МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

“Затверджено”

на методичній нараді

кафедри дитячої хірургії

Завідувач кафедри

Професор В.А.Дігтяр

“___” січня 2008 р.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Навчальна дисципліна	СЕСТРИНСЬКА ПРАКТИКА
Модуль №2	Основні обов’язки та професійні дії медичної сестри хірургічного відділення
Змістовний модуль № 1	Гемостаз. Периливання крові. Реанімаційні заходи у хірургічних хворих.
Тема заняття	Реанімаційні заходи у хірургічних хворих.
Курс	2
Факультет	медичний

Змістовний модуль 1.

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ З ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ (МЕДИЧНІ СЕСТРИ) МОДУЛЬ №2

Змістовий модуль 1. Гемостаз. Переливання крові. Реанімаційні заходи у хірургічних хворих.

Конкретні цілі:

• демонструвати методи остаточної зупинки кровотечі різними способами;

• визначити види кровотеч та величину крововтрати;

• набути навички визначення груп крові та резус-фактора, групової, індивідуальної та біологічної сумісності крові донора і реципієнта;

• демонструвати методику проведення непрямого масажу серця та штучної вентиляції легень.

Тема 1. Кровотеча та крововтрата.

Конкретні цілі:

• демонструвати методи остаточної зупинки кровотечі різними способами;

• визначати види кровотечі та величину крововтрати;

• набути навички визначення груп крові та резус – фактора, групової, індивідуальної та біологічної сумісності крові донора та реципієнта;

• демонструвати методику проведення непрямого масажу серця та штучної вентиляції легень.

Визначення кровотечі та крововтрати.

Мета: вміти надати допомогу хворому з кровотечею, визначити вид кровотечі, крововтрату та використати метод зупинки кровотечі.

Предмети та обладнання:

• тонометр або сфігмоманометр

• фонендоскоп

• гумові джгути

• етиловий спирт

• марлеві серветки стерильні

• бинт стерильний та нестерильний

• пристрої іммобілізації

Послідовність дій:

• констатувати клінічні ознаки кровотечі ( блідість хворого, свідомість, пульс, артеріальний тиск, визначити вид кровотечі, кількість крововтрати )

• викликати лікаря

• надати хворому першу допомогу

• забезпечити зупинку кровотечі ( накласти пов’язку, джгут )

• визначати пульс, вимірити артеріальний тиск

• створити повний фізичний та психичний спокій, заборонити відвідування та зайві розмови

1. Визначення виду кровотечі.

Основні ознаки кровотечі. У хворого з кровотечею необхідно з'ясувати три питання:

1) що кровить;

2) скільки втрачено крові;

3) чи продовжується кровотеча.

Клінічно гостра крововтрата характеризується різкою блідістю шкірних покривів, слизових оболонок; риси обличчя хворого загострюються, очі западають, дихання часте, знижується артеріальний і венозний тиск, компенсаторно відмічається прискорення пульсу, який слабкого наповнення і напруження, з'являється запаморочення, загальна слабкість, спрага, потемніння в очах, нудота.

Види кровотечі :

Первинне Вторинне

Артеріальне

Венозне

Артеріовенозне

Капілярне ( паренхіматозне )

Зовнішнє

Внутрішне

Легеневе

Шлункове

Кишечника

Маточне

Найбільшу загрозу для життя становить кровотеча з судин крупного та середнього колібру, насамперед артеріального типу, коли з рани витікає кров алого кольору, пульсуючою струєю. Це насамперед спостерігається при ушкодженні крупних судин. Венозні кровотечі для життя становлять меншу загрозу.

2. Визначення крововтрати.

- Визначити кількість утраченої крові при огляді хворого.

- Визначити окрас шкіряних покровів та слизових оболонок.

- Визначати пульс, артеріальний тиск.

- Визначити показники загального аналізу крові.

Смерть при гострій крововтраті настає, як наслідок порушення функціональної здатності крові у перенесення кисню, вуглекислого газу, поживних речовин, продуктів обміну та інших, а також виникаючих порушень кровообігу (гостра серцева недостатність, геморагічний шок). Наслідки кровотечі залежать від ряду факторів. Вирішальне значення у прогнозуванні наслідків кровотечі має об'єм і швидкість крововтрати. Прийнято розрізняти три ступені гострої крововтрати:

легкий ступінь - до 20% вихідного ОЦК (до 1 л крові);

середньої тяжкості - до 30% ОЦК (до 1,5 л крові)

тяжка крововтрата - більше 30% ОЦК (більше 1,5 л крові).

Швидка крововтрата близько третини ОЦК (1,5 л) небезпечна для життя, з якою організм самостійно справитись не може. Швидкість і об'єм крововтрати залежать від характеру і виду пошкодженої судини. Найбільш швидка крововтрата настає при пошкодженні великих артерій. Особливо небезпечне бокове пошкодження їх стінок, ніж повний поперечний розрив, оскільки при останньому виді ушкодження судина скорочується, а внутрішня оболонка її завертається всередину судини, що зменшує або повністю зупиняє кровотечу.

На об'єм крововтрати впливають також порушення згортаючої системи крові (гемофілія, синдром дисимінованного внутрішньо судинного згортання крові, хвороба Верльгофа).

Реакція організму на крововтрату залежить від його загального стану, перенесених хвороб, віку і статі. Слід зазначити, що жінки та постійні донори краще переносять крововтрату. Це пов'язано з тим, що під час менструації у жінок і періодичної здачі крові у донорів виробляються компенсаторні механізми до крововтрати.

Тяжко переносять, навіть незначну, крововтрату діти і люди похилого віку. У людей похилого віку, внаслідок вікових змін у серці та судинах (атеросклероз), адаптація серцево-судинної системи до гострої крововтрати є значно гіршою, ніж у молодих. Однак слід пам'ятати, що інколи незначні за об’ємом кровотечі, особливо в речовину головного мозку, можуть бути вкрай небезпечними внаслідок ураження життєво важливих центрів, а крововиливи в субдуральний, епідуральний, субарахноїдальний простір черепа можуть призвести до стиснення мозку, порушення його функцій і смерті.

Важливе значення для встановлення об'єму крововтрати має визначення вмісту еритроцитів, гемоглобіну, гематокриту, які найкраще відображають ступінь кровотечі в її перші години. Орієнтовно об'єм гострої крововтрати можна вирахувати за допомогою індексу Альговера, який обчислюється як відношення частоти пульсу до рівня систолічного артеріального тиску (АТ) і в нормі дорівнює 0,5 (табл. 1).

Таблиця 1

Співвідношення індексу Альговера і об'єму крововтрати

Індекс Альговера	Об'єм крововтрати, % ОЦК
0,8 і менше 0,9-1,2 1,3-1,4 1,5 і більше	10 20 30 40 і більше

Слід пам'ятати, що в клінічній практиці головне значення у визначенні величини гострої крововтрати мають клінічні ознаки у хворого, а також лабораторні дані.