
- •Змістовний модуль 1.
- •Тема 1. Кровотеча та крововтрата.
- •1. Визначення виду кровотечі.
- •2. Визначення крововтрати.
- •Методи тимчасової зупинки кровотечі.
- •Максимальне згинання кінцівки
- •Накладання джгута закрутки
- •Методи остаточної зупинки кровотечі.
- •Тема 2. Переливання крові та кровозамісників.
- •Набір медикаментів і видаткових матеріалів , згідно доповнення до наказу уоз № 111 від 2.03.98р.
- •Документація кабінету переливання компонентів і препаратів
- •Надання допомоги дорослому потерпілому
- •Надання допомоги дитині
- •Ситуаційні задачі
- •Тема 4. Чисті та гнійні рани.
- •Предмети та обладнання:
- •Послідовність дій:
- •Техніка виконання перев¢язки хворому з чистою (операційною ) раною
- •Предмети та обладнання:
- •Послідовність дій:
- •Техніка знімання швів
- •Предмети та обладнання:
- •Техніка промивання дренажів черевної порожнини
- •Предмети та обладнання:
- •3. Послідовність дій:
- •Література
- •Тема 5. Переломи та вивихи. Закриті пошкодження мяких тканин, черепа, грудної клітки. Транспортна іммобілізація
- •2.Предмети та обладнання:
- •Перша медична допомога при травмі грудної клітки
- •2.Предмети та обладнання:
- •Пункція плевральної порожнини
- •Тема 6. Опіки та відмороження. Первинний туалет опікової рани
- •2.Предмети та обладнання:
- •Відмороження
- •Тема 7. Гострі захворювання м’яких тканин та кисті.
- •Тема 8. Гостра специфічна інфекція.
- •2.Предмети та обладнання:
- •2.Предмети та обладнання:
- •Профілактика правця.
- •2.Предмети та обладнання:
- •Тема 9. Некроз. Гангрена. Виразки. Нориці. Сторонні тіла. Особливості хірургічної обробки некротизованої ділянки тіла.
- •2.Предмети та обладнання:
- •2.Предмети та обладнання:
- •Особливості хірургічної обробки хворого з норицею.
- •2.Предмети та обладнання:
- •Особливості хірургічної обробки рани при наявності в ній стороннього тіла.
- •2.Предмети та обладнання:
- •Література
Тема 6. Опіки та відмороження. Первинний туалет опікової рани
1. Мета: вміти виконати первинний туалет опікової рани
2.Предмети та обладнання:
корцанги
пінцети
скальпелі
ножиці
шприци, голки 2шт.
голкотримач, голки, шовний матеріал
антисептики для обробки операційного поля та ран
марлеві серветки, турунди, шарики, бинти
засоби знеболення
стерильна операційна білизна
затискачі 3 – 4 шт
ПОСЛІДОВНІСТЬ ДІЙ
шкіру біля обпеченої поверхні дезинфікують антисептиком ( 76% етиловим спиртом або 1% йодонатом, р-ном бетадину, ойодобаку, кутасепту та ін.)
опікову поверхню обмивають ватно-марльовими кульками, добре змоченими якимось антисептичним розсином
осушують сухими стерильними тампонами
пухирі спорожнюють від ексудату шляхом підсікання за допомогою ножиць біля основи пухиря
на опікову поверхню накладають волого-висихаючу пов¢язку з розчином повідон-йод чи мазьову на гідрофільній основі
ПЕРША МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ ТЕРМІЧНИХ ОПІКАХ, ХІМІЧНИХ ОПІКАХ ТА ВІДМОРОЖЕННЯХ
МЕТА: засвоїти методи надання першої медичної допомоги при термічних, хімічних опіках, відмороженні
ПРЕДМЕТИ ТА ОБЛАДНАННЯ:
бинти, марля, марлоьві серветки
хустки
носилки
вода
2% розчин соди
1 – 2 % розчин оцтової кислоти
ПОСЛІДОВНІСТЬ ДІЙ ( термічні опіки )
припинити дію пошкоджуючого фактору
скинути палаючий одяг, збити з ніг палаючого, накрити палаючу частину одежі пальто, брезентом, шапкою и т.п. н
накласти асептичну пов¢язку
зігріти, дати тепле питво
транспортувати в спеціалізований лікувальний заклад.
ПОСЛІДОВНІСТЬ ДІЙ (хімічні опіки)
промивати проточною водою 10 хв.
