
- •Історія виникнення, сучасний стан і перспективи розвитку ландшафтознавства Основні питання:
- •Історія виникнення і становлення ландшафтознавства
- •1.2. Сучасний стан ландшафтознавства
- •1.Сучасний стан ландшафтознавства.
- •Перспективи розвитку ландшафтознавства
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2. Ландшафтознавство як наука Основні питання:
- •2.1. Об'єкт ландшафтознавства
- •2.2. Предмет ландшафтознавства
- •Місце ландшафтознавства у системі географічних наук
- •2.3. Мета і головні завдання ландшафтознавства
- •Структура ландшафтознавства
- •2.4.Природні системи
- •Поняття природної системи.
- •Ландшафтний підхід — концепція природного територіального комплексу.
- •Екологічний підхід — концепція екосистеми.
- •2.5.Ландшафтно-екологічний підхід
- •Інтеграція ландшафтного та екологічного підходів.
- •Особливості ландшафтно-екологічного підходу.
- •2.6.Визначення ландшафтної екології
- •Короткий нарис з історії ландшафтної екології.
- •2.7.Геосистема як предмет ландшафтної екології
- •2.8.Загальні властивості геосистем
- •Контрольні запитання:
- •Тема 3. Поняття про ландшафт. Класифікація ландшафтів Основні питання:
- •3.1. Поняття про ландшафт
- •Три трактування терміну "ландшафт"
- •3.2. Класифікація ландшафтів
- •Основні поняття та положення.
- •Типологічна класифікація ландшафтів.
- •Регіональна класифікація ландшафтів.
- •Мал.1. Схема співвідношення індивідуальних і типологічних одиниць ландшафтного поділу території.
- •3.3. Ландшафт як вузлова одиниця в ієрархії птк
- •Контрольні запитання:
- •Тема 4. Просторова структура ландшафтів Основні питання:
- •4.1. Основні поняття та положення
- •Вертикальна або компонентна структура ландшафтів
- •4.2. Горизонтальна або морфологічна структура ландшафтів
- •Контрольні запитання:
- •5.2.Основні способи декомпозиції
- •Вертикальні межі геосистем
- •Контрольні запитання:
- •Тема 6.
- •Загальна схема та основні положення.
- •Антропічні аспекти генетико-еволюційних відношень
- •6.2.Потік і трансформація енергії
- •Коротка історична довідка.
- •Загальна схема.
- •Мал. . Схема потоку енергії в геосистемі:
- •Антропічні аспекти.
- •Типологія.
- •6.3. Потоки вологи
- •Коротка історична довідка.
- •Загальна схема.
- •Мал. . Схема потоків вологи в геосистемі:
- •Антропічні аспекти.
- •Типологія потоку вологи.
- •6.4.Міграція та обмін мінеральних речовин
- •Коротка історична довідка.
- •Загальна схема.
- •Надходження розчинених мінеральних речовин з атмосферними опадами, т/км2 за рік (за л.М. Горєвим, а.М. Ніканоровим, в.І. Пелешенко, 1989)
- •Залучення елементів до біологічного круговороту, кг/га за рік (за т.І. Євдокимовою, т.Л. Бистрицькою, 1976)
- •6.5.Забруднення та самоочищення геосистем
- •Антропічні аспекти
- •Головні фактори і показники самоочищення геосистем (за м.А. Глазовською, 1989; Дж. Фортескью, 1985; в.П. Солнцевою, 1982)
- •Типологія забруднення та самоочищення геосистем
- •6.5.Продуційні процеси
- •Коротка історична довідка
- •Загальна схема
- •Наявність світла та сприятлива температура
- •Середня продуктивність геосистем (за р. Уіттекером, 1980)
- •Середня швидкість формування гумусного горизонту ґрунтів, т/га (за ф.М. Лісецьким, 1990)
- •Антропічний аспект
- •Типологія
- •Контрольні запитання:
- •Тема 7 функціонування, динаміка і розвиток ландшафтів Основні питання:
- •7.1. Функціонування ландшафтів
- •7.2. Динаміка ландшафтів.
- •Природні зміни ландшафтів.
- •Антропогенні зміни ландшафтів.
- •Стійкість ландшафтів.
- •7.3.Розвиток ландшафтів
- •Контрольні запитання:
- •Тема 8. Методи дослідження і картографування ландшафтів Основні питання:
- •8.1. Польові дослідження і картографування ландшафтів
- •8.2.Польовий період ландшафтних досліджень
- •Польовий період.
- •Післяпольовий (камеральний) період.
