
- •Історія виникнення, сучасний стан і перспективи розвитку ландшафтознавства Основні питання:
- •Історія виникнення і становлення ландшафтознавства
- •1.2. Сучасний стан ландшафтознавства
- •1.Сучасний стан ландшафтознавства.
- •Перспективи розвитку ландшафтознавства
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2. Ландшафтознавство як наука Основні питання:
- •2.1. Об'єкт ландшафтознавства
- •2.2. Предмет ландшафтознавства
- •Місце ландшафтознавства у системі географічних наук
- •2.3. Мета і головні завдання ландшафтознавства
- •Структура ландшафтознавства
- •2.4.Природні системи
- •Поняття природної системи.
- •Ландшафтний підхід — концепція природного територіального комплексу.
- •Екологічний підхід — концепція екосистеми.
- •2.5.Ландшафтно-екологічний підхід
- •Інтеграція ландшафтного та екологічного підходів.
- •Особливості ландшафтно-екологічного підходу.
- •2.6.Визначення ландшафтної екології
- •Короткий нарис з історії ландшафтної екології.
- •2.7.Геосистема як предмет ландшафтної екології
- •2.8.Загальні властивості геосистем
- •Контрольні запитання:
- •Тема 3. Поняття про ландшафт. Класифікація ландшафтів Основні питання:
- •3.1. Поняття про ландшафт
- •Три трактування терміну "ландшафт"
- •3.2. Класифікація ландшафтів
- •Основні поняття та положення.
- •Типологічна класифікація ландшафтів.
- •Регіональна класифікація ландшафтів.
- •Мал.1. Схема співвідношення індивідуальних і типологічних одиниць ландшафтного поділу території.
- •3.3. Ландшафт як вузлова одиниця в ієрархії птк
- •Контрольні запитання:
- •Тема 4. Просторова структура ландшафтів Основні питання:
- •4.1. Основні поняття та положення
- •Вертикальна або компонентна структура ландшафтів
- •4.2. Горизонтальна або морфологічна структура ландшафтів
- •Контрольні запитання:
- •5.2.Основні способи декомпозиції
- •Вертикальні межі геосистем
- •Контрольні запитання:
- •Тема 6.
- •Загальна схема та основні положення.
- •Антропічні аспекти генетико-еволюційних відношень
- •6.2.Потік і трансформація енергії
- •Коротка історична довідка.
- •Загальна схема.
- •Мал. . Схема потоку енергії в геосистемі:
- •Антропічні аспекти.
- •Типологія.
- •6.3. Потоки вологи
- •Коротка історична довідка.
- •Загальна схема.
- •Мал. . Схема потоків вологи в геосистемі:
- •Антропічні аспекти.
- •Типологія потоку вологи.
- •6.4.Міграція та обмін мінеральних речовин
- •Коротка історична довідка.
- •Загальна схема.
- •Надходження розчинених мінеральних речовин з атмосферними опадами, т/км2 за рік (за л.М. Горєвим, а.М. Ніканоровим, в.І. Пелешенко, 1989)
- •Залучення елементів до біологічного круговороту, кг/га за рік (за т.І. Євдокимовою, т.Л. Бистрицькою, 1976)
- •6.5.Забруднення та самоочищення геосистем
- •Антропічні аспекти
- •Головні фактори і показники самоочищення геосистем (за м.А. Глазовською, 1989; Дж. Фортескью, 1985; в.П. Солнцевою, 1982)
- •Типологія забруднення та самоочищення геосистем
- •6.5.Продуційні процеси
- •Коротка історична довідка
- •Загальна схема
- •Наявність світла та сприятлива температура
- •Середня продуктивність геосистем (за р. Уіттекером, 1980)
- •Середня швидкість формування гумусного горизонту ґрунтів, т/га (за ф.М. Лісецьким, 1990)
- •Антропічний аспект
- •Типологія
- •Контрольні запитання:
- •Тема 7 функціонування, динаміка і розвиток ландшафтів Основні питання:
- •7.1. Функціонування ландшафтів
- •7.2. Динаміка ландшафтів.
