- •1. Завдання і форми управління рухом на залізничному транспорті.
- •2. Завдання технічного нормування експлуатаційної роботи, структура показників.
- •4. Розрахунок регулювальних завдань на здачу (приймання) порожніх вагонів.
- •5. Резерв порожніх вагонів-порядок створення і використання.
- •3. Визначення технічних норм роботи дороги і дирекцій дн.
- •6. Планування норм передачі поїздів по стикових пунктах. Схеми направлення порожніх вагонів.
- •7.Парки вантажних вагонів, його структура, традиційна технологія обліку та перепису вагонів.
- •8. Робота дирекції, мереж;коефіцієнт місцевої роботи
- •11. Статичне та динамічне навантаження вагона, їх взаємозв’язок.
- •10. Шляхи скорочення порожніх пробігів вагонів на полігоні.
- •9. Пробіги вагонів і їх структура. Коефіцієнти порожнього пробігу, різновиди та взаємозалежність.
- •12. Рейс вагона, його структура, взаємозв’язок між рейсом вагона та динамічним навантаженням.
- •13. Рейси вагонів по видах сполучення, особливості їх визначення; рейс порожнього вагона.
- •14. Технологічне та умовне визначення обігу вагона; поняття робочого парку вагонів, його структура.
- •15. Методологія визначення розподілу парку вагонів по елементах обігу, розвернута тричленна формула.
- •16. П'ятичленна формула обігу вагона, класифікація і склад груп факторів впливу на обіг вагона.
- •17. Визначення обігу місцевого і порожнього вагонів та відповідні формалізми (формули).
- •21. Парки локомотивів, структура їх розподілу, групи показників роботи і використання локомотивів.
- •22. Задачі створення резервів локомотивів, показники роботи і ефективності використання локомотивів.
- •18. Визначення показників середньодобового пробігу та продуктивності вагона (варіанти).
- •19. Шляхи прискорення обігу, підвищення середньодобового пробігу та продуктивності вагона.
- •20. Розрахунок норм робочого парку вантажних вагонів, схеми розрахунків.
- •27. Визначення потребного парку поїзних локомотивів у вантажному русі для великого полігону.
- •26. Визначення потребного парку поїзних локомотивів у вантажному русі на дільниці обігу.
- •23. Структура показників пробігів локомотивів, специфіка їх визначення, коеф. Допоміжного пробігу.
- •24. Середня маса поїзда брутто, нетто та середній состав.
- •25. Поняття бюджету часу використання локомотива, його складові та порядок їх визначення
- •28. Завдання оперативного планування експлуатаційної роботи, обробка інформації про рух поїздів
- •29. Складання добового і змінного планів поїзної і вантажної роботи дн.
- •30. Поняття регулювання навантаження, основні способи.
- •31. Поняття регулювання вантажних парків, основні способи.
- •32. Поняття регулювання руху поїздів в межах напрямку.
- •33. Поняття регулювання локомотивного парку і технічних засобів руху поїздів в межах напрямку
- •34. Диспетчерська система і її структура
- •35. Роль, права та обов’язки днц.
- •36. Диспетчерське управління роботою дільниці типові регулювальні заходи
- •37. Організація пропуску поїздів у періоди ремонтних і будівельних робіт на перегонах
- •38. Задачі та види аналізу експлуатаційної роботи дн
- •39. Методологія аналізу поїзного положення на дільниці та нормативної наявності поїздів і локомотивів на станції.
- •40. Аналіз стану безпеки руху і виробничої дисципліни (оперативний, періодичний)
- •41. Основи положення аналізу виконання тхнічних норм роботи дн
- •42. Аналіз виконання плану формування і графіка руху поїздів
- •43. Інформаційна технологія арм-агвр інженера-аналізатора виконаного графіка руху пас. Поїздів.
31. Поняття регулювання вантажних парків, основні способи.
Регулювання вагонних парків передбачає можливості:
Перерозподілу між дорогами і ДН завдань на здачу порожніх вагонів відповідно до фактичного розміщення вагонного парку;
Встановлення додаткових завдань на передачу навантажених або порожніх вагонів при накопиченні їх на окремих підрозділах понад рівні, передбачені технічними нормами;
Використання резерву вагонів.
Основний спосіб регулювання вагонних парків поряд з регулюванням навантаження являється переміщення порожніх вагонів. У практиці регулювання парків порожніх вагонів застосовувалися в різний час такі системи регулювання:
Система балансового регулювання, при якій зобов’язання підрозділу вважається виконаним, якщо число зданих у встановлений термін порожніх вагонів перевищує число прийнятих на задану регулювальним завданням величину.
Система твердого регулювання полягає у формуванні дорогами, що здають порожні вагони, так званих броньованих маршрутів призначенням на певні дороги навантаження.
Система комплексного регулювання – основна форма регулювання вагонних парків; вона підвищує зацікавленість доріг і ДН у пошуку додаткових вантажів для навантаження у порожньому напрямку, сприяє скороченню порожнього пробігу вагонів і дозволяє забезпечити повністю ресурсами вагонного парку роботу доріг масового навантаження найважливіших вантажів.
32. Поняття регулювання руху поїздів в межах напрямку.
Регулювання руху поїздів у межах напрямку передбачає:
1. Регулювання підведення поїздів до стикових станцій суміжних доріг або ДН. Частину напрямку, що примикає до стикового пункту, ділять на п’ять інформаційних дільниць з розрахунку, що вантажний поїзд проходить кожну дільницю за 6 год(включаючи стоянки на дільничних станціях). На кожній їз цих дільниць підраховують за станом на 12.00 кількість поїздів, що слідують у напрямку даного стикового пункту. З найближчої інформаційної дільниці поїзда прибудуть на стикову станцію до 17 год даної доби, а з інших чотирьох- відповідно в І-ІV чверті наступної доби. На основі цих даних, ДНЦ і ДНЦО можуть регулювати підведення локомотивів на дільницях і безперебійний вивіз поїздів із сусідньої дороги.
2. Регулювання підведення поїздів до вузлів полягає у підведенні по черзі поїздів - транзитних для вузла і наступних у переробку для того, щоб уникнути накопичення составів в очікуванні розформування. Крім того, регулюють підведення вагонопотоку по напрямкам і призначенням поїздів.
3. Переважний пропуск вагонів того або іншого призначення.
33. Поняття регулювання локомотивного парку і технічних засобів руху поїздів в межах напрямку
Регулювання локомотивного парку і тех. засобів має супроводжувати заходи щодо регулювання руху. Коли на певному напрямку зріз вагонопотік, то поряд з поліпшенням використання працюючих локомотивів варто збільшити локомотивний парк на маршруті проходження потоку. Регулювання локомотивного парку (збільшення або скорочення) здійснюється за рахунок резервів локомотивів (резерву дороги або запасу УЗ). Перевіряється також і забезпечення депо локомотивами, бригадами, у випадку додаткової потреби їх відряджають з інших депо і ДН.