- •8.3. Стаціонарні та напівстаціонарні дослідження ландшафтів
- •8.3. Дистанційні дослідження ландшафтів
- •Комп'ютеризація ландшафтознавчих досліджень
- •Контрольні запитання:
- •Тема 9. Галузеві напрями ландшафтознавства Основні питання:
- •9.1. Ландшафтознавство гірських країн
- •Аквальне ландшафтознавство
- •9.2. Палеоландшафтознавство
- •Історичне ландшафтознавство
- •9.3. Антропогенне ландшафтознавство
- •Урбаністичне ландшафтознавство
- •9.4. Екологічне ландшафтознавство
- •Космічне ландшафтознавство
- •9.5. Геофізика ландшафтів
- •9.6. Геохімія ландшафтів
- •Контрольні запитання:
- •Тема 10. Прикладні дослідження ландшафтів Основні питання:
- •10.1. Агроландшафтознавчі дослідження
- •10.2. Меліоративно-ландшафтознавчі дослідження
- •10.3. Рекреаційно-ландшафтознавчі дослідження
- •10.4. Природоохоронно-ландшафтознавчі дослідження
- •10.5. Медико-ландшафтознавчі дослідження
- •10.6. Ландшафтознавчі дослідження для районних планувань
- •10.7. Ландшафтознавчі дослідження по ліквідації наслідків аварії на чаес
- •10.8. Ландшафтознавче обґрунтування географічних інформаційних систем
- •Контрольні запитання:
- •Тема 11. Ландшафти україни Основні питання:
- •11.1. Ландшафти України: класифікація, чинники формування, характерні риси
- •11.2.Рівнинні ландшафти України
- •11.3.Лісостепові ландшафти
- •11.4.Степові ландшафти
- •11.5.Гірські ландшафти України
- •11.6. Вивчення ландшафтів України
- •Контрольні запитання:
Історичне ландшафтознавство
Історичне ландшафтознавство - це наука, що вивчає зміни ландшафтних комплексів, які відбулися за історичний час, тобто за останній після появи людини етап в розвитку природи.
Тривалість цього етапу дослідники оцінюють по-різному. С.В.Калесник вважає, що він почався 100 тис. років тому. Ф.М.Мільков оцінює його протяжність в 40-38 тис. років, А.А.Величко і М.Д.Гвоздовер, Л.І.Воропай - в 35-31 тис. років.
Велике місце в своїх дослідженнях приділяв реконструкції ландшафтів В.В.Докучаєв. Широко використовував він історичні свідчення, дані археології. Так, говорячи про зміни клімату за історичний час у степовій смузі, він базується на матеріалах літописів і приходить до висновку, що ще за часів Аскольда і Діра (869 р.), близько тисячі років тому, межа між лісовою і степовою областями в цілому проходила там же, де і зараз.
Широко використовував у своїх наукових дослідженнях історичні джерела і Л. С. Берг. У монографії "Клімат і життя" він розглядав такі питання як процеси зникнення озер, обміління річок і усихання озер Казахстану, Туркестану і Західного Сибіру, коливання рівня Каспійського моря, зміни клімату і рослинності деяких країн на протязі історичної епохи та ін. В роботі "Географічні зони Радянського Союзу'' Л.С.Берг писав, що "... зрозуміти даний ландшафт можна лише тоді, коли відомо, як він виник і у що із часом перетвориться. Тут, таким чином, ми вступаємо в область історичної географії". В іншій роботі Л.С.Берг, уточнюючи завдання історичної географії, пише, що "географічні аспекти підлягають безперервним змінам... Тому наші описи завжди відносяться до сьогодення. Опис же минулих географічних аспектів складає предмет історичної географії, якщо розглядаються аспекти історичного минулого або палеогеографії, що має справу з доісторичними географічними аспектами".
На виділення історичної географії, причому саме ландшафтної, в окрему галузь загальної географії вказує і С.В.Калесник: "В останній час із палеогеографії поступово виділяється історична географія, тобто наука про зміни ландшафтів за історичний час, що відбувалися при участі і під все зростаючим впливом на ландшафти суспільства”.
Історичне ландшафтознавство - це галузь ландшафтознавства, яка вивчає історію і закономірності розвитку ландшафтних комплексів з моменту появи людини.
Головним завданням історичного ландшафтознавства є реконструкція (відновлення) змін ландшафтних комплексів за історичний час історичними методами для розуміння їх сучасного стану і прогнозу можливих змін в майбутньому. Основними методами історичного ландшафтознавства є: 1) дослідження архівних джерел (літописів, писцевих книг, стародавніх карт і т. п.); 2) дослідження пам'яток матеріальної культури (курганів, давніх поселень тощо); 3) польове дослідження реліктів; 4) споро-во-пилковий аналіз; 5) дендрохронологія тощо.
Релікти - це рештки минулої рослинності, давніх ґрунтів тощо. На підставі їх вивчення робляться висновки про їх поширення в минулому. Наприклад, в доагрикультурний період. Взаємозв'язок, що існує в природі між рослинністю, ґрунтами і тваринним світом, дозволяє робити імовірні висновки. Так, поширення в лісостепу сірих лісових ґрунтів дозволяє зробити висновок, що в минулому тут зростали широколистяні ліси, оскільки ці ґрунти формуються тільки під ними.
Спорово-пилковий аналіз ґрунтується на тривалому зберіганні спор і пилку рослин. Визначивши за спорами і пилком види рослин, яким вони належали, можна визначити і клімат на той час, коли вони росли. А якщо зразки спор і пилку взяті із різних горизонтів ґрунтового профілю, тобто складають часовий ряд, за ними можна прослідкувати зміни і рослинності, і клімату за певний історичний час.