
- •7. Вирощування великомірного декоративного садивного матеріалу (саджанців, дерев) у відділі формування
- •7.1. Великомірний садивний матеріал та його класифікація
- •7.2. Види шкілок та загальні положення виробництва великомірного садивного матеріалу
- •Мал. 7.48. Схема розміщення саджанців з різним терміном вирощування в комбінованих шкілках
- •7.3.Основи агротехніки закладання декоративних шкілок та вирощування саджанців
- •7.4. Формування надземної частини та кореневої системи саджанців
- •7.4.1. Теоретичні основи обрізки деревних рослин
- •7.4.2. Особливості формування надземної частини чагарників
- •7.4.3. Особливості формування надземної частини саджанців дерев
- •7.5. Технологічні особливості виробництва великомірного садивного матеріалу окремих видів
- •7.5.1. Особливості вирощування саджанців для лісокультурних цілей
- •7.5.2.Особливості вирощування декоративних саджанців для озеленення та садово – паркового будівництва
- •7.5.3. Особливості вирощування щепленого садивного матеріалу
- •Підщепи та рекомендовані способи щеплення форм та сортів декоративних і плодових деревних рослин
- •7.5.4.Особливості вирощування дерев і чагарників архітектурних форм
- •Кронами
- •Архітектурних форм
- •Питання для самоконтролю
- •8.Виробництво садивного матеріалу із закритою кореневою системою
- •8.1. Загальні засади виробництва садивного матеріалу із закритою кореневою системою
- •1. Організаційні:
- •2. Агротехнічні:
- •3. Технологічні:
- •4. Економічні:
- •8.2.Види садивного матеріалу із закритою кореневою системою та технологічні особливості його виробництва
- •8.2.1.Класифікація садивного матеріалу та його основні ознаки
- •8.2.2.Технічні ознаки ємностей та контейнерів
- •Розмір та об’єм вітчизняних квадратних контейнерів “Квадра”
- •8.2.3.Компоненти субстрату та його приготування
- •Основні характеристики верхового і перехідного торфу (німецький стандарт 11 540, за Крюссманом,...... )
- •8.3. Технологічні особливості виробництва садивного матеріалу із закритою кореневою системою різного призначення
- •8.3.1. Загальні положення організації виробництва декоративного садивного матеріалу в контейнерній культурі
- •9. Виробництво садивного матеріалу у маточному відділі
- •9.1. Призначення та структура відділу
- •Середній вихід живців з одного маточного дерева
- •9.3. Колекційне відділення розсадника та його значення
- •10. Інвентаризація, викопування, зберігання і транспортування садивного матеріалу
- •10.1. Інвентаризація садивного матеріалу
- •10.2. Викопування та зберігання садивного матеріалу
- •10.3. Транспортування садивного матеріалу
- •Питання для самоконтролю
- •11. Планування, організація, облік і контроль якості робіт у розсадниках
- •11.1. Планування і організація робіт
- •11.2. Облік і технічне приймання виконаних робіт
- •11.3. Організація праці на розсаднику.
- •11.4. Книга лісового розсадника
- •Частина і. Посівний відділок а. Вирощування сіянців у відкритому грунті
- •Б. Вирощування сіянців у теплицях з покриттям із синтетичної плівки
- •Частина II. Шкільний відділок (шкілка)
- •Питання для самоконтролю
- •Література:
- •Матеріалу із закритою кореневою системою
7.5. Технологічні особливості виробництва великомірного садивного матеріалу окремих видів
7.5.1. Особливості вирощування саджанців для лісокультурних цілей
Для створення лісових культур і лісопаркових насаджень використовують, як правило, 2-4-річні некроновані саджанці, висотою 0,4-0,8 (1,0)м, яка дозволяє механізувати процес їх висаджування на постійне місце. Такі саджанці мають оптимальне співвідношення між наземною частиною рослин та їх кореневою системою, краще приживлюються на площі садіння, більш стійкі до несприятливих умов навколишнього середовища і раніше вступають у період швидкого росту, ніж одновікові сіянці.
