
- •Маурер в. М.
- •Передмова
- •1. Загальні відомості та основи організації розсадника
- •Етапи становлення деревного розсадництва
- •1.2. Призначення розсадників та види садивного матеріалу
- •1.3. Основи організаційно-господарського облаштування декоративних розсадників.
- •1.3.1. Структура розсадників.
- •Розмірів розсадника та обсягів виробництва;
- •Спеціалізації розсадника та видового асортименту порід, що вирощуються;
- •Прийнятих технологій розмноження і вирощування садивного матеріалу.
- •Ділянці
- •1.3.2.Основи організації постійного розсадника
- •2.2 Сівозміни в розсадниках окремих грунтово-кліматичних зон
- •Сівозміни в розсадниках Полісся та північних районів Лісостепу (за п.Г. Кальним)
- •Сівозміни в розсадниках Лісостепу (за п.Г. Кальним)
- •Сівозміни в розсадниках Степу (за п.Г. Кальним)
- •Сівозміни в зрошуваних розсадниках Степу (за п.Г. Кальним)
- •Питання для самоконтролю:
- •3.Обробіток грунту
- •3.1. Теоретичні основи обробітку грунту
- •Обробіток грунту (ог)
- •В полях прийнятих сівозмін
- •Основний обробіток грунту (оог)
- •Рекомендована глибина основного обробітку грунту, см
- •3.2.Первинне освоєння площ відведених під розсадник
- •3.3 Основний обробіток грунту в полях прийнятих сівозмін.
- •3.4. Передпосівний та передсадивний обробіток грунту
- •Питання для самоконтролю:
- •4. Застосування добрив в розсадниках
- •4.1.Агрохімічні основи застосування добрив
- •Оцінка ґрунтів розсадника за вмістом в них гумусу та доступних форм елементів мінерального живлення в поживній суміші (за п.Г. Кальним)
- •4.2.. Види добрив та їх характеристика
- •4.2.1.Органічні добрива
- •Мінеральні добрива
- •Комплексні
- •Мікродобрива
- •4.2.3.Органомінеральні добрива
- •4.2.4.Бактеріальні добрива
- •4.2.5.Хімічна меліорація ґрунтів
- •4.3. Розрахунок доз та систем внесення добрив
- •Потреби тих чи інших рослин в поживних речовинах або оптимального вмісту елементів мінерального живлення в грунті (Еопт);
- •Фактичного вмісту (запасу) в грунті доступних для рослин елементів мінерального живлення (Ефакт).
- •Орієнтовні норми внесення добрив у розсадниках Полісся та північних районів Лісостепу на підзолистих, дерново-підзолистих і сірих лісових грунтах супіщаного та суглинкового складу (за п.Г.Кальним)
- •Орієнтовні норми внесення добрив у розсадниках Лісостепу на темно-сірих суглинкових та чорноземах вилугованих (за п.Г.Кальним)
- •Орієнтовні норми внесення добрив в зрошуваних розсадниках Степу на чорноземах та темно-каштанових грунтах (за п.Г.Кальним)
- •Питання для самоконтролю.
- •5. Зрошення культур у відкритому грунті
- •5.1. Загальні відомості.