- •Природні зміни ландшафтів.
- •Антропогенні зміни ландшафтів.
- •Стійкість ландшафтів.
- •7.3.Розвиток ландшафтів
- •Контрольні запитання:
- •Тема 8. Методи дослідження і картографування ландшафтів Основні питання:
- •8.1. Польові дослідження і картографування ландшафтів
- •8.2.Польовий період ландшафтних досліджень
- •Польовий період.
- •Післяпольовий (камеральний) період.
- •8.3. Стаціонарні та напівстаціонарні дослідження ландшафтів
- •8.3. Дистанційні дослідження ландшафтів
- •Комп'ютеризація ландшафтознавчих досліджень
- •Контрольні запитання:
- •Тема 9. Галузеві напрями ландшафтознавства Основні питання:
- •9.1. Ландшафтознавство гірських країн
- •Аквальне ландшафтознавство
- •9.2. Палеоландшафтознавство
- •Історичне ландшафтознавство
- •9.3. Антропогенне ландшафтознавство
- •Урбаністичне ландшафтознавство
- •9.4. Екологічне ландшафтознавство
- •Космічне ландшафтознавство
- •9.5. Геофізика ландшафтів
- •9.6. Геохімія ландшафтів
- •Контрольні запитання:
- •Тема 10. Прикладні дослідження ландшафтів Основні питання:
- •10.1. Агроландшафтознавчі дослідження
- •10.2. Меліоративно-ландшафтознавчі дослідження
- •10.3. Рекреаційно-ландшафтознавчі дослідження
- •10.4. Природоохоронно-ландшафтознавчі дослідження
- •10.5. Медико-ландшафтознавчі дослідження
- •10.6. Ландшафтознавчі дослідження для районних планувань
- •10.7. Ландшафтознавчі дослідження по ліквідації наслідків аварії на чаес
- •10.8. Ландшафтознавче обґрунтування географічних інформаційних систем
- •Контрольні запитання:
- •Тема 11. Ландшафти україни Основні питання:
- •11.1. Ландшафти України: класифікація, чинники формування, характерні риси
- •11.2.Рівнинні ландшафти України
- •11.3.Лісостепові ландшафти
- •11.4.Степові ландшафти
- •11.5.Гірські ландшафти України
- •11.6. Вивчення ландшафтів України
- •Контрольні запитання:
2.6.Визначення ландшафтної екології
Мета: вивчити визначення ландшафтної екології, короткий нарис з історії ландшафтної екології, основні терміни.
План:
1.Визначення ландшафтної екології.
2.Короткий нарис з історії ландшафтної екології.
Карл Троль, який в 1939 р. вперше ввів термін «ландшафтна екологія», розумів під нею поєднання ландшафтно-просторового аналізу і дослідження взаємозв'язків між природними компонентами, які відбуваються в межах елементарної територіальної одиниці (екотопу). З того часу розуміння цієї науки суттєво розширилось, проте не було сформульовано загальноприйнятого її визначення. Щоб якоюсь мірою наблизитись до нього, доцільно проаналізувати існуючі погляди на її зміст.
На Першому міжнародному конгресі з ландшафтної екології в місті Вельдхрвені (Нідерланди, квітень 1981 р.) виділились основні групи визначень ландшафтної екології: 1) науки, що досліджує взаємодії в ландшафті («ландшафтна екологія — екологія на рівні ландшафту»); 2) холістичної науки, предметом якої є територіальні одиниці як цілісні системи і основним науковим підходом до їх вивчення є не аналіз, а синтез; 3) застосування екологічних концепцій на практиці в реальному антропізованому ландшафті («ландшафтна екологія = прикладна екологія»).
Більшість пізніших визначень ландшафтної екології підкреслюють одну з цих трьох точок зору і зводяться до розуміння цієї науки як пограничної між екологією та географією (ландшафтознавством), яка використовує їх теоретичні концепції та методи при дослідженні територіальних природних систем топічного та регіонального рівнів. Чіткіша дефініція ландшафтної екології повинна ще виробитись, як, до речі, мають це зробити щодо себе і її «батьки» — екологія та ландшафтознавство.
