9.3. Антропогенне ландшафтознавство

Мета: вивчити антропогенне ландшафтознавство, урбаністичне ландшафтознавство, основні терміни.

План:

1.Антропогенне ландшафтознавство.

2.Класифікація антропогенних ландшафтів.

3.Урбаністичне ландшафтознавство.

Антропогенне ландшафтознавство - це один з розділів ком­плексної ландшафтної географії, предметом дослідження якого є зміни природних ландшафтів, викликані впливом господарської дія­льності людини. Об'єктом дослідження антропогенного ландша­фтознавства є антропогенні ландшафти, а також ландшафтно-техногенні і ландшафтно-інженерні системи.

Антропогенне ландшафтознавство будується на чотирьох постула­тах: 1) всі природні компоненти, які складають ландшафтний комплекс, рівнозначні; 2) зміна будь-якого із природних компонентів, включаючи рослинність і тваринний світ, негайно відображається на всіх інших компонентах і ландшафтному комплексі в цілому; 3) антропогенними слід вважати як заново створені людиною ландшафти, так і всі ті при­родні комплекси, в яких корінної зміни (перебудови) під впливом лю­дини зазнав будь-який з їх компонентів, в тому числі і рослинність з тваринним світом; 4) до антропогенних слід відносити як комплекси свідомо і цілеспрямовано побудовані людиною для виконання тих чи інших соціально-економічних функцій, так і комплекси, що виникли внаслідок ненавмисної зміни природних ландшафтів.

Антропогенними ландшафтами, на думку засновника цієї галузі ландшафтознавства Ф.М.Мількова, рівною мірою є: 1) курган в сте­пу; 2) земляний оборонний вал; 3) ставок у балці; 4) польдер на березі моря, 5) полезахисна лісова смуга; 6) березовий гай на місці ялинника, що вируба­ний. У сферу інтересів антропогенного ландшафтознавства входять та­кож ландшафтно-техногенні і ландшафтно-інженерні системи. Останні, на відміну від антропогенних ландшафтів, являють собою сис­теми, що складаються із двох блоків - природного і технічного, і роз­виваються не тільки за природними, але й за соціально-економічними закономірностями. Дослідженню ландшафтно-техногенних і ландшаф­тно-інженерних систем, аналізу їх зв'язків з ландшафтними комплекса­ми і технічними системами присвячена колективна монографія "При­рода, техніка, геотехнічні системи".

За класифікацією Ф.М.Мількова, всі антропогенні ландшафти поділяються на класи, підкласи, типи і види. Класи ландшафтів виді­ляються за родом діяльності людини. Їх вісім: 1) сільськогосподарські ландшафти; 2) промислові; 3) шляхові; 4) селитебні (ландшафти насе­лених пунктів); 5) лісові; 6) водні; 7) рекреаційні; 8) беллігеративні (від лат. belligero - вести війну). В.Л.Казаков розширює класифікацію Ф.М.Мількова і виділяє 11 класів антропогенних ландшафтів: 1) про-мислові; 2) селитебні; 3) сільськогосподарські; 4) водогосподарські; 5) транспортні; 6) рекреаційні; 7) лісогосподарські; 8) беллігеративні; 9) обслуговуючі; 10) пустищні; 11) природоохоронні. У деяких класів уточнені назви: замість водних - водогосподарські, шляхових - транс­портні, лісових - лісогосподарські. Додано нові класи ландшафтів -обслуговуючі, пустищні і природоохоронні.

Класи антропогенних ландшафтів поділяються на підкласи: 1) клас промислових ландшафтів поділяється на підкласи: а) гірничо­промислових; б) фабрично-заводських ландшафтів; 2) клас селитебних ландшафтів - на підкласи: а) житлових; б) нежитлових ландшафтів; 3) клас сільськогосподарських ландшафтів - на підкласи: а) городніх, б) садо­вих, в) пасовищних, г) дачних, д) польових ландшафтів; 4) клас водогосподарських ландшафтів - на підкласи: а) водоймищних, б) каналових, в) відстійникових ландшафтів; 5) клас транспортних ландшафтів — на підкласи: а) заліз­ничних, б) автотранспортних, в) авіаційних, г) пішохідних, д) водопровідних, е) трубопровідних, ж) електропровідних ландшафтів; 6) клас рекреаційних ландшафтів - на підкласи: а) лікувальних, б) спортивних, в) туристичних, г) лісопаркових ландшафтів; 7) клас беллігеративних ландшафтів — на під класи: а) польових, б) казарменних ландшафтів; 8) клас обслуговуючих ланд­шафтів - на підкласи: а) торговельних, б) науково-навчально-виховних, в) по бутових, г) управлінських ландшафтів; 9) клас пустищних ландшафтів - на підкласи: а) пост промислових, б) смітникових, в) постселитебних, г) воднопустищних, д) постсільськогосподарських ландшафтів. Класи лісогосподар­ських і природоохоронних ландшафтів на підкласи поки що не поділя­ються. Далі класи ландшафтів поділяються на типи, роди і види.

Проте не можна не сказати і про наявність численних критичних зауважень на адресу антропогенного ландшафтознавства. Критики не заперечують наявність антропогенних ландшафтів, як це намагався по­дати Ф.М.Мільков у своєї відповіді критикам. Вони не погоджу­ються с принципами, за якими виділяються і класифікуються антропо­генні ландшафти. На думку А.Г.Ісаченко, те, що називається ан­тропогенним ландшафтом, є лише різними проявами людської діяльно­сті в ландшафті, що поділяються на дві групи: 1) типи використання земель або угіддя (поля і плантації, пасовища, сади і т. ін.) і 2) інженер­ні споруди та їх комплекси (будинки, дороги, греблі, водосховища і т. ін.). Від того, вважає А.Г.Ісаченко, що до кожного з них ми додамо слово "ландшафт", тобто перейменуємо населені пункти в селитебні ландшафти, або, скажемо, поле гороху в "гороховий ландшафт", ні на­ука, ні практика нічого не виграють.

Природні компоненти характеризуються різним ступенем стійкості по відношенню до антропогенного впливу. Літогенна основа рівнинних ландшафтів, повітряні маси відносно консервативні до зовнішнього впливу. Біотичні компоненти дуже чутливі до впливу, але в той же час здатні до саморегулювання, відновлення. Перетворення або знищення останніх не зменшує потенційної здатності природного комплексу до відновлення характерних для нього типів рослинності або тваринного світу і викликає лише часткову зміну структури ландшафтного компле­ксу, оскільки літогенна основа і повітряні маси залишаються колишні­ми і слабо реагують на перебудову біоти.

Звертає А.Г.Ісаченко увагу і на інший аспект підходу до визначен­ня антропогенних ландшафтів - відсутність у них розмірності, просто­рового виявлення, таксономічного рангу. Засуджує А.Г.Ісаченко і прак­тику найменування антропогенних ландшафтів за характером викорис­тання їх земель. Про що з ландшафтознавчої точки зору говорить назва "малоповерховий ландшафт" або "рисовий ландшафт"? А в класифіка­ції В.Л.Казакова є ще більш яскраві приклади подібних назв: "ха­рчові переробні ландшафти", "прямокутні житлові ландшафти", "пішо­хідні транспортні ландшафти" і т. ін. Антропогенні ландшафти в тако­му розумінні ніяк не прив'язані до природної основи ландшафту, віді­рвані від неї, існують немовби самі по собі, неначе природна основа перестала існувати або втратила своє значення.