опік обробити нейтралізуючим розчином – 2% содою або 1-2% оцтової, борної або лимонної кислоти
алюмінійорганічні сполучення змивають бензином або керосином
накласти асептичну пов¢язку
транспортувати до лікувального закладу
Відмороження
Холодова травма – це зміни в організмі під дією низької температури. Може проявлятися місцевим ураженням шкіри і глибоко лежачих тканин – відмороженням і загальними ознаками – охолодженням або замерзанням.
Клінічні прояви холодової травми. Хворий скаржеться на місцеве або загальне зниження температури, больові відчуття різного характеру або відсутність чутливості, зміну кольорів уражених ділянок ( блідість, ціаноз ), озноб, загальна слабкість, сонливість.
Класифікація відморожень:
Дореактивний період – від моменту одержання травми до відігрівання відмороженої ділянки;
Реактивний.
За ступенем ( глибиною ) ураження:
1 ступінь – некротичні зміни не визначаються;
2 ступінь – некроз поверхневих шарів шкіри зі збереженням росткової зони;
3 ступінь – змертвіння всіх шарів шкіри і частково підшкірно-жирової клітковини;
4 ступінь – повний некроз усіх тканин ( шкіри, апоневрозу, мязів, кісток )
ПОСЛІДОВНІСТЬ ДІЙ ( відмороження ):
-припинення впливу низької температури
при необхідності, серцево-легенева реанімація
легкий масаж уражених ділянок
поступове зігрівання, краще – у потоці теплого повітря
накладання термоізолюючої пов¢язки: шар марлі, товстий шар вати, знову шар марлі і ззовні прогумовану тканину, яка закриває всю кінцівку
укутування потерпілого, гаряче питво
транспортування до медичної установи.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ
Які фактоии викликають опіки?
Які ступені опіків визначають по глибині пошкодження тканин?
Яка клінічна картина при опіках I та II ступенів?
Які клінічні ознаки опіків Ш А ступеню?
Які ознаки опіку IV ступеню?
Які опіки відносяться до поверхневих, та які до глибоких?
Якими методами визначається поверхня опіків?
Яким кольором зафарбовують на схемі Долініна поверхні з опіками I, II, III A, III Б, IV ступенів?
Перша допомога при термічних та хімічних ушкодженнях.
В чому суть відкритого та закритого методів лікування опікових ран?
Як обробляються руки хірурга для праці в перев¢язочній опікового відділення?
Які особливості накладання пов¢язок при опіках? Коли використовуються пов¢язки по Маштофарову?
Що таке опікова хвороба? При якій площі пошкодження вона виникає? Які фактори впливають на її розвиток?
Які періоди виділяють в перебігу опікової хвороби?
Яка тривалість опікового шоку?
Які головні клінічні ознаки опікового шоку?
Чим визначається важкість опікового шоку? Які ступені опікового шоку виділяють?
Яке лікування опікового шоку?
Чому при опіковому шоці лікарські препарати необхідно вводити тільки внутрішньовенно?
За якими ознаками визначають ефективність протишокового лікування?
Яке місцеве лікування ран в період опікового шоку?
Що таке відмороження?
Класифікація відмороження.
Надання першої медичної допомоги при відмороженні.
ЗАДАЧІ
Чолові 40 років, одержав опік паром та кип¢ятком внаслідок вибуху котла. Через 40 хв. доставлений у опікове відділення. У потерпілого на опікових ділянках (обличч, верхні кінцівки, передня поверхня грудної клітки) шкіра гіперемірована. Невеликі пухирі, а також ділянки шкіри без епідерміса. Потерпілий занепокоєний, стогне, хоче встати з ліжка. Дихання часте, пульс 110 поштовхів за 1 хв., АТ 150/90 мм рт.ст., за годину виділив 20 мл сечі.
Визначте попередній діагноз з площею пошкодження та ступінь враження. Вкажіть, яке загальне та місцеве лікування необхідно хворому.
На третю добу після того, як хворий одержав глибокі значні опіки, у нього піднялась температура тіла до 39°С. Погіршався загальний стан, хворий став періодично марити. Пульс 120 поштовхів за 1 хв., АТ 120/40 мм рт.ст., виділив за добу 1800 мл сечі. пов¢язки пропитані серозним ексудатом. Який період опікової хвороби у потерпілого? Які методи лікування необхідно проводити потерпілому?
Через 4 тижні після одержання опіку у хворого в місці глибоких пошкоджень рани заповнились чистими розовими грануляціями. Площа ран дорівнює 10% поверхні тіла. Загальний стан хворого середньої важкості. Температура тіла 37,5°С, пульс 100 поштовхів за 1 хв., АТ 100/60 мм рт.ст. Який період опікової хвороби у потерпілого? Який метод оперативного лікування необхідно використати у хворого?
