Unit the capital and bond market

LEARNING OBJECTIVES

After studying this unit, you should be able to:

• define the notion of capital market;

• state the purpose of capital market;

• be aware of the capital market instruments

• distinguish between the primary market and the secondary market for securities

• define the terminology related to capital and bond market;

• outline the main participants of capital market;

• define main types of bonds.

STARTING-UP

Look at the following headlines. What are these articles about? (Use Helpful Vocabulary Box). Comment on the following news.

Eurozone problems weigh heavily on equity capital markets

Geraldine Lambe | 01/02/2012 9:01 am

Belize nears defaulting on bond payment

Threat to withhold coupon casts cloud over restructuring talks

Aug 2012

US pensions buy 30-year bonds

Low borrowing costs drive companies to sell long-term debt

Aug 2012

Debt crisis sends European blue-chips to bonds

Continental groups turn to capital markets as banks restrict lending

Aug 2012

TEXT

Short-term securities that trade in a market we call the money market. Capital markets are for securities with an original maturity that is greater than one year. These securities include bonds, stocks, and mortgages.

Firms and individuals use the money markets primarily to warehouse funds for short periods of time. By contrast, firms and individuals use the capital markets for long-term investments.

Capital Market Participants

The primary issuers of capital market securities are federal and local governments and corporations. The federal government issues long-term notes and bonds to fund the national debt. State and municipal governments also issue long-term notes and bonds to finance capital projects, such as school and prison construction. Governments never issue stock because they cannot sell ownership claims.

Corporations issue both bonds and stock. One of the most difficult decisions a firm faces can be whether it should finance its growth with debt or equity. The distribution of a firm's capital between debt and equity is its capital structure. Corporations may enter the capital markets because they do not have sufficient capital to fund their investment opportunities. Alternatively, firms may choose to enter the capital markets because they want to preserve their capital to protect against unexpected needs. In either case, the availability of efficiently functioning capital markets is crucial to the continued health of the business sector.

The largest purchasers of capital market securities are households. Frequently, individuals and households deposit funds in financial institutions that use the funds to purchase capital market instruments such as bonds or stock.

Capital Market Trading

Capital market trading occurs in either the primary market or the secondary market. Investment funds, corporations, and individual investors can all purchase securities offered in the primary market. You can think of a primary market transaction as one where the issuer of the security actually receives the proceeds of the sale. When firms sell securities for the very first time, the issue is an initial public offering (IPO). Subsequent sales of a firm's new stocks or bonds to the public are simply primary market transactions (as opposed to an initial one).

The capital markets have well-developed secondary markets. It is important because most investors plan to sell long-term bonds before they reach maturity and eventually to sell their holdings of stock as well. Whereas most money market transactions originate over the phone, most capital market transactions, measured by volume, occur in organized exchanges. An organized exchange has a building where securities (including stocks, bonds, options, and futures) trade. Exchange rules govern trading to ensure the efficient and legal operation of the exchange, and the exchange's board constantly reviews these rules to ensure that they result in competitive trading.

TYPES OF BONDS

Bonds are securities that represent a debt owed by the issuer to the investor. Bonds obligate the issuer to pay a specified amount at a given date, generally with periodic interest payments. The par, face, or maturity value of the bond is the amount that the issuer must pay at maturity. The coupon rate is the rate of interest that the issuer must pay. This rate is usually fixed for the duration of the bond and does not fluctuate with market interest rates. If the repayment terms of a bond are not met, the holder of a bond has a claim on the assets of the issuer. Look at Figure 1. The face value of the bond is given in the top right corner. The interest rate, along with the maturity date, is reported several times on the face of the bond.

Figure 1.

Long-term bonds traded in the capital market include long-term government notes and bonds, municipal bonds, and corporate bonds.

Bonds are loans from the bondholder (buyer) to the issuer (seller). A bond is a promise by the issuer to pay back the amount loaned to it (called principal) plus an agreed to amount of interest on or before a stated date. The interest may be paid periodically during the life of the loan or all at once when the loan is paid back. Bonds are also called fixed income instruments, because the amount of income that the bond will generate is fixed by the stated interest rate of the bond. The date when the loan becomes due is called the maturity date of the bond. The loan is represented by a physical piece of paper and if it pays interest periodically during the life of the loan, the certificate may also consist of coupons.

