сфері культури, в особливостях національного складу району. Територією району проходять найважливіші транспортні шляхи.

Він забезпечений найрізноманітнішими природними ресурсами:

• водними (найчисельніші і найменше забруднені, вони використовуються в основному для отримання гідроенергії на невеликих електростанціях, для потреб промисловості і комунального водопостачання),

• лісовими (лісистість економічного району найвища в Україні),

• мінеральними (нафта, газ, кам'яне і буре вугілля, калійні солі, самородна сірка та ін.).

Родовища деяких копалин наявні тільки тут і мають виняткову цінність для країни.

Розділ 1. Характеристика природніх умов

1.1.Рельєф Карпатської гірсько-складчастої області

Українська частина Східних Карпат, як і вся Карпатська дуга, відноситься до Альпійської геосинклінальної області. Вони входять до складу північної гілки Альпійського складчастого поясу. Складні складчасто-покривні структури, що їх утворюють, виникли головним чином в результаті кайнозойської (альпійської) складчастості. В Карпатських горах виділяють дві основні тектонічні зони - Зовнішніх флішових Карпат та Внутрішніх вапняково-кристалічно-вулканічних Карпат, які облямовані Передкарпатським крайовим та Закарпатським внутрішнім прогинами. Українські Карпати - це переважно Зовнішні Карпати, оскільки друга зона тут глибоко опущена і прихована під неогеновими відкладами. В межах України тільки Мармароська зону, частина вітчизняних геоморфологів відносить до Внутрішніх Карпат. Природною межею між Зовнішніми Карпатами і Закарпатським прогином є Пенінська зона. В геологічній будові території переважають товщі крейдового та палеогенового флішу - пісковики, алевроліти і аргіліти; трапляються виходи юрських вапняків (Пенінська або Стрімчакова зона) та палеозойських кристалічних сланців (Мармароська зона). Вулканогенні утворення представлені андезитами, базальтами та туфами (Вулканічні Карпати). Українські Карпати є середньовисотними горами і не досягають снігової лінії. Найбільші підняття вершинної поверхні характерні для Чорногори (2061 м), Мармароського кристалічного масиву (1946 м), Свидовця (1883 м), Горган (1836 м). Сучасний рельєф утворився внаслідок нерівномірних новітніх піднімань (в пліоцені - четвертинному періоді) і ерозійного розчленування. Менша стійкість флішових порід проти денудації - причина типових для Карпат згладжених форм рельєфу. Твердість та стійкість кристалічних порід Мармароського масиву зумовили сильно розчленований рельєф цієї території з глибокими ущелинами, гострими гребенями та вершинами. На Чорногорі, Свидовці та Мармарошах представлені сліди плейстоценового зледеніння - кари, льодовикові цирки, трогові долини та морени. Пенінську зону характеризує наявність численних скелястих виходів вапняків і доломітів тріасового, юрського та нижньокрейдового віку у вигляді ізольованих стрімчаків. У цій зоні добре виражений карст, особливо його підземні форми - печери, шахти, гроти.