Основний обробіток ґрунту у шкільному відділенні проводять на глибину 25 - 30 см плугами ПЛН-4-35 або ППН-40. У районах з недостатнім зволоженням глибину оранки збільшують до 40 см. Глибина культурної оранки не повинна перевищувати глибину гумусового шару ґрунту. На ґрунтах з малою потужністю гумусового горизонту застосовують плуги з ґрунтопоглиблювачами. Перед висаджування сіянців проводять культивацію культиватором КРГ-3,6 на глибину 20-25 см з одночасним боронуванням.
Для садіння у шкільне відділення відбирають здорові, добре розвинені сіянці, з рівним стовбурцем і достатньо розгалуженою кореневою системою та укорінені чи не укорінені живці без ознак пошкоджень. Перед висаджуванням у сіянців і укорінених живців підрізають пошкоджені корені, та вкорочують до 18-20 см (до 20-25см в посушливих умовах) їх кореневу систему. Перед садінням кореневу систему обмочують у завчасно підготовленій сметаноподібній бовтанці з перегною або суміші торфу та землі. Для кращої приживлюваності рослин в бовтанку додають гетероауксин або інші стимулятори росту.
Підготовлені сіянці та живці краще висаджувати (особливо шпилькові) навесні до набубнявіння бруньок або восени після опадання листя з використанням шкільних саджалок (СШП – 5/3, СШП - 3 або іншими). Досвід показав, що висока приживлюваність рослин може бути досягнута при виконанні таких правил агротехніки:
посадку рослин проводити в оптимальні агротехнічні строки в добре підготовлений та зволожений грунт;
- не допускати підсушування коренів в період підготовки і посадки рослин в шкілку;
витримувати нормальну глибину посадки (на рівні з кореневою шийкою або не більше 1-3 см вище кореневої шийки ;
- під час висаджування не допускати загинання коренів;
- після машинної посадки проводити оправку рослин, здійснити їх легке підгортання та розпушування грунту в міжряддях і в ряду.
Схеми висаджування залежать від конкретних ґрунтово-кліматичних умов, біологічних особливостей видів, прийнятих сівозмін і вимог до саджанців. Крім наведених факторів, при встановленні схеми садіння передбачають можливість застосування механізмів при виконанні основних робіт з вирощування садивного матеріалу. З цієї точки зору, при вирощуванні саджанців для лісокультурних цілей та створення лісопарків, доцільним є закладання ущільнених шкілок (для шпилькових – 4 – 5 рядні, а для листяних – 3 – 4 рядні, див. параграф 7.2, рис.7.47).
Догляд за саджанцями включає розпушування ґрунту, боротьбу з бур’янами, підживлення, захист їх від хвороб і шкідників.
Упродовж всього періоду вирощування саджанців ґрунт у шкілці утримують в чистому й пухкому стані. У перший рік його розпушують від 4-5 (в районах з достатнім зволоженням) до 5-6(7) разів (в розсадниках з нестійким і недостатнім зволоженням). В наступні роки, по мірі розвитку саджанців, кількість розпушень зменшують на 1 – 2 догляди щороку. Аби унеможливити ущільнення ґрунту впродовж вирощування, розпушення його під час культивацій проводять на різну глибину. При цьому у розсадниках Полісся та Лісостепу кожне наступне розпушування проводять на 2-3 см глибше від попереднього, а у степових – навпаки.
Починаючи з другого року, у районах з достатнім зволоженням і в зрошуваних розсадниках водночас з розпушуванням ґрунту здійснюють 2-3 кореневих підживлення рослин за допомогою культиваторів КРН-2,8 і КРСШ-2,8. У розсадниках Степу упродовж бажаним є 2-3-разове позакореневе підживлення.
Викопують саджанці машиною ВМ-1,25 або плугом ВПН-2 восени під час і після листопаду або навесні (шпилькові окрім модрини) до набрякання бруньок.