Coupons are detachable from the bond certificate itself, usually by a perforation, and are presented to the paying agent of the issuer, usually a commercial bank, for payment. For this reason they are called coupon bonds. While coupon bonds are no longer widely used, the amount of interest that a bond pays is still known as the coupon rate and the bond is still known as a coupon bond.

Bonds are also identified by the way they are owned. Bearer bonds, for example, belong to the person who holds them and ownership is not otherwise recorded. Eurobonds are issued in this format. While this form of ownership carries the risk of loosing the certificate, it offers the highest degree of anonymity and that is why in some countries, the United States for example, they are no longer allowed.

The other common type of format is a fully registered bond, either in certificate form or in book entry. The owner’s name is recorded with a transfer agent and interest payments are made either by check or electronic credit. The book entry method, where no certificate is issued and ownership is recorded in a ledger, is growing in popularity because it reduces transfer costs, simplifies handling, and decreases the probability of loosing the certificate or having it stolen.

Type	Maturity
Treasury bill	Less than 1 year
Treasury note	1 to 10 years
Treasury bond	10 to 20 years

Table 1. Bond terminology.

Treasury Bonds. The U.S. Treasury issues notes and bonds to finance the national debt. The difference between a note and a bond is that notes have an original maturity of 1 to 10 years while bonds have an original maturity of 10 to 20 years. Table 1 summarizes the maturity differences among Treasury securities.

Federal government notes and bonds are free of default risk because the government can always print money to pay off the debt if necessary. This does not mean that these securities are risk-free. Treasury bonds have very low interest rates because they have no default risk. Most of the time the interest rate on Treasury notes and bonds is above that on money market securities because of interest-rate risk.

Municipal bonds are securities issued by local county and state governments. The proceeds from these bonds are used to finance public interest projects such as schools, utilities, and transportation systems. Municipal bonds are issued to pay for essential public projects. This allows the municipality to borrow at a lower cost because investors will be satisfied with lower interest rates on tax-exempt bonds.

There are two types of municipal bonds: general obligation bonds and revenue bonds.

General obligation bonds do not have specific assets pledged as security or a specific source of revenue allocated for their repayment. Instead, they are backed by the "full faith and credit" of the issuer. This phrase means that the issuer promises to use every resource available to repay the bond as promised. Most general obligation bond issues must be approved by the taxpayers because the taxing authority of the government is pledged for their repayment.

Revenue bonds, by contrast, are backed by the cash flow of a particular revenue-generating project. For example, revenue bonds may be issued to build a toll bridge, with the tolls being pledged as repayment. If the revenues are not sufficient to repay the bonds, they may go into default, and investors may suffer losses. Municipal bonds are not default-free. Unlike the federal government, local governments cannot print money, and there are real limits on how high they can raise taxes without driving the population away.

Corporate Bonds. When large corporations need to borrow funds for long periods of time, they may issue bonds. Most corporate bonds have a face value of $1000 and pay interest semiannually (twice per year). Most are also callable, meaning that the issuer may redeem the bonds before a specified date.

The bond indenture is a contract that states the lender's rights and privileges and the borrower's obligations. Any collateral is offered as security to the bondholders. The degree of risk varies widely among issues because the risk of default depends on the company's health, which can be affected by a number of variables. The interest rate on corporate bonds varies with the level of risk. Bonds with lower risk and a higher rating (AAA being the highest) have lower interest rates than more risky bonds (BBB). A bond's interest rate will depend on its features and characteristics, which are described in the following sections. ( see the table in the section of supplementary materials).

Conversion. Some bonds can be converted into shares of common stock. This feature permits bondholders to share in the firm's good fortunes if the stock price rises. Most convertible bonds will state that the bond can be converted into a certain number of common shares at the discretion of the bondholder. The conversion ratio will be such that the price of the stock must rise substantially before conversion is likely to occur.

Types of Corporate Bonds. A variety of corporate bonds are available. They are usually distinguished by the type of collateral that secures the bond and by the order in which the bond is paid off if the firm defaults.

