11.3.Лісостепові ландшафти

Мета: вивчити лісостепові ландшафти, основні терміни.

План:

1.Лісостепові ландшафти.

2.Роди лісостепових ландшафтів.

Лісостепові ландшафти займають центральну частину України. Межу між мішано-лісовими і лісостеповими ландшафтами проводять по лінії, де флювіогляціальні і гляціальні відклади межують з лесоподібними суглинками, а дерново-підзолисті ґрунти - із сірими лісовими ґрунтами. Сірі лісові ґрунти є зональним типом ґрунтів в північній частині зони. Вони сформувались під широколистяними лісами, але зараз ці ліси займають лише 9 % території зони. На решті території сільськогосподарські угіддя замінили первинну лісову і лучно-степову рослинність ландшафтів. Зональними типами ґрунтів в центральній частині зони е чорноземи опідзолені, в південній частині - чорноземи типові. Відмінною рисою лісостепових ландшафтів є значна поширеність ерозійних форм рельєфу - ярів і балок. Лісостепові ландшафти охоплюють на ландшафтній карті України масштабу 1:1000000 види з 23 по 48 і поділяються на роди: 1) лесових, 2) товтрових, 3) денудаційних, 4) надзаплавних терасових і 5) заплавних ландшафтів.

Лесові лісостепові ландшафти (види №№ 23-31 і 31-37) також як і лесові ландшафти зони мішаних лісів сформувалися на лесоподібних суглинках. Але на відміну від Полісся, де лесові суглинки мають острівний характер поширення, в Лісостепу і Степу вони складають фон поверхневих відкладів. Це в різній мірі розчленовані горбисті, хвилясті або плоско-хвилясті височини з сірими лісовими ґрунтами (в північній частині зони), опідзоленими (в середній частині зони) і типовими мало-і середньо гумусними чорноземами (в південній частині зони). Внаслідок високої родючості ґрунтів лесові лісостепові ландшафти в значній мірі розорані і лише на незручних для машинної обробки ділянках вкриті грабово-дубовими і буково-дубовими лісами або суходільними луками. Всі лесові лісостепові ландшафти є височинами. Їх відмітною рисою є значна розчленованість, що виражається у широкому поширенні балок і ярів. Виникнення і розвиток останніх обумовлені тим, що лесові суглинки легко піддаються розмиву дощовими і талими водами.

В окремий підрід можна виділити лесові височини, що сформувались на крейдових відкладах (вид № 31), а також лесові височини на кристалічних породах (види №№ 33-37). Відмітною рисою перших є розвиток карстових процесів у крейдових породах і широке поширення карстових форм рельєфу, других - неглибоке залягання докембрійських кристалічних порід, які виходять на земну поверхню по долинах річок.

Товтрові ландшафти (вид № 32) - це унікальна сукупність пасмово-горбистих височин, складених рифовими вапняками під час перебування території під морськими водами. Вони простягнулися двома смугами з північного заходу на південний схід в центральній і південно-східній частинах Подільської височини. З поверхні товтрові ландшафти вкриті малопотужним шаром лесових суглинків, на яких сформувались опідзолені ґрунти під грабово-дубовими лісами. Відносна висота товтрових плоско вершинних горбів складає від 40-60 до 100 м.

Денудаційні лісостепові ландшафти (види №№ 38 і 39) сформувались в межах Малого Полісся між Волинською і Подільською височинами (вид № 38), а також на Прут-Дністровському межиріччі - Хотинській височині (вид № 39). Денудаційні лісостепові ландшафти Малого Полісся являють собою горбисто-хвилясті височини, які сформувались на корінних крейдових породах, що перекриті малопотужним шаром лесових суглинків. Для них характерні сірі і темно-сірі лісові ґрунти, вкриті грабово-дубовими і буково-дубовими лісами. Денудаційні лісостепові ландшафти Хотинської височини являють собою горбисто-пасмові лесові рівнини на вапнякових відкладах із розораними сірими лісовими ґрунтами і опідзоленими чорноземами. Відмітними рисами цих ландшафтів є широке поширення карстових форм рельєфу і глибоких каньйоноподібних річкових долин.

Надзаплавні терасові лісостепові ландшафти (види №№ 40-46) сформувались на берегах Дністра і Прута на Правобережній частині України, а також Дніпра, Десни та інших значних річок на Лівобережній частині України. Вони являють собою низькі і високі річкові тераси, складені лесовими суглинками (види №№ 40-43) або флювіогляціальними пісками (види №№ 44 і 45) і суглинками (вид № 46). На лесових надзаплавних терасах домінуючими ґрунтами є сірі лісові і опідзолені чорноземи розорані або під грабово-дубовими лісами, на піщаних - дерново-слабопідзолисті під грабово-дубово-сосновими лісами, на суглинистих - дерново-середньо-підзолисті розорані.

Заплавні лісостепові ландшафти розділяють на ландшафти заплав на осадових відкладах з дерновими і торф'яно-болотними ґрунтами під заплавними луками (вид № 47) і ландшафти заплав на кристалічних породах з дерновими ґрунтами під заплавними луками (вид № 48).