Поряд з терміном «ландшафтна екологія» існує також термін «геоекологія». Фактично обидва ці терміни фіксують одну науку (К. Троль використовував їх як рівнозначні; як синоніми подані вони і в тлумачному словнику термінів «Охорона ландшафтів», підготовленому міжнародним колективом географів східноєвропейських країн). Проте термін «ландшафтна екологія» набув більшого вжитку, зафіксований у назвах міжнародних асоціацій і регулярних конференцій. До того ж він більш конкретний і досить точно відповідає змісту науки, визначення якої було наведено раніше. Останнім часом термін «геоекологія» почали вживати геологи, розуміючи під ним вирішення природоохоронних проблем методами геології. У такому значенні ці терміни мають досить різний зміст.
Короткий нарис з історії ландшафтної екології.
Думки щодо доцільності інтеграції екологічного та комплексно-географічного підходів у рамках єдиної науки були висловлені майже разом з появою екології та ландшафтознавства. В 1911 р. X.К. Коулс пропонував інтегрувати концепцію В. Девіса про ерозійні цикли та екологію Ф. Клементса в науку «фізіографічна екологія». У цей же час у Європі ландшафтно-екологічні дослідження виконували представники швейцарської геоботанічної школи («хорологічна екологія» Е. Рюбеля). В Росії Л.Г. Раменський у 30-ті роки обґрунтував концепцію екотопології, або екології земель, у якій досить органічно зближені основні положення екології та ландшафтознавства. К. Троль (1939), вперше запропонував термін «екологія ландшафту».
У повоєнні роки зусиллями К. Троля ідеї ландшафтної екології значно поширилися спочатку в німецькомовних країнах, а з 60-х років і по всій Європі. Особливо ґрунтовно ландшафтно-екологічні (геоекологічні) дослідження розвивалися в НДР (Е. Нееф, Г. Ріхтер, Г. Хаазе, Г. Ноймайстер та ін.), та Західній Німеччині (К. Троль, «геосинергетика» Ю. Шмітхюзена тощо). У концептуальному і особливо в методичному базисі геоекології німецьких вчених співвідношення між ландшафтним та екологічним підходами було явно на користь першого.
Більш збалансованими виявились теоретичні засади вчення про геосистеми, розвинутого В. Б. Сочавою. Він розумів цю науку як результат зближення ландшафтознавства та екології на базі системного підходу, ввів у ландшафтознавство ряд важливих концепцій екології (клімаксу, ординації, сукцесії). В. Б. Сочава (1978) ввів термін «вчення про геосистеми».
Важливого значення для широкого розповсюдження та популяризації ідей ландшафтної екології серед практиків та осіб, що приймають рішення, були праці голландського вченого А.П.А. Вінка. А.П.А. Вінка (1968, 1983) вважав ландшафтну екологію результатом взаємодії географії та екології у вирішенні практичних питань раціональної організації території, регіонального та місцевого управління. Чітко висловлене А. П. А. Вінком положення про ландшафтну екологію як науку прикладної спрямованості знайшло відгук у агроекологів, біогеографів, ґрунтознавців та інших фахівців, які почали широко використовувати ландшафтно-екологічні концепції та методи у своїй практичній діяльності.
З 80-х років ландшафтно-екологічні дослідження значно поширилися в Європі, Північній Америці, Японії, Індії, Бразилії та інших країнах. Було організовано багато кафедр ландшафтної екології, видано університетські підручники (серед найбільш популярних слід назвати підручники З. Наве, А. Лібермана, 1983; Р. Формана, М. Годрона, 1986), проведено численні міжнародні симпозіуми та конференції, організовано міжнародні (світову та європейську) асоціації ландшафтних екологів, почали виходити періодичні видання, присвячені виключно ландшафтно-екологічній тематиці.