Secured Bonds. Secured bonds, such as mortgage bonds and equipment trust certificates are ones with collateral attached.

Mortgage bonds are used to finance a specific project. For example, a building may be the collateral for bonds issued for its construction. In the event that the firm fails to make payments as promised, mortgage bondholders have the right to liquidate the property in order to be paid. Because these bonds have specific property pledged as collateral, they are less risky than comparable unsecured bonds. As a result, they will have a lower interest rate.

Equipment trust certificates are bonds secured by tangible non-real-estate property, such as heavy equipment or airplanes. Typically, the collateral backing these bonds is more easily marketed than the real property backing mortgage bonds. As with mortgage bonds, the presence of collateral reduces the risk of the bonds and so lowers their interest rates.

Unsecured Bonds. Debentures are long-term unsecured bonds that are backed only by the general creditworthiness of the issuer. No specific collateral is pledged to repay the debt. In the event of default, the bondholders must go to court to seize assets. Collateral that has been pledged to other debtors is not available to the holders of debentures. Debentures usually have attached to them a contract that spells out the terms of the bond and the responsibilities of management. The contract attached to the debenture is called an indenture. (Be careful not to confuse the terms debenture and indenture.) Debentures have lower priority than secured bonds if the firm defaults. As a result, they will have a higher interest rate than otherwise comparable secured bonds.

Variable-rate bonds (which may be secured or unsecured) are a financial innovation stimulated by increased interest-rate variability in the 1980s and 1990s. The interest rate on these securities is tied to another market interest rate, such as the rate on Treasury bonds, and is adjusted periodically. The interest rate on the bonds will change over time as market rates change.

Junk Bonds

All bonds are rated by various companies according to their default risk. These companies study the issuer's financial characteristics and make a judgment about the issuer's possibility of default. A bond with a rating of AAA has the highest grade possible. Bonds at or above Moody's Baa or Standard and Poor's BBB rating are considered of investment grade. Those rated below this level are usually considered speculative (see the table in the section of supplementary materials).

Speculative-grade bonds are often called junk bonds. Before the late 1970s, primary issues of speculative-grade securities were very rare; almost all new bond issues consisted of investment-grade bonds. However, when companies ran into financial difficulties, their bond ratings would fall. Holders of these downgraded bonds found that they were difficult to sell because no well-developed secondary market existed. It is easy to understand why investors would be leery of these securities, as they were usually unsecured.

Financial Guarantees for Bonds

Financially weaker security issuers frequently purchase financial guarantees to lower the risk of their bonds. A financial guarantee ensures that the lender (bond purchaser) will be paid both principal and interest in the event the issuer defaults. Large, well-known insurance companies write what are actually insurance policies to back bond issues. With such a financial guarantee, bond buyers no longer have to be concerned with the financial health of the bond issuer. Instead, they are interested only in the strength of the insurer. Essentially, the credit rating of the insurer is substituted for the credit rating of the issuer. The resulting reduction in risk lowers the interest rate demanded by bond buyers. Of course, issuers must pay a fee to the insurance company for the guarantee. Financial guarantees make sense only when the cost of the insurance is less than the interest savings that result.

Переклад

Короткострокові цінні папери торгуються на ринку, котрий ми називаємо грошовим ринком. Ринки капіталу є ринками для цінних паперів з терміном погашення більше одиного року. Ці цінні папери включають облігації, акції та іпотечні кредити.

Фірми і приватні особи використовують грошові ринки в першу чергу для розміщення коштів протягом короткого періоду часу. На противовагу, фірми і приватні особи використовують ринки капіталу для довгострокових інвестицій.

Учасники ринку капіталу

Основними емітентами цінних паперів на ринку капіталу є федеральні та місцеві органи влади та корпорацій. Федеральний уряд випускає державні довгострокові векселі та облігації для фінансування державного боргу. Державні та муніципальні органи влади також випускають довгострокові векселі та облігації для фінансування капітальних проектів, таких як будівництво шкіл і в'язниць. Уряд ніколи не випускає акції, тому що він не може задовольнити претензії на власність.