- •Об’єм пор в грунтах різного механічного складу та їх розподіл за розмірами (за Шефером і Шахтшабелем, 1992)
- •5.2.Види та способи зрошення в розсадниках
- •Рекомендовані параметри поливних борозен залежно від механічних властивостей ґрунтів
- •По борознам
- •Для зрошування дощуванням
- •5.3.Управління зрошенням
- •Максимальна водопоглинаюча здатність ґрунтів різного механічного складу
- •Допустимі верхня і нижня межі вологості ґрунту, % (шар ґрунту 0,3 м)
- •Орієнтовані норми зрошування (поливу) дощуванням в посівному відділенні розсадника на різних ґрунтах, м3/га
- •Рекомендовані терміни та орієнтовне число зрошень рослин в посівному відділенні залежно від їх вимогливості та фази розвитку
- •Питання для самоконтролю
- •6.1. Генеративне (насіннєве) розмноження деревних рослин (вирощування сіянців)
- •6.1.1.Репродуктивна здатність та види плодів дерев і чагарників
- •Вік вступу в пору плодоношення (насіннєношення) деревних рослин, років
- •6.1.2. Селекційний відбір деревних рослин і насаджень для заготівлі насіння
- •6.1.3. Достигання насіння, облік врожаю, заготівля, приймання та переробка насіннєвої сировини
- •Фрагмент шкали п. Раца з оцінки майбутнього врожаю деревних рослин за кількістю плодів (зав’язі) на 1 м гілки
- •Терміни дозрівання та збору плодів і насіння
- •6.1.4. Апробація посівних якостей, зберігання і транспортування насіння
- •Рекомендована для зберігання вологість насіння окремих деревних рослин
- •6.1.5. Підготовка насіння до висіву
- •Класифікація органічного спокою насіння деревних рослин (за м. Г. Ніколаєвою, 1979)
- •6.2. Виробництво сіянців у відкритому ґрунті посівного відділення
- •6.2.1.Біоекологічні основи вирощування сіянців
- •6.2.2. Передпосівний обробіток ґрунту
- •6.2.3. Способи, види і схеми посіву
- •6.2.3. Строки сіяння, норми висіву та глибина загортання насіння
- •Вихід сіянців сосни при різних нормах висіву насіння
- •6.2.4. Догляд за посівами до і після появи сходів
- •6.2.5. Особливості вирощування сіянців основних деревних порід у відкритому грунті
- •6.3. Вирощування сіянців у закритому ґрунті
- •Питання для самоконтролю
- •6.4. Вегетативне розмноження деревних рослин
- •6.4.1. Методи вегетативного розмноження
- •6.4.2. Розмноження не відділеними від рослин частинами
- •6.4.3. Розмноження відділеними від рослин частинами
- •6.4.4. Розмноження щепленням
- •1. Аблактування - щеплення зближенням двох кореневласних рослин.
- •2. Окулірування - щеплення однією брунькою (вічком).
- •3. Копулірування - щеплення живцем з 2-3 бруньками.
- •Мал. 6.31. Способи окулірування
- •Мал. 6.32. Копулювання живцем: 1 — просте; 2 — поліпшене
- •Мал. 6.35. Щеплення за кору
- •6.4.5 Мікроклональне розмноження деревних рослин.
- •Вибір рослини-донора, ізолювання експланта і отримання добре ростучої стерильної культури;
- •Мікророзмноження (максимальне отримання числа мериклонів);
- •Адаптація до субстрату та умов відкритого ґрунту.
- •Питання для самоконтролю:
Мал. 6.31. Способи окулірування
Час пізньолітнього щеплення сплячою брунькою залежить від погоди, особливостей підщепи і стиглості пагонів на маточних деревах. За 2-2,5 тижня до окулірування на підщепах видаляють бічні пагони приблизно на 15 см вище кореневої шийки і підгортають їх землею на висоту 8-10 см з метою підвищення вологості ґрунту і посилення інтенсивності сокоруху. У посушливих умовах підщепи поливають. Перед окуліруванням землю навколо штамбиків розгортають до рівня кореневої шийки і добре протирають місця щеплення.
Живці, з яких зрізають вічка для окулірування, заготовляють з однорічних пагонів завдовжки 25-30 см з добре розвинених, морозостійких, високоврожайних та особливо декоративних дерев. Найкращими є пагони з визрілою деревиною і добре розвиненими бруньками. Щоб зменшити випаровування води, з живців зрізують листки і прилистки, залишаючи лише частину листових черешків завдовжки 1-1,5 см. До і під час окулірування живці зберігають у відрах з вогким мохом або водою, прикритими мішковиною.
Окулірувати найкраще у ранні та вечірні години, коли немає спеки. Окулірують дуже гострим чистим окулірувальним ножем. На 4-5 см вище від кореневої шийки з північного або північно-західного боку роблять Т-подібний неглибокий розріз завдовжки до 2 см, відвертають краї розрізу кори кісточкою ножа, зрізають з живця щиток з вічком такої самої довжини і вставляють його у розріз на підщепі. Після обв’язування місця окулірування до підщепи обережно підгортають землю, яка захищає вічко від висихання і створює сприятливі умови для його приживлення (зростання).