Хворий ошпарився кип¢ятком 3 години тому. При огляді у відділенні шкіра правого передпліччя червоного кольору, міхури, наповнені серозним ексудатом, а також ділянки шкіри рожевого кольору без епідермісу. Больові відчуття в них сбережені. Яка ступінь опіку у пошкодженого? Яка допомога повинна бути надана йому?
Добу назад потерпілий одержав пошкодження полум¢ям від спалахнувшої одежі. При обстеженні відмічається на гомілках в нижній та середній третині опікові рани, циркулярна охоплюючи кінцівки. На цих ділянках епідерміс відсутній, тканини темного кольору, больові відчуття відсутні. Стопи без опіків, але вони набряклі, синюшного кольору. Яка ступінь опіку у потерпілого? Яке ускладнення у хворого з¢являється і чому? Яку невідкладну операцію необхідно виконати хворому?
При короткому замиканні електропроводки, потерпілий одержав опіки П – ША ступеню обличчя, кистей рук. Які засоби лікування необхідно застосувати?
Хворий К., 45 років, довгий час перебував на відкритому повітрі при температурі - 18°С.Через 24 години звернувся у поліклініку зі скаргами на болі в області пальців кистей. Під час огляду хворого лікарем-хірургом виявлено: в області пальців обох кистей ділянки гіперемії з ціанотичним відтінком, виражений набряк тканин, пухирі, наповнені геморагічним ексудатом. Больова і тактильна чутливість відсутня. Сформулюйте діагноз і призначте місцеве лікування.
Хвора К., 35 років, довгий час знаходилась на повітрі при температурі -15°С, пішки йшла додому. Після того, як вона потрапила в кімнату, відчула біль, оніміння пальців лівої спупні, відчуття “ повзання мурашок”. При огляданні ніг – пальці бліді, на дотик – відсутність чутливості. У хворої: відмороження пальців лівої ступні, дореактивний період. Надайте хворій першу медичну допомогу.
Хворий Д., 50 років, довгий час перебував на відкритому повітрі при температурі - 10°С.Через 24 години звернувся у поліклініку зі скаргами на болі в області пальців кистей. Під час огляду хворого лікарем-хірургом виявлено: в області пальців обох кистей ділянки гіперемії з ціанотичним відтінком, виражений набряк. Больова і тактильна чутливість збережені. Яка ступінь відмороження у хворого?
До обласного опікового відділення поступив потерпілий П-н, 32 років, з термічним опіком ІІІА-ІІІБ ступеня загальною площею 35% в стані опікового шоку. Маса тіла потерпілого 60 кг.
Який об¢єм інфузійної терапії в першу добу необхідно призначити цьому хворому?
ЛІТЕРАТУРА
“Загальна хірургія” за ред. Я.С. Березницького, М.П. Захараша, В.Д. Мішалова, В.О. Шідловського. Дніпропетровськ, 2006, стор.356-361
“Загальна хірургія” за ред. С.П. Жученка, М.Д. Желіби, С.Д. Хіміча. Київ, 1999, стор.387-396
“Загальна хірургія” за ред. М.П. Черенько. Київ, 1999, стор. 379-391
Гостищев В.К. Общая хирургия.- М.:Медицина, 1997.
Петров С.В. Общая хирургия. - СПб.: Изд. "Лань", 1999.
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ
“Затверджено”
на методичній нараді
кафедри дитячої хірургії
Завідувач кафедри
Професор В.А.Дігтяр
“___” січня 2008 р.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ
Навчальна дисципліна |
СЕСТРИНСЬКА ПРАКТИКА |
Модуль №2 |
Хірургічна інфекція. Змертвіння. |
Змістовний модуль № 3 |
Гострі гнійні захворювання мяких тканин та кисті. Гостра специфічна хірургічна інфекція. |
Тема заняття |
Некроз. Гангрена. Виразка. Нориці. Сторонні тіла. |
Курс |
2 |
Факультет |
медичний |
Змістовий модуль 3. Хірургічна інфекція. Змертвіння.
Конкретні цілі:
засвоїти основні клінічні прояви гнійних захворювань м’яких тканин та заходи першої допомоги хворим;
демонструвати основні заходи по профілактиці правця, дифтерії, сибірки, газової гангрени;
демонструвати правила обробки інфікованих пошкоджень м’яких тканин.