Корпорації випускають як облігації так і акції. Одне з найважчих рішень, з котрим стикається фірма є те, чи повинен він фінансувати своє зростання за допомогою боргових або пайових цінних паперів. Розподіл капіталу фірми між борговими і пайовими цінними паперами є структурою капіталу. Корпорації можуть вийти на ринки капіталу, у випадку, коли вони не мають достатньої кількості капіталу для фінансування своїх інвестиційних можливостей. Крім того, фірми можуть вийти на ринки капіталу через те, що вони хочуть зберегти свій капітал для захисту від несподіваних потреб. У будь-якому випадку, наявність ефективно функціонуючих ринків капіталу має вирішальне значення для здорового продовження функціонування ділового сектора.

Найбільшими покупцями цінних паперів на ринку капіталу є домогосподарства. Часто, окремі особи і домогосподарства тримають кошти на депозитних рахунках у фінансових установах, які використовують їх на придбання різних інструментів ринку капіталу, таких як облігації або акції.

Торгівля на ринку капіталу

Торгівля на ринку капіталу відбувається або на первинному ринку або на вторинному ринку. Інвестиційні фонди, корпорації та приватні інвестори можуть придбати цінних паперів на первинному ринку. Ви можете думати про угоду на первинному ринку як ту, у якій емітент цінного паперу фактично отримує дохід від продажу. Коли фірми продають цінні папери в перший раз, мова йде первинне публічне розміщення акцій (IPO). Подальші продажі нових акцій або облігацій фірми для населення є просто угодами на первинному ринку (у противагу до первинних).

Ринки капіталу мають добре розвинені вторинні ринки. Це важливо, тому що більшість інвесторів планують продавати довгострокові облігації, перш ніж вони досягають терміну погашення і в кінцевому підсумку продавати активи, що утримуються інвестором. У той час як більшість операцій на грошовому ринку відбувається по телефону, більшість угод на ринку капіталу, в залежності від обсягу, відбуваються на організованих біржах. Біржа є будівлею, де цінні папери (включаючи акції, облігації, опціони і ф'ючерси) торгуються. Біржові правила регулюють торгівлю для забезпечення ефективного та юридично захищеного функціонування біржі і правління біржі постійно переглядає ці правила, щоб гарантувати, що вони в результаті призводять до иконкурентної торгівлі.

Типи облігацій

Облігації являють собою цінні папери, що являють собою заборгованість емітента перед інвестором. Облігації зобов'язують емітента виплатити певну суму на певну дату, як правило, з періодичною виплатою відсотків. Номінал, тіло, або вартість погашенняі облігації є сума, яку емітент повинен сплатити при погашенні. Ставка купона становить процентну ставку, що емітент повинен сплатити. Ця ставка зазвичай фіксується на строк облігації і не змінюється з ринковими процентними ставками. Якщо умови погашення облігації не будуть виконані, власник облігацій має право на долю активів емітента. Подивіться на малюнок 1. Номінальна вартість облігації знаходиться у верхньому правому куті. Процентна ставка, разом з терміном погашення повідомляється кілька разів на лицевій стороні облігації.

Довгострокові облігації, що торгуються на ринку капіталу включають довгострокові державні векселі та облігації, муніципальні облігації та корпоративні облігації.

Облігації є кредитом від власника облігації (покупця) для емітента (продавця). Облігація є обіцянкою емітента погасити суму, позичену йому, а також згода на сплату відсотків не пізніше зазначеної дати. Відсотки можуть виплачуватися періодично протягом усього терміну кредиту або всі відразу, коли кредит буде виплачений. Облігації також називають інструментами з фіксованою прибутковістю, тому, що сума доходу, котру облігація буде накопичувати фіксується оголошеною ставкою облігації. Дата, коли настає термін погашення називається датою погашення облігації. Кредит являє собою аркуш паперу і, якщо він платить відсотки періодично протягом усього терміну кредиту, сертифікат може також складатися з купонів.