Копулірування (щеплення живцем) – найпоширеніший спосіб вегетативного розмноження багатьох листяних та хвойних порід. Залежно від розмірів прищепи та підщепи, біологічних особливостей порід застосовують: просте і поліпшене копулювання, щеплення в приклад, в розщіп, за кору, в бічний надріз та ін.
Копулювання живцем (просте або поліпшене) використовують для щеплення тонких пагонів, якщо діаметри підщепи і прищепи однакові. При простому копулюванні роблять на обох компонентах однакові за довжиною і шириною гладкі навскісні зрізи. Довжина зрізів повинна бути в 3-4 рази більшою, ніж товщина (рис. 6.32).
Мал. 6.32. Копулювання живцем: 1 — просте; 2 — поліпшене
При поліпшеному копулюванні для щільнішого з’єднання компонентів щеплення та кращого зростання їх на навскісних зрізах прищепи і підщепи роблять повздовжні розщіпи ("язички"). З’єднуючи їх, "язичок" першої закладають за "язичок" другої.
Щеплення в приклад (серцевиною на камбій або камбієм на камбій) особливо часто застосовують для щеплення хвойних порід.
Перед щепленням в приклад серцевиною на камбій (рис. 6.33) на підщепі видаляють шпильки і бічні бруньки на верхівці пагона. Очищена від шпильок частина повинна бути на 2–3 см довшою, ніж прищепи. Живець завдовжки 8–10 см також очищають від шпильок, за винятком 8–12 пучечків біля верхівкових бруньок. Гострим ножем живець розрізають вздовж через середину, починаючи з верхньої частини. Потім на підщепі у місці щеплення через камбіальний шар зрізають стрічку кори таких самих розмірів, як і зріз на прищепі. На оголений камбій підщепи прикладають живець і добре обв’язують.
Рис. 6.33. щепленням в приклад серцевиною на камбій
Техніка щеплення в приклад камбієм на камбій така сама. Вона дуже ефективна і дозволяє досягнути майже 100% приживлювання прищеп. Після зростання прищепи і підщепи (через 4-5 тижнів) зрізають верхівку центрального пагона підщепи.
Щеплення в розщіп (рис. 6.34) – один з найдавніших способів щеплення, який застосовують для перещеплення плодових дерев старшого віку або розмноження хвойних (в розщіп верхівкового пагона). При щепленні в розщіп зрізають підщепу і по центру розрізу роблять один або два розщепи, в які вставляють живці з 2-3 добре розвиненими бруньками. На нижньому кінці живця, під самою брунькою, з двох протилежних боків роблять навскісні зрізи так, щоб вони мали вигляд клина завдовжки 4-5 см.
стрічкою.
Рис. 6.34. Щеплення в розщіп
Для щеплення в розщіп верхівкового пагона живці заготовляють з верхівок пагонів завдовжки 5-10 см. Нижню частину живця і верхню підщепи очищають від шпильок. Підщеп за допомогою ножа розщеплюють на глибину до 1,5 см через середню бруньку, вставляють живець в підщепу таким чином, щоб співпали їх камбіальні шари, обв’язують місце щеплення ниткою або поліетиленовою стрічкою.
Щеплення за кору (рис. 6.35) використовують для щеплень дорослих дерев, перещеплень або у випадках, коли підщепа значно товща за прищепу. Найкращим строком для його проведення є період найінтенсивнішого весняного сокоруху рослий. Навскісний зріз живця роблять з сідлом, що зменшує товщину зрізу і рану на підщепі. Підщепу готують шляхом зрізання її на пень, у верхній частині якого роблять поздовжній у 2-3 см розріз кори. Кінчиком леза ножа відгортають куточки кори і вставляють живець, просовуючи його під кору до упирання сідельця в зріз підщепи.
Для розмноження плюсових дерев дуба і деяких інших листяних порід найнадійнішим способом є один з варіантів щеплення за кору "в мішок" (рис. 6.35в) на штамбі заввишки 0,3-0,7 м.
г