Облігації також визначені шляхом їх володіння. Облігації на пред'явника, наприклад, відносяться до людини, яка тримає їх і власність на які не записана. Єврооблігації випускаються в цій формі. Хоча ця форма власності несе в собі ризик втрати сертифіката, вона пропонує найвищий ступінь анонімності, і саме тому в деяких країнах, Сполучених Штатах, наприклад, вони більше не дозволяються.

Інший поширений тип формату є зареєстрована облігація, або в сертифікаті або у книзі запису. Ім'я власника записане з transfer agent і процентні платежі робляться у формі чека або електронного переказу. Метод запису у книзі, де сертифікат не видається та право власності реєструється в бухгалтерській книзі, набуває все більшої популярності, оскільки знижує трансферні витрати, спрощує обробку і знижує ймовірність втрати сертифіката або його викрадення.

Казначейські облігації. Міністерство фінансів США випускає білети і облігацій для фінансування державного боргу. Різницею між білетом і облігацією є те, що білети мають термін погашення від 1 до 10 років у той час як облігації мають термін погашення від 10 до 20 років. У таблиці 1 наведені відмінності між казначейськими цінними паперами.

Федеральні білети і облігації вільні від ризику дефолту, тому що уряд завжди може надрукувати гроші, для погашення боргу, якщо необхідно. Це не означає, що ці цінні папери безризикові. Казначейські облігації мають дуже низькі процентні ставки, оскільки у них немає ніякого ризику дефолту. Більшість часу відсоткові ставки по казначейських облігаціях вище, ніж на цінні папери грошового ринку через наявність процентних ризиків.

Муніципальні облігації являють собою цінні папери, випущені місцевими органами влади, округу і штату. Виручка від цих облігацій використовується для фінансування державних проектів, таких як школи, комунальні установи, і транспортні системи. Муніципальні облігації випускаються для оплати необхідних суспільних проектів. Це дозволяє муніципалітету позичати кошти за нижчою ціною, оскільки інвестори будуть задоволені більш низькими процентними ставками по безподаткових облігаціях.

Існують два типи муніципальних облігацій: боргові облігації і дохідні облігації.

Боргові облігації не мають конкретних активів, закладених в якості забезпечення, або конкретного джерела надходжень, що виділяється для їх погашення. Замість цього, вони забезпечені доходами та запозиченнями емітента. Ця фраза означає, що емітент обіцяє використати всі ресурси доступні для погашення облігації. Більшість випусків боргових облігацій мають бути схвалені платниками податків, оскільки податковий орган уряду перебуває в зобов’язанні для їх погашення.

Дохідні облігації, навпаки, спираються на грошові потоки конкретного проекту , що приносить дохід. Наприклад, дохідні облігації можуть випускатися для будівлі платного мосту , з платою, котра буде виконувати роль повернення . Якщо доходів не достатньо для погашення облігацій, вони можуть не погаситися, і інвестори можуть зазнати збитків. Муніципальні облігації не бездефолтні. На відміну від федерального уряду, місцеві органи влади не можуть друкувати гроші, і є реальні межі того, на скільки високо вони можуть підвищувати податки без відпливу населення.

Корпоративні облігації. Коли великим корпораціям необхідно позичити кошти, протягом тривалого періоду часу, вони можуть випускати облігації. Більшість корпоративних облігацій номінальною вартістю $ 1000 і сплатити відсотки раз на півроку (двічі на рік). Більшість з них також викликати, а це означає, що емітент може погашати облігації до вказаної дати.

Зв'язок учнівство є договір, який заявляє права кредитора та привілеїв і обов'язків позичальника. Застави пропонується в якості забезпечення облігацій. Ступінь ризику варіюється між питаннями, тому що ризик за замовчуванням залежить від здоров'я компанії, які можуть бути порушені числа змінних. Процентна ставка за корпоративними облігаціями варіюється залежно від рівня ризику. Облігації з меншим ризиком і більш високий рейтинг (AAA найвищий) мають більш низькі процентні ставки, ніж більш ризикованим облігаціями (BBB). Процентна ставка облігацій буде залежати від його властивостей і характеристик, які описані в наступних розділах. (Див. таблицю в розділі додаткових матеріалів).

Перетворення. Деякі облігації можуть бути конвертовані у звичайні акції. Ця можливість дозволяє власникам облігацій на частку в хорошому стан фірми, якщо ціна акції зростає. Більшість конвертованих облігацій буде стверджувати, що зв'язок може бути перетворений в певне число звичайних акцій на розсуд власників облігацій. Коефіцієнт конверсії буде таким, що ціна акцій має рости істотно до перетворення, ймовірно, відбудеться.

Типи корпоративних облігацій. Різні корпоративні облігації доступні. Вони, як правило, відрізняється від виду забезпечення, який забезпечує зв'язок і порядком, в яких зв'язок погашається, якщо фірма за замовчуванням.

Облігацій із забезпеченням. Забезпечені облігації, такі як іпотечні облігації та сертифікати обладнання довіру є ті, із забезпеченням додається.

Іпотечні облігації використовуються для фінансування конкретного проекту. Наприклад, будівля може бути забезпеченням по облігаціях, випущених на його будівництво. У тому випадку, якщо фірма не виробляє своєчасні платежі як і обіцяв, іпотечних облігацій мають право ліквідувати майно для того, щоб бути оплачений. Оскільки ці облігації мають конкретне майно в якості застави, вони є менш ризикованими, ніж зіставні незабезпечених облігацій. В результаті, вони будуть мати більш низьку процентну ставку.

Обладнання довіри сертифікатів облігацій, забезпечених матеріальних невироблених нерухомості власності, такі як важке обладнання або літаки. Як правило, забезпеченням резервного цих облігацій є більш легко продається, ніж реальна підтримка облігацій заставою майна. Як і іпотечні облігації, наявність застави знижує ризик облігації і так знижує процентні ставки.

Незабезпечених облігацій. Боргові зобов'язання є довгостроковими незабезпечених облігацій, які спираються тільки загальним кредитоспроможності емітента. Ніяких конкретних заставу знаходиться в заставі в рахунок погашення заборгованості. У разі дефолту власники облігацій повинні йти до суду, щоб накласти арешт на майно. Застави, які були передані в заставу іншим боржникам не доступні для власників облігацій. Боргові зобов'язання зазвичай мають пов'язані з ними контракт, який обумовлює умови зв'язку і відповідальності керівництва. Договір додається до боргових зобов'язань називається емісії. (Будьте обережні, щоб не плутають терміни боргових зобов'язань та емісії.) Боргові зобов'язання мають більш низький пріоритет, ніж забезпечені облігації, якщо фірма за замовчуванням. В результаті, вони будуть мати більш високу процентну ставку, ніж в іншому випадку порівнянних облігацій із забезпеченням.

З змінною процентною ставкою облігації (який може бути забезпеченим або незабезпеченим) є фінансові інновації стимулюються підвищення процентних ставок мінливості в 1980-х і 1990-х років. Процентна ставка за цими паперами прив'язана до іншої ринкової процентної ставки, наприклад, ставка за казначейськими облігаціями, і періодично коригується. Процентна ставка за облігаціями буде змінюватися з плином часу, як зміни ринкових процентних ставок.

Непридатні облігації

Всі облігації оцінюються різними компаніями відповідно до їх ризику дефолту. Ці компанії вивчити фінансові показники емітента і прийняти рішення про можливість емітента за замовчуванням. Облігація з рейтингом AAA мають найвищу можливо. Облігації на рівні або вище Баа Moody або Стандарт енд Пурз рейтинг BBB вважаються інвестиційного рівня. Ті, з рейтингом нижче цього рівня, як правило, вважаються спекулятивними (див. таблицю в розділі додаткових матеріалів).

Спекулятивних облігацій часто називають непридатні облігації. До кінця 1970-х, основні питання спекулятивних цінних паперів, були дуже рідкісними, майже всі нові випуски облігацій складалася з інвестиційного класу облігацій. Однак, коли компанія зіткнулася з фінансовими труднощами, їх рейтинги впадуть зв'язком. Тримачі цих облігацій знижений виявили, що їх було важко продати, тому що немає добре розвиненого вторинного ринку не існувало. Це легко зрозуміти, чому інвестори будуть хитрий ці цінні папери, так як вони, як правило, незабезпечені.

Фінансові гарантії за облігаціями

Слабких у фінансовому відношенні емітентів цінних паперів часто купівлю фінансових гарантій, щоб знизити ризик їх облігацій. Фінансова гарантія гарантує, що кредитор (покупець зв'язку) буде виплачуватися як основну суму і відсотки у випадку якщо емітент за замовчуванням. Великі, добре відомих страхових компаній писати те, що насправді страхові поліси для резервного облігаційних позик. При такій фінансової гарантії, покупці облігацій більше не доведеться мати справу з фінансовим станом емітента облігацій. Замість цього, вони зацікавлені тільки в силі страховика. По суті, кредитний рейтинг страховика замінюється на кредитний рейтинг емітента. Отримане зниження ризику знижує процентну ставку вимагають покупці облігацій. Звичайно, емітенти повинні заплатити внесок у страхову компанію для гарантії. Фінансові гарантії має сенс тільки тоді, коли вартість страховки менше, ніж відсотки економії цього результату.

WORDLIST FOR THE TEXT

a ledger – книга обліку

a number of variables – велика кількість факторів

a toll bridge - платний міст

at the discretion of the bondholder – за розсудом власника облігації

backed by the "full faith and credit" of the issuer - забезпечення облігацій усіма доходами та запозиченнями емітента

backed only by the general creditworthiness of the issuer – бути забезпеченим лише загальною кредитоздатністю емітента

be leery of these securities – підозріло ставитися до цінних паперів

callable - підлягає викупу

claim on the assets – право на активи

conversion ratio – ставка обміну облігацій на акції

corporate bonds - корпоративні облігації

covenant - стаття контракту, умова за договором, зобов’язання за договором, згода на емісію

debenture – облігація акціонерної компанії, незабезпечене боргове зобов’язання

downgraded bonds – облігації з заниженим рейтингом

equipment trust certificates – облігації, забезпечені обладнанням

exchange's board – рада правління біржі

finance the growth with debt or equity - фінансувати своє зростання за рахунок боргових зобов’язань або акцій

fixed income instruments - інструменти з фіксованим доходом

future – ф’ючерс

general obligation bond – облігації загального зобов’язання, випущені адміністрацією штату, або муніципалітетом звільнені від оподаткування

heavy equipment важка техніка

holdings of stock - володіння акціями

indenture – контракт на випуск облігацій, договір (домовленість) про емісію облігацій

interest payments are made either by check or electronic credit - виплата відсотків проводиться за допомогою чеку або їх записом на поточний рахунок власника

junk bond – високоприбуткова, але дуже ризикована облігація

long-term government notes and bonds - довгострокові державні цінні папери та облігації

maturity value - номінальна вартість

municipal bonds - муніципальні облігації

non-real-estate property - майно, що не відноситься до нерухомості

option - опціон

ownership claims - претензії на власність

perforation - перфорація

pledged as security – заставлений у якості забезпечення

proceeds of the sale - доходи від продажу

registered bond - іменна облігація

repayment - виплата, погашення.

repayment terms умови погашення, виплати

result in competitive trading – призводити до конкурентних торгів

revenue bond – облігація забезпечена доходами від певного об’єкту

secured bond – забезпечена облігація

stimulated by increased interest-rate variability – поява,стимульована все більш зростаючими коливаннями у відсоткових ставках

subsequent sales - наступні продажі

tangible -матеріальний

the book entry method - бездокументарний метод реєстрації активів

the coupon rate - ставка купона

the highest degree of anonymity -найвищий ступінь анонімності

to be described in the indenture – бути описаним у контракті на емісію облігацій

to deposit funds in financial institution – вкладати кошти у фінансові установи

to ensure the efficient and legal operation of the exchange - для забезпечення ефективної та правової роботи біржі

to exempt from federal taxation – звільняти від федеральних податків

to pay interest semiannually – виплачувати відсоток кожні півроку

to seize assets - заволодіти активами

to share in the firm's fortunes – приймати участь у прибутках фірми

to spell out the terms of the bond – зазначити умови облігації

treasury bonds – казначейські облігації

treasury notes – казначейські білети

unsecured bond – незабезпечена облігація